
- •1. . Поняття і предмет охорони праці. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •3. . Основні законодавчі акти про охорону праці. Нормативно - технічна документація з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці.
- •4. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5. Обов'язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •6. Обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці
- •7. Понятійний апарат трудового права.
- •8. Колективні договори та угоди
- •10. Підстави припинення трудового договору.
- •11. Робочий час, час відпочинку та оплата праці.
- •12. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність
- •14.Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи.
- •15. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу
- •16. Охорона праці жінок.
- •16.Гарантії охорони праці жінок.
- •17. Охорона праці неповнолітніх
- •18. Органи державного управління охороною праці. Компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •19 Пит Основні завдання і основні функції управління охороною праці.
- •20 Пит Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права, відповідальність посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.
- •21 Пит Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.
- •22. Гігієна праці та виробнича санітарія в системі заходів з охорони здоров'я працівників
- •23. Освітлення виробничих приміщень, нормативні документи. Основні поняття системи світлотехнічних величин. Природне освітлення. Системи штучного освітлення. Джерела штучного освітлення.
- •24. Фізіологічна дія метеорологічних факторів на організм людини
- •25.Шум, ультразвук та інфразвук. Визначення поняття «шум». Параметри звукового поля. Класифікація шумів за походженням. Дія шуму на організм людини. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
- •26. Захист навколишнього природного середовища від забруднення
- •27. Поняття "електробезпека", "електротравма". Природа електричного струму. Промислова, статична та атмосферна електрика.
- •28 .Особливості ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на організм людини
- •29. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Індивідуальні особливості людини.
- •30. Електричні травми, їх види. Порогові значення струму.
- •31. Умови ураження людини електричним струмом.
- •32. Напруга кроку та дотику.
- •33. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •34. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •35 Захисне заземлення
- •38. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •Вимоги до системи попередження пожеж
- •Система пожежного захисту
32. Напруга кроку та дотику.
В аварійному режимі коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга справних фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою, яка більша, ніж фазова, але менша, ніж лінійна і струм, що проходить через тіло людини.
Таким чином, дотик до справної фази при замиканні другої фази на землю небезпечніший, ніж дотик до фази в нормальному режимі роботи трифазової мережі з глухозаземленою нейтраллю, а найбільш небезпечним є двофазовий дотик.
Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазових електричних мереж показує таке:
найменш небезпечним є однофазовий дотикдодроту справної мережі з ізольованою нейтраллю;
при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;
найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі.
Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок ґрунту, в яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання, Струм, що протікає через людину Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина.
Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку.
Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокове напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.
33. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
Зметою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи: Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу. Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:
- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %; - струмопровідний пил; - струмопровідніпідлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні); - висока температура повітря (вище 35 0С); - можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування. Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак: - відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи;
- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин; - приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення з струмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.