
- •1. . Поняття і предмет охорони праці. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •3. . Основні законодавчі акти про охорону праці. Нормативно - технічна документація з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці.
- •4. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5. Обов'язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •6. Обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці
- •7. Понятійний апарат трудового права.
- •8. Колективні договори та угоди
- •10. Підстави припинення трудового договору.
- •11. Робочий час, час відпочинку та оплата праці.
- •12. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність
- •14.Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи.
- •15. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу
- •16. Охорона праці жінок.
- •16.Гарантії охорони праці жінок.
- •17. Охорона праці неповнолітніх
- •18. Органи державного управління охороною праці. Компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •19 Пит Основні завдання і основні функції управління охороною праці.
- •20 Пит Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права, відповідальність посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.
- •21 Пит Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.
- •22. Гігієна праці та виробнича санітарія в системі заходів з охорони здоров'я працівників
- •23. Освітлення виробничих приміщень, нормативні документи. Основні поняття системи світлотехнічних величин. Природне освітлення. Системи штучного освітлення. Джерела штучного освітлення.
- •24. Фізіологічна дія метеорологічних факторів на організм людини
- •25.Шум, ультразвук та інфразвук. Визначення поняття «шум». Параметри звукового поля. Класифікація шумів за походженням. Дія шуму на організм людини. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
- •26. Захист навколишнього природного середовища від забруднення
- •27. Поняття "електробезпека", "електротравма". Природа електричного струму. Промислова, статична та атмосферна електрика.
- •28 .Особливості ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на організм людини
- •29. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Індивідуальні особливості людини.
- •30. Електричні травми, їх види. Порогові значення струму.
- •31. Умови ураження людини електричним струмом.
- •32. Напруга кроку та дотику.
- •33. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •34. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •35 Захисне заземлення
- •38. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •Вимоги до системи попередження пожеж
- •Система пожежного захисту
18. Органи державного управління охороною праці. Компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
Державне керування охороною праці в Україні здійснюють: - Кабінет Міністрів України. - Державний комітет з нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України. - Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади. - Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів. Кабінет Міністрів України є вищим державним органом, що здійснює державне керування охороною праці в країні. Він забезпечує реалізацію державної політики в області охорони праці. При Кабінеті Міністрів створена Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, що реалізує систему державного керування охороною праці.
Державний комітет з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) безпосередньо реалізує державну політику з охорони праці та здійснює комплексне керування охороною праці в країні. Рішення Держнаглядохоронпраці є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими органами державної влади і підприємствами. Міністерства й центральні органи державної влади проводять єдину науково-технічну політику в області охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи з поліпшення умов і охорони праці, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств з охорони праці; організують і контролюють навчання і перевірку знань з питань охорони праці, здійснюють внутрішньогалузевий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі. Для виконання цієї роботи в міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади створені служби охорони праці.
|
Місцеві державні адміністрації й Рада народних депутатів проводять роботу з контролю за охороною праці в межах підлеглої території і забезпечують реалізацію державної політики з охорони праці, формують міжгалузеві регіональні програми заходів щодо питань охорони праці, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. у цих органах створені відповідні структурні підрозділи
19 Пит Основні завдання і основні функції управління охороною праці.
Охорона праці – складна, багатофункціональна система, що має свою специфічну мету, завдання та засоби їх вирішення. Вона покликана захищати працюючих на виробництві від його негативних факторів, зберігати їх здоров’я і високу працездатність. Тому основною метою управління охороною праці є вдосконалення організації роботи із забезпечення безпеки праці, зниження травматизму та аварійності на основі вирішення комплексу завдань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, надання лікувально-профілактичного і санітарно-побутового обслуговування працюючих. Управління охороною праці - планомірний процес впливу на виробничу систему для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці. Управління охороною праці (як безперервний процес дій), включає:
- оцінку параметрів умов праці;
- формування мети і постановку завдань;
- розробку програм з охорони праці;
- реалізація програм та оцінка їх ефективності;
- стимулювання виконавців.
Управління охороною праці має орган і об’єкт управління, вхідну і вихідну інформацію, прямий і зворотній зв’язок з виробництвом.
На будь-якому рівні управління охороною праці вирішуються наступні основні задачі:
- навчання безпечним методам праці;
- забезпечення безпеки устаткування і виробничих процесів;
- забезпечення належного утримання приміщень і споруд;
- створення належних санітарно-гігієнічних умов праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного за-хисту;
- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;
- здійснення професійного добору.
На службу охорони праці на підприємстві покладено виконання таких функцій:
- розробка цілісної ефективної програми охорони праці на підпри-ємстві;
- оперативно-методичне керівництво охороною праці на підприємс-тві;
- розробка заходів для досягнення нормативів охорони і гігієни праці;
- проведення ввідного інструктажу та контроль за проведенням ін-структажів на виробництві;
- забезпечення робітників необхідними інструкціями і нормативни-ми документами з питань охорони праці;
- паспортизація цехів, робочих місць;
- облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань, ава-рій і підготовка статистичних звітів з питань охорони праці;
- розробка поточних і перспективних планів, проведення конкурсів-оглядів з питань охорони праці;
- підвищення кваліфікації і перевірка знань з охорони праці.
(додатково) Відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несуть:
- керівник (роботодавець) підприємства – за підприємство в цілому;
- керівники структурних підрозділів – у структурних підрозділах;
- безпосередні керівники робіт – на робочому місці.
Керівник підприємства повинен визначити і внести до посадових інструкцій обов’язки з питань охорони праці для всіх своїх заступників, на-чальників відділів і служб, які йому безпосередньо підлеглі.