
- •1. . Поняття і предмет охорони праці. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •3. . Основні законодавчі акти про охорону праці. Нормативно - технічна документація з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці.
- •4. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5. Обов'язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •6. Обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці
- •7. Понятійний апарат трудового права.
- •8. Колективні договори та угоди
- •10. Підстави припинення трудового договору.
- •11. Робочий час, час відпочинку та оплата праці.
- •12. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність
- •14.Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи.
- •15. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу
- •16. Охорона праці жінок.
- •16.Гарантії охорони праці жінок.
- •17. Охорона праці неповнолітніх
- •18. Органи державного управління охороною праці. Компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •19 Пит Основні завдання і основні функції управління охороною праці.
- •20 Пит Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права, відповідальність посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.
- •21 Пит Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.
- •22. Гігієна праці та виробнича санітарія в системі заходів з охорони здоров'я працівників
- •23. Освітлення виробничих приміщень, нормативні документи. Основні поняття системи світлотехнічних величин. Природне освітлення. Системи штучного освітлення. Джерела штучного освітлення.
- •24. Фізіологічна дія метеорологічних факторів на організм людини
- •25.Шум, ультразвук та інфразвук. Визначення поняття «шум». Параметри звукового поля. Класифікація шумів за походженням. Дія шуму на організм людини. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
- •26. Захист навколишнього природного середовища від забруднення
- •27. Поняття "електробезпека", "електротравма". Природа електричного струму. Промислова, статична та атмосферна електрика.
- •28 .Особливості ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на організм людини
- •29. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Індивідуальні особливості людини.
- •30. Електричні травми, їх види. Порогові значення струму.
- •31. Умови ураження людини електричним струмом.
- •32. Напруга кроку та дотику.
- •33. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •34. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •35 Захисне заземлення
- •38. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •Вимоги до системи попередження пожеж
- •Система пожежного захисту
Пожежовибухонебезпечність об'єктів
Загальною характеристикою матеріалів і речовин є їх вибухопожежонебезпечність, що може призвести до негативних наслідків при їх зберіганні, переробці або транспортуванні.
Характеристика вибухопожежонебезпечних властивостей не є еквівалентною поняттю горючості речовин і матеріалів.
Окрім наведених вище показників до характеристики пожежонебезпеки належить нижня і верхня концентраційна межа розповсюдження полу'я, вище і нижче якої суміш стає нездатною до розповсюдження полум'я.
Зона розповсюдження полум'я — це зона об'ємних часток у суміші з окислювачем між нижньою і верхньою межею спалахування.
Дані про нижню і верхню концентраційну межу розповсюдження полум'я використовують для визначення категорії виробництва за пожежовибухонебезпечнісю, а також для розрахунку вибухобезпечних концентрацій газів, парів і пилу у трубопроводах, технологічному обладнанні, проектуванні вентиляційних систем і т.ін.
При роботі технологічного обладнання для оцінки аварійних ситуацій, пов'язаних з розливом горючих речовин використовують дані про темепературні межі розповсюдження полум'я, за яких насичені пари утворюють у відповідному окислюваному середовищі концентрації, що відповідають нижній і верхній межі розповсюдження полум'я.
Для розробки заходів забезпечення пожежовибухової безпеки в процесі використання горючих речовин, а також забезпечення електростатичної іскробезпеки технологічних процесів використовують дані про мінімальну енергію запалювання.
Мінімальна енергія самозапалювання — це найменше значення енергії електричного розряду, здатного запалити легкозаймисту суміш газу, пари або пилу з повітрям.
При розрахунках тривалості пожежі в резервуарах, а також інтенсивності тепловиділення й температурного режиму пожежі використовують дані про такий показник як швидкість вигорання.
Швидкість вигоряння — це кількість речовини, яка згоріла за одиницю часу на одиниці площі.
Швидкість вигоряння характеризує інтенсивність згоряння речовини в умовах пожежі.
Величина, яка характеризує оптичну щільність диму, який утворюється при згорянні речовини в об'ємі приміщення, має назву коефіцієнт димоутворення. Він використовується для класифікації матеріалів за димоутворюючою здатністю.
Димоутворююча здатність матеріалів буває: мала, помірна та висока.
Показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів використовують для порівняльної оцінки різних видів матеріалів.
Полімерні матеріали за показниками токсичності продуктів горіння класифікуються на:
надзвичайно небезпечні до 13 г/м3;
високонебезпечні від 13 до 40 г/м3;
помірно небезпечні від 40 до 120 г/м3;
малонебезпечні понад 120 г/м3.
Окрім вказаних показників для оцінки пожежовибухонебезпечних речовин та їх сумішей, токсичної небезпеки, використовують такі поняття як стехіометрична концентрація горючих речовин, адіабатична температура горіння й максимальний ступінь розширення продуктів горіння.
Стехіометрична концентрація горючої речовини ?ст— це вміст горючої речовини в суміші з окислювальним середовищем, що обчислюється за формулою:
,
(35)
де b – стехіометричний коефіцієнт кисню в хімічній реакції
горіння даної речовини.
Адіабатична температура горіння – це теоретично обчислена температура продуктів горіння.
41 .Система попередження пожеж і система пожежного захисту.
Система попередження пожеж об'єднується загальним поняттям — пожежна профілактика.
Пожежна профілактика — це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її негативних наслідків і створення умов для пожежогасіння.
Пожежна профілактика передбачає оцінку пожежної і вибухово-виробничої небезпеки та здійснення різних способів і засобів захисту:
технологічних (автоматичне блокування, сигналізація і ін.);
будівельних (димовидалення, легкорозбірні конструкції, шляхи евакуації, брандмауери і ін.);
організаційних (створення пожежно-рятувальних частин, газорятувальних служб і ін.).
Система попередження пожеж має забезпечувати необхідний рівень безпеки працюючих і матеріальних цінностей. Її призначення полягає у тому, щоб:
унеможливити виникнення пожеж;
у разі виникнення пожежі гарантувати максимальну безпеку людей;
забезпечувати одночасну пожежну безпеку як для працюючих, так і для матеріальних цінностей;
попереджувати та не допускати негативного впливу на працюючих небезпечних чинників пожежі.
Об'єкти, на яких пожежі можуть призвести до ураження працюючих унаслідок впливу небезпечних чинників, пов'язаних з пожежею, повинні розробляти чітку систему заходів попередження пожеж.