3. Внутрішньогосподарський контроль , його функції

За суб’єктами фін-госп. контроль поділяється на:

• Державний

• муніципальний

• незалежний

• контроль власника

  • Внутршньосистемний

  • Внутрішньогосподарський

Внутрішньосистемний контроль проводиться з ініціативи власника , тобто органу якому підпорядковано п-во. Основною метою є об’єктивне вивчення фактичного стану справ суб’єкта госпорядування , виявлення та попередження тих явищ, які негативно впливають на виконання управлінських рішень.

Внутрішньогосподарський контроль – представляє собою незалежну оцінку відповідальності, діяльності підприємства , поставленим завданням( необхідність у цьому контролі виникла тим, що вища ланка управління не займається контролем повсякденної діяльності, але зважаючи на це йому необхідна інф. Про діяльність нижчих рівнів управління та підтвердження достовірності госп. операції нижчого рівня.

Завданням є:

1. Надання інф. про процеси які відбуваються .

2. Надання допомоги у прийнятті управлінських рішень.

3. Оцінка правильності прийняття рішень своєчасності їх виконання

4. Своєчасне вивчення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному введенню виробництва.

5. Контролювання діяльності суб’єктів госпорядування та його структурними підрозділами.

ВГК здійснюють п-ві штатні контролери- ревізори , керівники відділів управління , також відповідні посадові особи підрозділів у відповідності до покладених на них службових обов’язків.

Суб’єктами ВГК є :

• Управлінський персонал

• спец. служби на п-ві

• обліковий персонал на чолі з гол. бух.

4. Контроль і ревізія власного капіталу.

Рахунки класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов’язань» призначені для узагальнення інф. про стан і рух коштів . Є статутний, пацовий, додатковий , резервний , вилучений, неоплачений , а також нерозподілений прибуток( непокритих збитків) , цільових надходжень , забезпечень матер. витрат і платежів, страхових резервів.

Пасив – це капітал, тобто властивість відповідної фіз. чи юр. особи на активи, майно і об’єкти, які є на підприєм. І які контролюються їм у результаті попередніх або минулих подій і викор. як забезпечення або збільшення капіталу.

Осн. Завданнями ревізії вл. Капіталу є перевірка:

1)Правильність формування та викор. власного капіталу.

2)Дотримання встановленого Зк. установчими док. Розміру статутного капіталу, правильність ведення обліку внесків у статутний капітал і розрах. по дивідендам.

3)Правильність ведення об. Інших видів капіталу.

Джерела ревізії

1. Первинні док. ( акції, ПКОрдери, активи прибутку здачі до статутного капіталу та ін.. )

2. Регістри синтетичного та анал. обл. по рах. 4 класу.

3. Головна книга, фінансова звітність

Нормативні документи

1. Госп. кодекс.

2. Закон про санацію і банкрутство

3. Податковий кодекс

Осн.компонентомвл.капіталу є статутний капітал, тому ревізію цього розділу слід розпочинати з перевірки правильності формування та вилучення

( зменшення статутного капіталу ).

(статутний капітал) – по К 40 статутний капітал відображає збільшення по Д – зменшення при цьому Сальдо рахунку 40 повинно відповідати розміру статутного капіталу, що зафіксований в установчих док.підприємства.

Аналітичний об.статут.капіталу ведеться по видах капіталу в розрізі кожного засновника, учасника і акціонера. Ст.капітал засновника, або учасників ділиться на реєстрований і не реєстрований:

Реєстрований :

• Статутний

• Пайовий

Нереєстрований:

• Додатковий

• Резервний

• Страховий

• Не розподілений прибуток

• Збитки

Ревізор зясовє чи відповідає сума статутного та пайового капіталу розміру зафіксованого в реєстрі, чи дотримуються правил по яким статутний капітал товариства повинен бути не менший установленого ліміту.

Ревізор з’ясовує також чи встиг учасник до моменту реєстрації товариства внести суму в розмірі не меншу яка передбачена установчими док.

(додатковий капітал) –включає вартість майна внесений засновниками, акціонерами понад зареєстровану величину ст.капіталу . Суми що утв.в результаті змін вартості майна при його переоцінці, а також емісійного доходу від розміщення акції власної емісії за цінами, що перевищують номінальну вартість.

Додатковий капітал утв.шляхом:

1. Приросту вартості необоротних активів ( ОЗ, нематеріальних активів ) підприємства в результаті переоцінки.

2. Безоплатне отримання майна і коштів від юридичних і фізичних осіб.

3. Додаткової емісії, акцій чи підвищення номінальної вартості акцій.

4. Приросту вартості необоротних активів створених за рах.прибутку чи фондів підприємства.

Ці утворення повинні бути затверджені протоколом загальних зборів засновників після чого закріплюються наказом Про облікову політику, тобто в ході ревізії ревізор повинен ознайомитися з даною документацією перевірити її на відповідність нормативно правовими актами України, які регламентують дане питання. В ході ревізії увагу потрібно приділити тому, що підприємство може безоплатно одержати у власність дороге виробниче приміщення, інше майно у результаті його майно і капітал будуть мати історичний приріст однак фінансовим результатом діяльності організації у звітному періоді може стати збиток.

( резервний капітал ) – являє собою зарезервовану частину власного капіталу підприємства призначену для внутр.страхування його госп.діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими док. Формування резервного капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства утвореного резервного капіталу може носити обов’язковий і добровільний характер. У першому випадку він створюється відповідно до законодавства України, а в другому відповідно до порядку установленому в установчих документах підприємства та визначеннями облікової політики підприємства. В даний час створення резервного капіталу є обов’язковими тільки для акціонерних товариств і підприємств з іноземними інвестиціями.

Перед початком ревізії резервного капіталу ревізору необхідно ознайомитися з усіма нормативними документами, що регламентують порядок створення резервного капіталу, потім здійснювати перевірку операцій пов’язаних з створенням резервів грошових коштів, становити які резерви створені, їх законність та відповідність до статуту та ін.

Крім того перевіряти правильність встановлених нормативів відрахувань у резерви ,їх величину, достовірність даних, інвентар резервів майбутніх витрат і платежів. Кошти резервного капіталу використовуються згідно з установчими документами.