2. Заходи боротьби з відмиванням «брудних» грошей та органи, що іх здійснюють.
Проблема тінізації економічних відносин є актуальною для всіх без винятку країн світу. Більше того, за даними іноземних експертів, у глобальному масштабі ця проблема має тенденцію до загострення. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), тінізація економіки за останні 5 років зростала щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило у середньому 3,5 %. Ця негативна тенденція входить в антагоністичну суперечність з інтересами довгострокового соціально-економічного розвиту будь-якої країни.
Система боротьби з відмиванням грошей включає такі заходи:
- прийняття відповідних міжнародних і національних нормативно-правових актів;
- укладення дво- та багатосторонніх угод (договорів) про співробітництво між ПФР у сфері боротьби з відмиванням коштів;
- розробка міжнародних програм протидії відмиванню коштів;
- прийняття відповідних документів міжнародними економічними, фінансовими, політичними та правоохоронними організаціями, економічними союзами;
- запровадження зобов'язань щодо збору та передачі спеціальної інформації компетентним органам;
- запровадження чітких правил обміну іноземної валюти;
- посилення контролю за використанням готівки;
- посилення нагляду за офшорними юрисдикціями;
- створення електронного архіву міжнародних грошових переказів;
- виявлення суб'єктів відмивання коштів;
- дотримання окремими країнами міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів;
- розширення програм навчання відповідних фахівців фінансової сфери, правоохоронних органів тощо;
- запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та механізмів контролю за їх дотриманням;
- публікація "чорного списку" країн, які не співпрацюють у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму;
- обмін інформацією між компетентними органами різних країн про людей і організації, які підозрюються у причетності до організованої злочинності та відмивання коштів, що мають кримінальне походження;
- блокування банківських активів при виявленні операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
- підготовка спеціальних видань з проблематики відмивання коштів та їх вивчення всіма зацікавленими у вирішенні даного питання сторонами;
- проведення спеціальних наукових досліджень з відмивання коштів;
- забезпечення судових прецедентів розгляду справ з відмивання коштів;
- створення спеціальних підрозділів фінансової розвідки для протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом;
- створення широкої аналітичної та інформаційної мережі зі збору відомостей про факти відмивання коштів;
- чіткий розподіл компетенції між суб'єктами системи протидії легалізації доходів;
- підвищення рівня відповідальності фінансових установ за невиконання обов'язків щодо протидії відмиванню доходів;
- належне матеріальне та технічне забезпечення державних структур, які ведуть боротьбу з незаконною легалізацією доходів;
- активне залучення фінансової системи до виявлення, розкриття та розслідування фактів відмивання доходів, до блокування, вилучення та конфіскації грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом;
- налагодження взаємодії з іноземними та міжнародними інституціями, які ведуть боротьбу з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Державна політика протидії відмиванню коштів в Україні має проводитися за такими напрямами:
- запобігання виникненню передумов легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму шляхом удосконалення законодавства;
- запобігання використанню фінансової системи України з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму;
- удосконалення регулювання та нагляду за виконанням законодавства у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;
- удосконалення діяльності правоохоронних органів щодо виявлення, розслідування фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму;
- створення ефективної системи взаємодії між державними органами, що здійснюють заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
- підвищення кваліфікаційного та техніко-технологічного рівня боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму;
У практичній реалізації положень Конвенції ООН та Ради Європи у боротьбі з відмиванням грошей роль відіграють підрозділи ООН, до яких належать такі:
• СІСР — Центр із боротьби з міжнародною злочинністю. Це підрозділ ООН, заснований у 1997 р. і відповідальний за боротьбу зі злочинністю та її запобіганням, атакож за реформу карного права.
• ODCCP — Офіс із контролю над наркотиками і запобігання злочинам. Це також підрозділ ООН, центральний офіс якого розташований у Відні. Його основні завдання випливають із назви.
• CJIN — Інформаційна мережа з питань злочинності та законності, яка забезпечує важливу базу даних із посиланням на адреси сайтів Інтернету, пов'язаних з кримінальним законодавством. Також є підрозділом ООН.
Крім ООН та її дочірніх організацій, у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю і відмиванням грошей активну участь беруть спеціальні служби, які доповнюють і підтримують діяльність слідчих органів і правосуддя у всіх країнах світу. Це, насамперед, Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол), а також Всесвітня митна організація.
До цих міжнародних організацій також варто віднести:
• FOPAC — підрозділ Генерального секретаріату Інтерполу, який займається боротьбою з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом;
• FINСEN — Відділ боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, створений у 1990 р. для вивчення, аналізу і поширення інформації про фінансові злочини, особливо інформації щодо відмивання грошей, отриманих від поширення наркотиків.
Крім зазначеного, дуже важливим документом міжнародного права є розроблений експертами ООН у 1993 р. Типовий закон про відмивання грошей, отриманих від наркотиків. Цей закон, ґрунтуючись на новітньому законодавстві різних країн, містить рекомендації із запобігання відмиванню грошей, отриманих від торгівлі і розповсюдження наркотиків, виявлення подібних діянь і встановлення санкцій за їхнє скоєння.
Провідною міжнародною організацією, яка бореться з відмиванням грошей та іншого майна, набутого кримінальним шляхом, є, безумовно, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей - ФАТФ (FATF - Financial Action Task Force) - впливовий міжурядовий орган, створений у 1989 р. Мета діяльності ФАТФ - розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів боротьби з відмиванням грошей. Ще одна важлива сфера діяльності ФАТФ - моніторинг типології нових методів відмивання грошей, застосовуваних у злочинному світі, а також верифікація засобів протидії цьому явищу. Щорічні огляди, для підготовки яких залучаються всесвітньо відомі експерти, а також матеріали слідства в справах про відмивання грошей, свідчать про все більш рафіновані методи, про зростаючий професіоналізм міжнародних злочинних груп. У полі зору експертів ФАТФ постійно залишаються найважливіші інструменти злочинної діяльності: підставні корпорації, електронні трансферти, небанківські фінансові установи, а також інші підприємства, наприклад магазини й експортно-імпортні фірми [43, с. 352].