29. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку.

Синтетичний облік операцій з цінними паперами здійснюється на рівні балансових рахунків II, III, IV порядків. Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Аналітичний облік забезпечує розкриття інформації про кожну операцію та кожного контрагента, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Важливими особливостями відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку є такі:

•Відокремлений облік цінних паперів залежно від їх інвестиційної характеристики. З погляду інвестиційних характеристик цінні папери як фондові інструменти поділяються на дві групи: цінні папери, що придбаваються з метою довгострокового інвестування, та цінні папери, що придбаваються для подальшого перепродажу в спекулятивних цілях. Саме тому в план рахунків у третьому класі «Операції з цінними паперами та іншими активами і зобов'язаннями» введено розділи 31 «Цінні папери в портфелі банку на продаж» та 32 «Цінні папери в портфелі банку на інвестиції», які містять спеціальні рахунки за кожним видом цінних паперів. Наприклад, для обліку акцій, що купуються в портфель банку, передбачені дві групи рахунків: 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» та 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

•Відокремлений облік цінних паперів за видами емітентів. Існують значні відмінності в режимі правового регулювання емісії та обігу цінних паперів різних емітентів. Крім того, різниться і структура ризиків інвестицій у фінансові інструменти, випущені різними емітентами. Саме тому в плані рахунків комерційного банку є додатковий підрозділ рахунків (за видами цінних паперів) для відображення операцій з цінними паперами, що випущені трьома групами емітентів: банками, фінансовими (небанківсь-кими) установами, нефінансовими підприємствами. Наприклад, акції, що купуються в портфель банку на продаж, за цільовим призначенням обліковуються на балансових рахунках групи 310: 3102 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені банками», 3103 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені фінансовими (небанківськими) установами», 3105 «Інші акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

* Структуризація інвестицій банку в корпоративні цінні папери. Інвестиції в корпоративні цінні папери різняться між собою за ступенем контролю інвестора (банку) над оперативною і фінансовою діяльністю компанії-емітента цінних паперів та економічними вигодами, які інвестор (банк) планує отримати від здійснення інвестицій у корпоративні цінні папери емітентів. Саме тому в плані рахунків є три групи рахунків для обліку корпоративних цінних паперів.

Портфельні інвестиції — ті, що не дають інвестору (банку) права контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Інвестиції в асоційовані компанії — ті, що дають інвестору (банку) право певного контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».

Інвестиції в дочірні компанії — ті, що надають інвестору (банку) абсолютний контроль над емітентом — відображаються на рахунках групи 420 «Вкладення в дочірні компанії».

* Виділення в самостійну групу операцій з цінними паперами, які рефінансуються Національним банком України та цінними паперами, які емітовані Національним банком України. Згідно з рекомендаціями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку цінні папери центральних органів виконавчої влади, які рефінансуються Національним банком та емітовані Національним банком (незалежно від мети інвестування і ринкової вартості), віднесені до активів з нульовим ступенем ризику. Перелік та порядок рефінансування таких цінних паперів визначається Національним банком України, а їх облік виділений у самостійний розділ 14 «Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, та цінні папери, емітовані Національним банком України», який відноситься до

першого класу «Казначейські та міжбанківські операції». Якщо цінні папери не включені в цей перелік, вони враховуються за рахунками третього класу плану рахунків.

• Застосування спеціальних рахунків для відображення дисконту (премії)-у процентів за цінними паперами. За цінними паперами окремо обліковується накопичений процент, дисконт або премія. Це дає можливість користувачам фінансової звітності банку отримувати достовірну інформацію про структуру та характер його активів. Наприклад, за борговим цінним папером у портфелі банку на інвестиції для обліку неамортизованого дисконту використовується рахунок 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції», для обліку накопичених процентів —- рахунок 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції».

* Відокремлений облік процентних, торгових та комісійних доходів та витрат за операціями з цінними паперами. Доходи та витрати банку згруповані за їх видами у три групи рахунків доходів та витрат:

процентні (наприклад, рахунок 6022 «Процентні доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями», група 605 «Процентні доходи за цінними паперами», група 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»);

комісійні (наприклад, рахунки 6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків», 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 61 «Комісійні доходи» та 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для банків», 7113 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 71 «Комісійні витрати»);

торговельні (рахунок 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» розділу 62 «Результат від торговельних операцій», рахунок 6394 «Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії», 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії»).

№30. Облік вкладень банку в цінні папери.

Цінні папери, які перебувають у банку на правах власності, або прийняті на експертизу і зберігаються у сховищі, або прийняті банком як застава, або придбані та/або зберігаються за дорученням клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.

Усі цінні папери, що придбані банком, обліковуються на балансі залежно від того, до якого портфеля вони відносяться.

Вкладення банку у цінні папери класифікуються як:

* портоель цінних паперів на продаж;

* портоель цінних паперів на інвестиції;

* портоель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

* портоель вкладень у дочірні компанії.

Цінні папери обліковуються на балансі за балансовою вартістю у розрізі кожної складової частини: номінал, неамортизований дисконт або неамортизована премія.

Порядок обліку цінних паперів у комерційних банках регламентується інструкціями, листами та доповненнями до них Національного банку України. Розглянемо основні принципи цього обліку.

Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефік-сованим прибутком з метою їх подальшого продажу. Придбані для продажу акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком відображаються за балансовими рахунками групи 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

Вкладення банку в цінні папери відображаються за первісною вартістю, що включає ринкову ціну придбаних акцій з урахуванням комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням.

Вкладення банку в цінні папери класифікуються за терміном, портфельними видами і обліковуються на таких рахунках:

	Групи (види) придбаних цінних паперів за цільовим призначенням	Рахунки, на яких вони обліковуються
Портфельні короткострокові вкладення (до 1 року)
1	Портфель цінних паперів на продаж	Синтетичний рахунок № 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж четвертого порядку для банківських і небанківських установ» Аналітичні рахунки № 3102, 3103 (щодо емітентів та випуску цінних паперів)
Портфельні довгострокові вкладення (понад 1 рік
2	Портфель цінних паперів на інвестиції	№ 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції» з відповідними аналітичними рахунками
3	Портфель пайової участі(вкладеньу асоційовані комп	Синтетичний рахунок № 410 «Вкладення в асоційовані компанії» з відповідними аналітичними рахунками
4	Портфель вкладень у дочірні компанії	№ 420 «Вкладення у дочірні компанії»
5	Боргові цінні папери та інвестиції Придбані: — за номіналом; — з дисконтом; — з премією; — між датами сплати відсотків (купонів); — реалізовані до строку їх погашення	Рахунки групи балансового рахунку № 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції» (за видами емітентів — державні, недержавні тощо) Рахунок № 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» Рахунок № 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції»

Належність вкладень до першої (на продаж) групи обмежена календарним роком, після чого їх автоматично переводять у другу групу цінних паперів — на інвестиції, а також навпаки. Це повинно здійснюватися дуже рідко і лише за відповідною постановою Правління банку або наказом керівництва.

№31 Облік цінних паперів, емітованих банком.

Банк як емітент цінних паперів випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з часу їх передання емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Акція засвідчує пайову участь у статутному фонді банку. Формування статутного фонду комерційного банку здійснюється згідно із Законом «Про банки і банківську діяльність».

Банківські акції можуть бути виключно іменними. Обіг іменної акції фіксується у реєстрах власників іменних цінних паперів. За типом акції можуть бути простими та привілейованими. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, але власники цих акцій не мають права брати участь в управлінні банком. Прості акції мають право голосу.

Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованою сумою дивідендів, яка визначається у процентах до їх номінальної вартості і виплачується щорічно. Виплата дивідендів за привілейованими акціями проводиться у розмірі, зазначеному в акції. Прості акції не мають фіксованої дивідендної ставки, і їх ринкова вартість може значно підвищуватись. Прості і привілейовані акції в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

На сумарну номінальну вартість акцій акціонерам може видаватися сертифікат.

Акції оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених статутом банку, також в іноземній валюті. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акцій за рахунками капіталу виражається у гривнях.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, внесеної іноземними засновниками, акціонерами (учасниками), у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом Національного банку України на час внеску до статутного фонду.

Для формування статутного фонду до реєстрації комерційного банку в регіональному управлінні Національного банку України за місцем створення комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок, на який кожний засновник вносить визначену чинним законодавством і установчими документами частку статутного фонду.

Після реєстрації банку закумульовані кошти перераховуються на кореспондентський рахунок комерційного банку в установі Національного банку України. У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунка повертаються засновникам банку за їх заявою у тижневий строк.

№32. Сутність валютних операцій. Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті.

З переходом України на ринкову економіку, інтернаціоналізацією товарного виробництва та обігу посилюється значення експортно-імпортних операцій, які є складовою валютних операцій, що здійснюються на підставі декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15 — 93 від 19.02.93 р. в якому визначаються окремі терміни, такі як:

Законодавством України передбачено отримання ліцензій на будь-які операції, пов’язані з рухом валютних коштів та цінностей.

Ліцензії на здійснення валютних операцій надаються банком на підставі положення № 181 від 06.05.98 р., затвердженого Постановою Правління НБУ, де обумовлені вимоги до банків для отримання права на здійснення операцій за певними пунктами ліцензії. Право на отримання ліцензії мають банки, які:

— є юридичними особами;

— працюють на Україні не менше одного року;

— протягом минулих років не мали серйозних зауважень з боку банківського нагляду та податкової адміністрації;

— мають розмір зареєстрованого Статутного фонду, що відповідає вимогам інструкції НБУ № 10 «Про порядок регулювання та аналіз діяльності, комерційних банків», затвердженої Постановою правління НБУ № 141 від 14.04.98р. та обчислюється в ЕКЮ. Курс ЕКЮ запроваджується за підсумками торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).

Банки, що отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, називаються уповноваженими банками.

Ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні. Генеральні ліцензії надаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам та організаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необхідний для здійснення такої операції.

У згаданому вище положенні № 181 «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банками операцій» наведені окремі пункти валютної діяльності, що підлягають ліцензуванню:

— ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) У іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (п. 15);

— неторговельні операції з валютними цінностями (п. 16);

— ведення коррахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іноземній валюті (п. 17);

— ведення коррахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України (п. 18);

— відкриття коррахунків в уповноважених банках України у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 19);

— відкриття коррахунків у банках (нерезидентах) у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 20);

— залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (п. 21);

— залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках (п.22);

— валютні операції на міжнародних ринках (п. 23);

— операції з банківськими металами на валютному ринку України (п. 24);

— операції з банківськими металами на міжнародних ринках (п. 25),

Для отримання дозволу на здійснення операцій за окремими пунктами ліцензії передбачено певний розмір капіталу підприємства та вимоги щодо їх технічного забезпечення. Крім того, існують загальні вимоги, до яких належать: наявність служби внутрішнього аудиту, наявність внутрішніх підрозділів, здатних проводити дозволені операції, наявність внутрішньої регламентації проведення подібних операцій — посадових інструкцій та положень. У разі порушень зазначених вимог НБУ має право відмовити у наданні ліцензії.

Відмова з боку НБУ в наданні ліцензії може бути оскаржена в арбітражному суді.