
- •1.Роль жирів для життєдіяльності рослин-2 бали
- •16.Класифікація жирів.-3 бали
- •17.Оливкова олія. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •18.Мигдальна олія. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •19.Соняшникова олія. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •20.Льняна олія. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •21.Кокосове масло. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •22. Шоколадне масло. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-3 бали
- •24.Назвіть жироподібні речовини.-3 бали
- •26.Спермацет.Одержання.Хімічний склад.Застосування.-4 бали
- •27. Ланолін. Одержання. Хімічний склад. Застосування.-4 бали
- •32.Гірчиця Сербська. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-4 бали
- •33.Мигдаль гіркий. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-4 бали
- •34.Біологічні методи стандартизації серцевих глікозидів.-5 балів
- •35.Хімічні методи стандартизації серцевих глікозидів.-5 балів
- •36. Розподіл серцевих глікозидів на групи, форми і представники.-4 бали
- •38.Наперстянка шерстиста. Лрс. Хім. Склад. Застосування.-4 бали
- •39.Строфант комбе. Лрс. Хімічний склад. Застосування.-4 бали
- •40.Конвалія травнева: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •41.Жовтушник сивіючий:лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •42.Горицвіт весняний: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •43.Ефедра хвощева: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •44.Сферофіза солонцева: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •45.Стручквий перець: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •46.Хрестовник плосколистий: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •47.Анабазис безлистий: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •48.Лобелія одутла: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •49.Красавка звичайна: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •50.Класифікація алкалоїдів-4 бали
- •51.Скополія карніолійська: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •56.Раувольфія зміїна: лрс.Хім. Склад.Застосування- 4 бали
- •57.Чистотіл великий:лрс. Хім.Склад -4 бали
- •58.Стефанія гола:лрс. Хім. Склад.-4 бали
- •59.Маткові ріжки (спориння):лрс.Хім.Склад.Застосування.-4 бали
- •60.Софара товсто плідна:лрс. Хім.Склад.Застосування.-4 бали
- •61.Глечики жовті: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •62.Мак снодійний: лрс. Хім.Склад. Застосування-5 балів
- •63.Чайний кущ: лрс. Хім.Склад. Застосування-4 бали
- •64.Кавове дерево: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •65.Чемериця лобелієва: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •66.Родіола рожева: лрс.Хім.Склад.Застосування-4 бали
- •67.Толокнянка звичайна: лрс.Хім.Склад.Застосування-3 бали
- •68.Зміїна отрута:сировина, хім.Склад.Застосування-4 бали
- •69.Бджолина отрута: сировина, хім.Склад.Застосування-4 бали
- •70.Бадяга: сировина, хім.Склад.Застосування-3 бали
1.Роль жирів для життєдіяльності рослин-2 бали
Жири і жироподібні речовини є запасним енергетичним і структурним резервом для життєдіяльності організму.90 % видів рослин містять жири у насінні, проте воно може накопичуватися і в інших органах рослин.Основна роль запасн. Жирів врослині це викор. Їх як резервного матеріалу під час проростання насіння і розвитку зародку.Крім того жири виконують захисну функцію – допомагають рослині переносити несприятливі умови.
2.Формула жирів-2 бали
Тригліцериди: складні ефіри гліцерину і вищих Ж.К
CH2 – O – CO-R
│
CH – O – CO –R2
│
CH2 – O – CO-R3
3.Основні кислоти.що входять до складу тригліцеридів-2 бали
В природніх жирах є більш як 200 різних кислот. Переважно це кислоти з кількістю С :С8 – С24. 75% складають гліцериди трох кислот : пальмітинової ( насичена ЖК), олеїнової, лінолевої( ненасичена).
4.Густина жирів-2 бали
Густина жирів : 0,910 – 0,945 г/мл. Але рейцинова олія ( касторка) має 0,970 г/мл .
5.Фізичні властивості жирів-3 бали
Фізичні власт. У воді жири і олії не розчиняються, але утворюють емульсії з допомогою ПАР. В етанолі важкорозчинні, або нерозчинні. Добре розчинні в органічних розчинниках: діетиловий етер, хлороформ. Змішуються між собою, є добрими розчинниками для ефірних олій, камфори, смол,сірки, фосфору.Тплав.зростає із зростанням числа атомів вуглецю ЖК.Тплавл і Тзастигання не є чіткою. Показник заломлення тим вищий,чим більше в жирах тригліцеридів ненасичених к-т.
6.Реакція омилення жирів-3 бали
CH2 – O – CO-R CH2 - OH R1COONa
│ │
CH – O – CO –R2 + 3 NaOH = CH – OH + R2COONa
│ │
CH2 – O – CO-R3 CH2 - OH R3СOONa
7.Кислотне число жиру-це….-2 бали
Кислотне число – це кількість мг КОН, яка необхідна для нейтралізації вільних ЖК, які містяться в 1 г жиру.
8.Число омилення жиру-це...-2 бали
Число омилення жиру – це кількість мг КОН,яка необхідна для нейтралізації вільних і зв’язаних у вигляді тригліцеридів ЖК,що містяться в 1 г жиру.
9.Ефірне число-це...2 бали
Ефірним числом називається кількість мг КОН, яка необхідна для омилення складних ефірів, що містяться в 1 г жиру. Ефірне число характеризує наявність зв’язаних ЖК і є різницею між омиленням і кислотним числом.
10.Висихання жирів.Приклад висихаючого жиру-2 бали
Олії, що утворюють плівку на повітрі – висихаючі, є ще проміжні – напіввисихаючі.Для висихання олій головним компонентом є гліцериди лінолевої к-ти.Дана властивість використовується у народному господарстві –в лако-фарбовій промисловості.Наприклад :олія льону звичайного
11.Приклади невисихаючої та напіввисихаючої олій-2 бали
Олії, що не утворюють плівку на повітрі назив. (наприклад :оливкова олія, мигдалева олія) Невисихаючі, є ще проміжні – напіввисихаючі ( соняшникова)
Для медицини мають значення олії невисихаючі, оскільки вони є розчинниками для парантеральних ЛЗ.
12.Гідрогенізація жирів-це…-2 бали
Гідрогенізація жирів.По подвійних зв’язках легко приєднується гідроген і жири при цьому набувають щільної консистенції.Цю властивість використовують у фармації : з різни рослинних олій виробляють основу для мазей, кремів, супозиторіїв. Речовини, які супутніми три гліцеринами у жирах – це пігменти,стироли, вітаміни А, Е, Д, К,F
13.Гаряче і холодне пресування у виробництві олій-2 бали
Пресуваня може бути з обігрівом і без обігріву. При гарячому способі призводить до досягнення максимальної кількості олії.Недолік велика кількість супутніх речовин. При холодному навпаки.Це застосовується вмедицині. Можна отримати шляхом екстрагування органічними розчинниками.Як правило використовують низикокиплячі фракції бензину.Проводять в апаратах скслетах з наступною відгонкою екстрагента.
14.Способи одержання жирів(олій)-назвати-3 бали
Способи одержання:пресуванням, екстракцією та витоплюванням
15.Очистка жирів.-3бали
Це комплексний процес, який складається з декількох послідовних процесів обробки жирів різними агентами. Є фізичні, хімічні та фізико-хімічні методи очистки. Зокрема до фізичного методу належать: відстоювання, фільтрування, центрифугування. До хімічного методу належить рафінування за допомогою сірчаної кислоти, окислення забарвлених речовин у пігментів, які містяться в жирах. До фізико-хімічного методу належить адсорбційне рафінування і дезодорування жирів.