19. Економічна природа і суть страхування. Особливості фінансових відносин у сфері страхування

Окремі елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери. На жаль, інформація, що дійшла до нас із давніх часів, не дає системного уявлення про зародження цього надійного способу захисту економічних інтересів громадян, виробничих і соціальних формувань.

Людям притаманне прагнення захиститися від небезпеки здоров’я, життя та ін.

Включаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складником котегарії фінансів. Разом їз тим можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії С (страхування), а саме:

С пов’язане тільки з перерозподільчими відносинами, які зумовлені настанням страхових випадків;

При страх-ні має місце солідарне розподілення нанесеного збитку між учасниками С, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;

С передбачає перерозподіл збитку як між територіальними одиницями, такі в часі.

20. Функції страхування

Страхуванню притаманні такі функції: ризикова, превентивна, ощадна, контрольна.

Ризикова – полягає у відшкодуванні страх-ку збитків від страх-вих випадківстрах-кам, для цього страховик приймає за певну плату матер-ну відпов-сть за наслідки певного ризику передбаченого законом чи договором із страх-ком.

Превентивна полягає в зменшенні наслідків страх-х подій через: - правові застереження передбачені чинним закон-вом або договором страх., які направлені на позбавлення страхувальника страх-вих відшкодувань; - створення фонду запобіжних заходів. Ощадна полягає в збереженні грошових сум за допомогою заощаджув-них видів страхування. Контрольна полягає в цілому формування і використання коштів страхового фонду. Вона виявляється одночасно з вказаними вище умовами страхування.

21. Класифікація страхування

Класифікація С (страхування) – це система поділу с на сфери діяльності галузі підгалузі, види і форми.

За об’єктами та ознакокою ризиків С класифікують так:

Майнове С (пов’язане з правами володіння, розповсюдження і користування майном його страховим захистом);

Особисте С (його об’єктом є життя, здоров’я, рацездатність, додаткова пенсія страхувальника);

Страхування відповідальності (пов’язане з відшкодуванням страх-ником заподіяної ним шкоди фіз-ній або юр-ній особі або їх майну);

Страхування підприємницьких ризиків (його об’єктами є ризики не одержання доходу, або настання збитків).

Є дві форми С: обов’язкова і добровільна.

22. Форми організації страхового фонду

Страхові фонди - це сукупність натуральних запасів та фінансових страхових резервів, які є в сусп-стві та призначені для страхового захисту в тому числі попередження, локалізації і відшкодування збитків завданих стихійними лихами, нещасними випадками і іншими подіями). Виділяють такі форми організації страхового фонду:

Централізований страх. резерв. фонд (формується в натуральній і грошовій формах за рахунок заг.-держ. ресурсів і знаходиться у розпорядженні уряду. Кошти на цю мету щорічно передбачені в державному бюджеті України);

Децентралізований фонд самострахування (страховий фонд формується кожним самостійним господар-м суб’єктом за рахунок прибутку котрий залишився в їх розпорядженні. Кошти на цього фонду суб’єкти господар-ня викор-ть на покриття власних витрат, подолання виробничих зривів);

Страховий фонд страхувальника (формується за рахунок страхових внесків страх-льників включно в грошовій формі і має строго цільовий характер використання коштівстрахув-к тимчасово вільні кошти страх-вого фонду розміщує з урахуванням безпечності, прибутковості і диверсифікованості в активи таких категорій: грошові кошти на р/р, банківські депозити, нерухоме майно, цінні папери, готівка в касі та ін.).