Домашнє завдання
Чому протестанти так добре знають Святе Письмо? Тому що пастори і лідери церков дають домашнє завдання: щодня читати Біблію. Якщо ти будеш це робити, то можеш бути впевненим, що і твої "вівці" хоча б раз на день читатимуть Слово Боже. Треба привчати їх до виконання домашнього завдання. Починати читання можна з Євангелії від Марка. Наприкінці зустрічі аніматор дає комусь з групи завдання - на початку наступної зустрічі коротко пригадати, про що йшла мова на останній зустрічі (тривалість 1-2 хвилини). З часом можна не давати такого завдання, а запитувати будь-кого з групи про зміст попередньої зустрічі, така несподіванка буде мобілізувати учасників до уважного слухання.
Важливо переконувати учасників (особливо аніматорів), щоби проходили поглиблену біблійну школу Курс Марка Онлайн, який є дистанційним навчанням з тестами і іспитами, які виконуються вдома.
Крім цього, щотижневе завдання для кожного учасника - запрошувати невіруючих на зустрічі, так щоб кількість членів групи росла. Збільшення групи свідчить про її високу якість.
Планування діяльності
Плануємо разом євангелізаційну діяльність. Яких людей і в який спосіб старатимемось з Божою поміччю привести до церкви, до спільноти.
Заступницька молитва
Можна, запаливши свічку, згасити світло (без яскравого електричного освітлення людина краще відкривається). Можна почати із запитання: «Хто з вас і про що хоче просити Бога?». Можна помолитись спонтанну молитву, щоби кожен міг промовити.
Митрополит Сурожський Антоній: Чи треба читати гуртом? Навіщо нам разом читати те, що відноситься до мене так особисто? Бог же говорить мені особисто...Так, але Він говорить особисто і всім іншим, які в Нього вірять і які читають Євангеліє чи чують його. Євангеліє говорить не тільки про мене чи для мене, але про всіх. Кожен з нас може сприйняти той же євангельський текст, ті ж слова - з тим же натхненням, але з більш-менш глибоким розумінням. І тому треба вчитуватися в Євангеліє поодинці, треба вдумуватися, вживатися в нього, як говорив святий Феофан Затворник, впереживатись в нього, треба почати жити згідно з ним, але разом з тим треба пам'ятати, що Євангеліє дане всім і що кожен з нас, вслухаючись , вдумуючись, вчитуючись, живучи Євангелієм, може його розуміти з новою і новою глибиною. Тому дуже важливо, щоб де тільки є така можливість, люди збиралися маленькими групами і читали Євангеліє разом, і ділилися своїм досвідом.
Я вже сказав, що треба заздалегідь той чи інший уривок самому прочитати і відчути, але разом з тим необхідно і ділитися цим досвідом. Ділитися цим досвідом не для того, щоб збагатити свій розум, а тому що коли ти ділишся тим, що є для тебе найдорожчим, найсвятішим, найживотворнішим, ти робиш справу любові; а все Євангеліє від початку до кінця говорить про любов, про те, як нас любить Бог і як ми повинні любити один одного і Його. Тому треба збиратися невеликими групами, по чотири-вісім осіб, які вже читали цей уривок, помолитися разом, помовчати, ніби вмовчатися у власну тишу, мовчати досить довго, щоб мовчання в нас глибоко проникло, і потім прочитати цей уривок. Після цього, помовчавши трохи, чекати, щоб хтось мав щось сказати. Треба дати час кожному відгукнутися. Той, хто керує цим зібранням, має бути готовий, якщо ніхто відразу не відгукнеться, поставити будь-яке питання. Саме - не давати відповідь на ті питання, яких він не знає, які зародилися в душах інших людей, а поставити питання, яке в його душі зародилося. Ось, я прочитав цей уривок; я дивуюся, як може бути, що Христос заповідає нам любити наших ворогів, і при цьому говорить, що ми повинні бути готові покинути найдорожчих людей для того, щоб піти за Ним?.. Багато таких місць є, які будуть викликати подив. І потім чекати, що, може, хто-небудь, у кого є досвід, або хто продумав, або хто прочитав щось на цю тему, зможе відгукнутися і сказати: "Знаєш, я, може, не все розумію, але от як я розумію цей уривок, от як мені його пояснювали, от як його пояснює той чи інший духовний письменник"... І так можна вчитуватися разом в Євангеліє, один одному допомагаючи зрозуміти, але теж, зрештою, підтримуючи один у одного рішучість і готовність не тільки розумом розуміти, не тільки серцем озиватися, але всією волею зміцнюватися в рішучості жити згідно з Євангелієм у всьому, що мені особисто і нам разом стало зрозуміло.
От якщо так приступити до читання Євангелія гуртом, то, як мовиться в Писанні, брат братом зміцнюваний - як гора Сіон, не захитається довіку. Підтримка однодумців, підтримка друзів, підтримка людей, які на одному з тобою шляху в Царство Боже, може надати велику допомогу, і від неї не треба відмовлятися. Значить, варто вчитуватися в Євангеліє поодинці, і з любов'ю ділитися з усіма своїм розумінням, і з цього спілкування черпати сили жити.