
- •1. Обсяг курсової роботи і її оформлення
- •2. Варіанти завдань по курсовій роботі
- •3. Вказівки з складання принципової пневматичної схеми
- •4. Статичний розрахунок основного приводу
- •5. Вибір трубопроводів і пневмоапаратури
- •6. Динамічний розрахунок основного приводу
- •6.1 Задачі динамічного розрахунку
- •6.2 Розрахункова схема пневмоприводу
- •6.3. Знаходження пропускної здатності пневмоліній
- •6.4. Врахування об’ємів трубопроводів при динамічному розрахунку
- •Діаграма роботи пневмоциліндру двосторонньої дії
- •6.6. Визначення часу підготовчого періоду
- •6.7. Визначення часу руху
- •6.8. Спрощенні методи знаходження часу руху
- •6.9. Визначення часу заключного періоду.
- •7. Окремі випадки динамічного розрахунку пневмоприводів
- •8. Чисельні дослідження пневмоприводу у складі програмного комплексу пранс-пк
4. Статичний розрахунок основного приводу
Конструктивні розміри силових виконуючих пристроїв находяться на етапі статичного розрахунку проектування пневмоприводів. Для пневмоциліндрів розраховують і вибирають діаметр циліндра D, діаметр штока d та діаметр dy умовного проходу приєднувальних отворів та повітропроводів. Вихідними даними для розрахунку є : абсолютний тиск стиснутого повітря, що підводиться pм, технологічне /корисне/ навантаження Р2, довжина ходу s, маса приєднаних до пневмоциліндру рухомих частин m, просторове розташування пневмоциліндру при роботі, необхідний /допустимий/ час спрацювання або середня швидкість руху. Вони можуть доповнюватися даними про температурні умови роботи, що враховуються при виборі типів ущільнення та конструкційних матеріалів , про габаритні обмеження і т.п.
Для пневмоциліндрів затискуючих пристроїв, що розвивають технологічне зусилля у кінці робочого ходу, діаметр циліндра
,
(1)
де
m
– маса всіх рухомих елементів, зв’язаних
з поршнем. При проектному розрахунку
маса поршня зі штоком розраховується
приблизно. Вага рухомих частин
враховується при вертикальному чи
похилому розташуванні пневмоциліндру.
В останньому разі у розрахунок приймається
лише його вертикальна складова. Знак
«+» ставиться тоді, коли сила ваги зменшує
затискуюче зусилля. У розрахунковій
формулі прийнято, що необхідне зусилля
затискачу ми маємо при тиску 0,9рм
,
завдяки чому забезпечується деякий
його запас.
Для затискуючих пневмоциліндрів односторонньої дії з поворотною пружиною
,
(2)
де Р0 – зусилля попереднього натягу пружини; с – жорсткість пружини.
Для пневмоциліндрів, що переключають, транспортують, та інших пристроїв, у яких технологічне навантаження прикладене по усій довжині ходу чи на значній його частині, діаметр циліндру знаходиться по розрахунковій величині безрозмірного параметру навантаження cр при непрямому врахуванні сили тертя за допомогою коефіцієнту kТ, :
(3)
Значення cр вибирається в залежності від рівня тиску повітря, що підводиться. /Табл. 3/. Менші розміри cр рекомендованого діапазону відповідають більшим габаритам циліндру по діаметру та більш високій швидкодії приводу із-за недовантаження.
Таблиця 3.
рм , МПа |
0.3 |
0.4 |
0.5 |
0.6 |
0.7 та більше |
cр |
0.25…0.6 |
0.3…0.65 |
0.35…0.7 |
0.4…0.75 |
0.45…0.8 |
Коефіцієнт kT для пневмоциліндрів з манжетними ущільненнями поршню вибирається в залежності від технологічного зусилля /Табл. 4/. Приведені значення kТ справедливі для діапазону тисків рм = 0.5…0.6 МПа. Для інших тисків необхідне корегування коефіцієнта, взятого з таблиці. При цьому передбачається, що kT змінюється пропорційно тиску. Знак «+» перед kT у розрахунковій формулі приймається у тому разі, коли сила тертя доповнює зусилля тиску повітря, наприклад, у разі спускання вантажу з пневматичним гальмуванням.
Таблиця 4.
Р2 , кН |
до 0.6 |
0.6…6 |
6…25 |
25…60 |
kT |
0.5..0.2 |
0.2…0.12 |
0.12…0.08 |
0.08…0.05 |
Знайдена величина D округляється до ближнього значення з нормованого ряду діаметрів по ГОСТ 6540-63 /в мм/ : 25, 32, 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 200, 250, 320, 360, 400.
Діаметр штока знаходиться із співвідношення
d = (0.25..0.32)D
та округляється до найближчого значення, що береться з ряду /в мм/: 10, 12, 16, 25, 32, 40, 50, 63, 80, 90.
При значній довжині ходу поршня шток перевіряється на стійкість з урахуванням методу його з’єднання з зовнішніми рухомими елементами, до яких прикладене навантаження.
Умовний прохід приєднувальних отворів пневмоциліндру рекомендується вибирати за співвідношенням dy» 0.1×D. Звичайно такий самий умовний прохід мають приєднувальні повітропроводи та встановлені на них елементи пневмоапаратури. Однак, при виборі величини dy необхідно також враховувати довжину руху поршня та необхідну швидкодію приводу. Якщо при проектуванні заданий час спрацювання пневмоциліндру, що очікується, tоч, то
,
де wсер = 17 м/сек середня швидкість потоку стиснутого повітря в підвідній лінії при наповненні робочої порожнини пневмоциліндру. Дійсний час спрацювання знаходиться при динамічному розрахунку.
Конструктивне оформлення пневмоциліндрів та їх елементів – по ГОСТ 15608 – 70 [3,6].
Різновидом пневмодвигунів дискретної дії з зворотно-поступальним рухом ланки на виході є мембранні камери. Головне розповсюдження одержали мембранні камери односторонньої дії з зворотною пружиною. Конструкцію такої камери з плоскою мембраною (ті мембрани, які в роботі не мають згинань розтинів, сягаючих 180°), дивися на рис 3.
Стиснуте повітря в робочій порожнині діє на поверхню мембрани, та створює зусилля, частина якого передається через опорний диск до вихідного штоку, а друга частина приймається корпусом, що викликає у неї відповідну реакцію. Вихідне зусилля, що розвивається у мембранній камері з діаметром закладки мембрани D, менш зусилля, що утворюється пневмоциліндром з поршнем такого ж діаметру при рівному тиску стиснутого повітря. Зусилля на виході з мембранної камери залежить також від діаметру d опорного диску та від розміру прогину мембрани. Тому розрахунок зусилля на виході виконується не по фактичній, а по ефективній поверхні мембрани. Це площа умовного поршня з діаметром Dе , на якому при тому самому тиску стиснутого повітря утворюється те ж саме зусилля, як і на реальній мембрані.
Рис. 3 Рис. 4
При малих прогинах
(4)
де b = d/D – відношення діаметрів опорного диску та корпусу мембрани.
Аналіз рівняння (4) показує, що зі збільшенням d збільшується Fе . В межах, коли d = D, Fе= 0.25pD2, тобто мембрана фактично замінена поршнем, але він затиснутий і не може рухатися. Якщо d®0, то Fе® pD2/12, але мембрана має значний прогин. При проектуванні рекомендується приймати b = 0.6…0.8. При великих прогинах мембрани її ефективна площа визначається по формулі Ліктана [1]:
, (5)
де x-прогин (хід) мембрани; хмах - фіктивний прогин мембрани, при якому її твірна стає прямолінійною, а сама мембрана приймає форму усіченого конуса. Величина хмах залежить від конструктивних розмірів і механічних властивостей матеріалу мембрани, які не прямо враховуються статичною характеристикою хст:
Статична характеристика мембрани являє собою її вільний прогин під дією даного тиску. Визначається хст звичайно експериментально. Попередньо мембрана повинна бути декілька разів навантажена, щоб стабілізувалась її витяжка хвит, якої не можна уникнути. Вид статичної характеристики представлений на рис.4.
Вираз (4) є окремим випадком в формулі Ліктана, що відповідає нульовому прогину мембрани х=0. Його застосування для розрахунку ефективної площі мембрани допускається, якщо робочий хід s штоку мембранної камери не перевищує 0.5хст (з урахуванням витяжки мембрани).
При статичному розрахунку мембранної камери визначається діаметр Dе умовного поршня по тим самим формулам, що і для пневмоциліндрів. Наприклад, для мембранної камери односторонньої дії з зворотною пружиною
Якщо навантаження прикладене на всій довжині ходу мембранної камери, то
Останній вираз, на відміну від формули (3) для пневмоциліндрів, не враховує сил тертя, відсутність яких є одною з переваг мембранних виконавчих пристроїв.
По знайденому значенню Dе визначається ефективна площа мембрани Fе=0.25pDе2, по якій, задавшись величиною b, знаходять діаметр закладки D і діаметр опорного диску d, використовуючи вирази (4) або (5).
Величину ходу s штока мембранної камери рекомендується [6] вибирати для діапазону тисків рм = 0.4…0.8МПа із співвідношення s = (0.08…0.15)D. Великі значення коефіцієнту приймаються для більш високих тисків. Для мембран з гофром довжина ходу збільшується: s = (0.20…0.25)D.
Умовний
прохід приєднувального отвору мембранної
камери можна приймати із співвідношення
,
а якщо заданий очікуваний час спрацювання
приводу, то визначати по формулі
.
Знайдене значення dу приєднувального отвору пневмоциліндру або мембранної камери округляється до найближчого значення з нормалізованого ряду і вибирається відповідна йому різьба по табл. 5.
Таблиця 5
Умовний прохід , мм |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
13 |
15 |
16 |
20 |
25 |
||||
Приєднана різьба |
К1/8» |
К1/4» |
К3/8» |
К1/2» |
К2/4» |
К1» |
Для пневмоциліндрів односторонньої дії зі зворотною пружиною при статичному розрахунку повинна бути розрахована і вибрана пружина стискання. Вихідними даними для розрахунку є зусилля попереднього стискання пружини і величина її деформації, яка відповідає величині ходу приводу. При розрахунку і виборі пружини повинні бути враховані знайдені конструктивні розміри приводу, в габарити якого пружина повинна вписатися. Для уникнення значних втрат зусилля, яке розвивається приводом , необхідно підібрати пружину з мінімальною жорсткістю. При розрахунку і виборі пружини можна використовувати методику, яка надається в будь-якому довіднику конструктора машинобудування.