Лекція для вихователів про типи виховання Авторитарний.

Батьки не приймають до уваги почуття дитини. Не заглиблюються у її внутрішній світ (не цікавляться мотивами, бажаннями дитини). Іх цікавить дисципліна та суворе виконання правил. "Б'ють законом" і не звертають уваги на благодать і любов. У стосунках між батьками і дитиною мало милості, мало любові, мало прощення. Присутня лише сувора дисципліна й беззаперечна слухняність. Батьків мало цікавить питання, чому дитина поводила себе так чи інакше. Батьки вважають себе володарями світу дитини, володарями її життя. Сперечатися з ними заборонено. Такий тип виховання призводить до часто неочевидних психологічних відхилень (діти залякані, не мають своєї точки зору, волі, боятьсящо-небудь зробити). Результат: комплекси , страхи, сумніви, розчарування, болі. Діти скуті, замкнуті, холодні. Виростають непристосованими до життя у суспільстві. Їм важко брати на себе  відповідальність, важко входити в контакт із людьми. Через те, що їм складно будувати відносини з людьми, вони  живуть у постійному страсі, емоційній закомпексованості й внутрішній скуті.

Індиферентний(байдужий).

Низький рівень задоволення потреб і низькі вимоги до дітей. Це теж "калічить" дітей. До дитини не ставляться з вимоги. Дитина має повну свободу у діях. Вона робить, що заманеться, що їй сподобається, притому не маючи ніяких обмежень у житті. Немає меж, немає заборон, правил і порядку. А якщо не має правил, то можна робити все. З такої дитини виростає егоїст. Людина, яка вважє, що все дозволено - гордовита людина. Разом із тим, батьки не задовольняють потреби дитини. Коли дитина щось потребує - батькам ніколи або все одно.

Паралельно з егоїзмом, гордістю, пихатістю зростає злоба, ненависть до батьків. Потім ці діти виростають і ненавидять своїх батьків, бо останні постійно були зайнятті або просто байдужі. Всередині діти почувають себе відкинутими, самотніми, непотрібними, закомппексованими. Вони вдаються до різних форм поведінки, щоб приховати ці комплекси: агресія, бунт, ремствування, вияв надмірних емоцій, намагання щось довести, з метою відчути себе повноцінними та чогось вартими. Діти звикли до того, що все доступно, все є досяжне і їм всі зобов'язані. Коли ж приходять у суспільство, то розуміють, що далеко не все так просто й красиво. І коли зіштовхуються з обмеженнями, правилами, і заборонами - ламаються. Таким дітям не вистачає посидючості, цілеспрямованості і характеру. Часто розчаровуються. Не звикли протистояти труднощам. Не вміють іти до кінця, боротися. Все у них валиться, руйнується. Прикладають мало зусиль і старанності.

Дозволяючий.

Здатність задоволення потреб - висока. Здатність вимог - низька. "Роби, що хочеш". В результаті дитина росте "ватна". Забагато турботи з боку батьків і дитина "вилазить на голову". Для цієї дитини батьки нічого не варті, вона їх не цінує. Це майбутній самовдовений хам. Виростає "безхребетний егоїст", який думає, що весь світ крутиться навколого нього і всі йому боржники. Немає поняття комусь щось зробити. Все часто через "хабар", і в усьому шукається лише вигода. Така особистість маніпулює батьками і використовує їх у досягненні своїх цілей.

Авторитетний.

Високий рівень вимог з боку батьків. І одночасно з тим, висока здатність задовльняти потреби дитини. Дитина сприймається батьками як особистість, що має свою думку, свої почуття і переживання. Батьки свідомо намагаться враховувати індивідуальні особливості дитини при її вихованні. Якщо щось трапилось, перше, що прагнуть зрозуміти батьки - це причина. Виходячи з цього роблять висновки і встановлють правила. Батьки обов'язково встановлють для дитини кордони, обмеження. Але за рамками цих меж дитина вільна і чітко знає, що саме це можна і робить той чи інший вчинок спокійно і з радістю. Адже вона знає, що в неї є свобода у прояві почуттів, емоції, в її діях та імпровізаціях.

Таким чином відбувається виховання особистості та індивідуальності.

Батьки, у свою чергу, постійні у дотриманні своїх правил. Батьки намагаються вживатися у внутрішній світ дитини, рахуються з її почуттями та намірами.

Отже діти виростають з відчуттям захищенності і впевненності, без комплексів і страхів. Вміють досягати свої цілі.

Батьки допомогають і підказують, але вибір дитина вчиться робити сама. У дитини виховуються воля, характер, цілеспрямованість.

Діти поважають батьків, які для них є авторитетом.

ПАМ'ЯТКА ПЕДАГОГАМ

Насильство та жорстокість – як розпізнати? Навколо нас занадто багато розмов про насильство. Нажаль, одних тільки розмов. Практично немає роз’яснень і конкретики. Поодинокі випадки допомоги. А проблема насильства в родині, і не тільки, лишається не розв’язаною.Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров’ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї стосовно іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

МОЖЛИВІ НАОЧНІ ОЗНАКИ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖДЕННЯ (за О. Кочемировською, А. Ходоренко; модифікація Ю. Онишка, Л. Смислової, І. Дубініної).

Фізичні ознаки насильства:1. Зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини, садна.2. Синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо).3. Забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (сліди пряжки ременя або руки).4. Рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів.5. Рани і синці у різних фазах загоєння та/або у різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно) або незрозумілого походження.6. Сліди від укусів людиною.7. Незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом).

Психологічні ознаки насильства:1. Замкнутість.2. Страх, або навпаки, демонстрація відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка. 3. Неврівноважена поведінка.4. Агресивність, напади люті, схильність до руйнування та насильства.5. Сповільнена мова, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (невміння читати, писати та рахувати).6. Надто висока зрілість та відповідальність для свого віку.7. Уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми.8. Занижена самооцінка.9. Тривожність.10. Почуття провини за одержані фізичні ушкодження.11. Швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги.12. Демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти до дому.13. Утечі з дому, схильність до «мандрів», бродяжництва. 14. Страх перед фізичним контактом.15. Депресивні розлади.16. Спроби самогубства або самопошкодження.17. Вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин.18. Наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичні розлади (біль у животі).19. Насильство по відношенню до слабших: до домашніх тварин інших живих істот.20. Зміна поведінки у школі.21. Крадіжки.

Сексуальні ознаки насильства:1. Хвороби, що передаються статевим шляхом2. Дитяча або підліткова проституція.3. Підліткова вагітність.4. Сексуальна злочинність серед підлітків.5. Сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих.6. Нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка.7. Уникнення контактів із ровесниками.8. Відсутність догляду за собою.9. Синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем.10. Боязнь чоловіків, конкретних людей.11. Запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг.12. Синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях.

Економічні ознаки насильства (занедбання дитини або нехтування):1. Дитина постійно голодує через нестачу їжі.2. Дитина надмірно набирає вагу через неправильне харчування.3. Дитина завжди запізнюється до школи.4. Дитина завжди пропускає школу.5. Дитина носить брудний одяг.6. Дитина одягнена не за погодою, не по сезону.7. Дитина виглядає втомленою і хворобливою.8. Дитина виглядає занедбаною.9. У дитини нелаковані зуби.10. Нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря).11. За дитиною не стежать, і вона покинута напризволяще.12. Дитину наражають на небезпеку.13. Дитину уникають інші діти.14. У дитини немає іграшок, книжок, розваг тощо.15. Удома холодно, безлад і антисанітарія.16. У дитини немає постільної білизни або постільна білизна драна та брудна.17. Нігті в дитини нестрижені і брудні.18. У дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни.19. Є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молодшого віку).20. Дитина жебракує, тікає з дому.

Проблема домашнього насильства вимагає комплексного підходу та спільних зусиль відділів у справах сім’ї та молоді, юристів, соціальних педагогів, психологів і вчителів, представників правоохоронних органів, громадськості.