Висновок

У боротьбі з відмиванням принципове значення для України має чітке розмежування відмивання коштів злочинного походження та легалізації доходів, прихованих від оподаткування. Слід зазначити, що без чіткого визначення протиправних дій, на які розповсюджуються заходи по боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження, будь-які заходи щодо легалізації доходів, прихованих від надмірного оподаткування, будуть неефективними. Поки що наш базовий закон фактично ототожнює два поняття — "легалізацію" і "відмивання", що є не зовсім коректним. Якщо "відмивання" коштів — це завідомо кримінальне карне діяння, то "легалізація" тіньових доходів в багатьох державах відбувається за сприяння та заохочення влади, оскільки таким чином нарощуються інвестиційні ресурси країни.

Добре відомо, що силові засоби боротьби з тіньовою економікою неефективні. Хоч кримінальне покарання за відмивання коштів і необхідне для ефективної боротьби з конкретними проявами відмивання капіталів, найбільша увага у цій сфері все ж приділяється запобіганню цьому явищу. Це пояснюється не лише тим, що запобігання злочинним діям завжди ефективніше за покарання, посилення каральних заходів нерідко спричиняє наслідки, протилежні очікуваним. Щонайменше це призводить до підвищення цін, у які закладається компенсація за додатковий ризик. Надзвичайно негативні наслідки має "вибірковість" застосування силового тиску, яка провокує підкуп посадових осіб, причетних до силових державних органів. Каральні заходи не припиняють тіньові операції, а надають їх проявам більш витончених, завуальованих форм.

Головний аргумент на користь посиленої уваги до питань запобігання відмиванню брудних коштів пов'язаний із тим, що дуже важливий внесок у протистояння цій загрозі може бути зроблений приватним сектором економіки, а найбільше — її фінансовим сектором, оскільки фінансові установи є ключовим елементом у виявленні протиправних трансакцій завдяки їхній унікальній функції у платіжній системі країни та у накопиченні фінансових активів.

На практиці необхідність створення всеосяжної системи запобігання відмиванню тіньових доходів обумовлюється тим, що на кінцевих стадіях процесу відмивання та по його завершенні покарання за відмивання коштів фактично неможливе. І навпаки: саме перша стадія їх легалізації — стадія розміщення, коли брудні кошти проникають у легальну економіку, є найбільш складною і ризикованою, оскільки саме в цей момент їх найлегше відстежити та проконтролювати.

Список використаних джерел:

1. Конвенція ООН «про одурманюючі засоби» 1961 р

2. Конференція ООН «з боротьби з нелегальним оборотом одурманюючих і психотропних речовин» Відень, 1988 р.

3. Конвенція «про екстрадицію» 1957 р.,

4. Європейська конвенція «про взаємодопомогу при розслідуванні кримінально карних злочинів» 1959 р

5. "Заходи для запобігання трансферту і приховування коштів, які надходять від кримінальних злочинів"1980 р.

6. "Міжнародні норми і стандарти із забезпечення ефективного співробітництва між органами правосуддя (а також у разі потреби з поліцією) з питань перебування, вилучення і конфіскації нелегальних доходів, майна, знаряддя і предметів, одержаних від нелегальної торгівлі наркотиками" від 1986 р

7. "Конвенція в справах про відмивання доходів, отриманих від здійснення злочину, їх виявлення, вилучення і конфіскацію", Страсбург 18 листопада 1990 р.

8. Конвенція Ради Європи «про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом» 1990 р.

9. Конвенція ООН про психотропні засоби 1971 р.

10. Конвенція Ради Європи про відмивання, виявлення, вилучення та конфіскацію доходів від злочинної діяльності та фінансування тероризму 2005 р. 9. «Типовий закон про відмивання грошей, отриманих від наркотиків» 1993 р.

11. Рекомендації ФАТФ, 1990 р.

12. Кодекс України про адміністративні правопорушення//ВВР Української РСР (ВВР)1984, додаток до N 51, ст. 166-9

13. Кримінального кодексу України //ВВР України, 2001, №25-26, ст. 209, 209-1.

14. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"// ВВР України (ВВР), 2003, N 1, ст. 2 .

15. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" від 19 липня 2001 р

16. Постановою Кабінету Міністрів України «Програми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на 2003 р.» від 29 січня 2003 р. № 140;

17. Слепец ВН. Междунвродное налогообложение. — Одесса: Астро-Принт, 2000.

18. Козак Ю.Г., Верлан Д.Л. Создание программ внутрибанковского контроля за распознаванием, предотвращением и пресечением отмывания денег / В кн. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. — Донецк: ДонНу, 2001

19. Білоус В. Т., Попович В. М., Попович М. В. Організаційно-правове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження. — К., 2001.

20. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: — К. Знання 2006, c.309

21. Барановський О. Легалізація капіталів та економічна амністія: pro et contra // Президентський вісник. — 31 березня 2004 р.

22. Петрас Дж. "Брудні гроші" — основа піднесення імперії США//Ла Джорнада. —2001 р. — 19 травня.