
- •1. Чому логіка довгий час розвивалась в системі філософського знання, а не як окрема наука?
- •2. Поясніть відмінність між моральними нормами і нормами права.
- •3.Назвіть найважливіші елементи в структурі будь- якої релігії та дайте їх коротку характеристику.
- •4.Окресліть ідейні джерела української філософії.
- •6.Розкрийте сутність моралі та моральних норм. У чому полягає їх відмінність від норм права?
- •7.Розкрийте предмет та особливості релігієзнавства як науки, її зв’язок із іншими науками, що вивчають прояви релігії.
- •8. Назвіть особливості світосприйняття українців та їх прояви в українській філософії.
- •9. Охарактеризуйте основні елементи мови логіки.
- •10. Охарактеризуйте предмет науки естетики та зміст поняття естетичного.
- •11.Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
- •12.Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику.
- •14.Поясніть, чому християнство називають соборною релігією? Чому для нього таким важливим постає спілкування?
- •15.Поясніть основні значення терміну «релігія» та окресліть її відповідні функції в житті суспільства.
- •17.Що таке символічна або математична логіка? Поясніть її завдання та особливості.
- •18.Охарактеризуйте зміст категорій прекрасного і потворного.
- •19.Поясніть, за якими основними ознаками ту чи іншу релігію відносять до світових релігій. Чим світові релігії відрізняються від етнічних, національних? Назвіть світові релігії.
- •20.Коротко охарактеризуйте змістові наголоси у філософії українського гуманізму.
- •21.Як ставився ф. Бекон до індукції і дедукції? Якому виду умови ведення він надавав переваги і чому?
- •22.Охарактеризуйте зміст проблеми морального вибору та її значення для етики.
- •23.Охарактеризуйте основні особливості Біблії – Священної книги християн, поясніть її складові та охарактеризуйте їх зміст і спрямованість.
- •24.Поясніть, що являли собою філософські курси Києво – Могилянської академії.
- •25.Що таке символічна, або математична, логіка? в якому відношенні вона перебуває до традиційної формальної логіки?
- •26.Розкрийте зміст категорій добра і зла та їх взаємозв’язок.
- •28.Поясніть, чим відрізнялись філософські курси Києво – Могилянської академії від типових схоластичних курсів Західної Європи.
- •29.Окресліть основні логічні ідеї л. Фон Вітгенштейна.
- •30.Розкрийте зміст естетичної діяльності і назвіть її основні сфери.
- •31.Назвіть та коротко охарактеризуйте найбільш поширені концепції походження релігії, подайте їх критичний аналіз.
- •32.Коротко охарактеризуйте вчення г. Сковороди про світобудову.
- •33.Чим відрізняється поняття від такої форми емпіричного пізнання, як уявлення? Наведіть приклади для підтвердження своїх думок.
- •34.Охарактеризуйте специфіку етики сімейних стосунків. Які етичні причини слабкості сімейних союзів в наш час ви можете назвати?
- •35.Подайте в основних віхах історію виникнення та утвердження християнства.
- •36.Розкрийте особливості розуміння людини у філософії г. Сковороди.
- •37.Назвіть види понять за обсягом. В чому полягає логічна функція пустих понять? Наведіть конкретні приклади.
- •38.В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в вашому житті.
- •39.Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди релігійних організацій. Що таке релігійна конфесія? Які релігійні конфесії відіграють помітну роль в духовному житті сучасної України?
- •40.Поясніть зміст і значення тези г. Сковороди «Пізнай самого себе!»
- •41.Назвіть основні правила визначення понять, пояснюючи їх прикладами.
- •42.Охарактеризуйте зміст поняття «етикет». У чому виявляється демократизація етикету в сучасності?
- •43.Наведіть конкретні відмінності у віроспівідуваннях та культі католиків та православних християн.
- •44.Поясніть коротко, в чому проявилось філософське новаторство г. Сковороди.
- •45.Чим відрізняється судження як форма мислення від поняття? Назвіть основні різновиди суджень та наведіть відповідні приклади.
- •46.Охарактеризуйте сутність та функції мистецтва, назвіть його основні види.
- •47.Що таке екунімізм в сучасному християнстві? Як ви до нього ставитесь? Якими є конкретні прояви екуменістичних діянь в сучасному суспільстві?
- •49.Якою є структура простих суджень? Наведіть приклади таких суджень та визначіть їх основні елементи.
- •50.Назвіть основні категорії етики, що характеризують зміст морального вибору людини. Що таке моральний вчинок.
- •51.Виділіть основні відмінності протестатизму від католицизму та православ’я.
- •52.Поясніть коротко, чому в хіх ст. Філософські ідеї в Україні проявились не лише у філософських творах, а й в літературі та програмах громадсько – політичних рухів.
- •53.Чим відрізняється складне судження від простого? Наведіть приклади.
- •54.Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
- •55.Назвіть п’ять догматів-«стовпів» ісламської віри та коротко поясніть їх зміст.
- •56.Охарактеризуйте основні філософсько – світоглядні ідеї м. В. Гоголя.
- •57.Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання.
- •58.Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне.
- •60.Окресліть коло вихідних філософсько – світоглядних ідей т. Г. Шевченка.
- •61.Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •62.Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики.
- •63.Поясніть зміст і значення явища індульгенції в католицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих?
- •64.Окресліть вихідні філософсько – світоглядні ідеї і. Франка.
- •65.Дайте докладне визначення логічному закону тотожності, наведіть приклади його використання.
- •66. Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво?
- •67.Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
- •68.Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії хіх ст.
- •69.Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
- •70.Охарактеризуйте особливоті та прояви професійної етики. Чим зумовлена потреба в ній?
- •71.Поясніть, чому саме віра відіграє вирішальну роль в релігійній свідомості? Які існують визначення віри і яке для вас є найбільш прийнятним?
- •72.Дайте коротку характеристику розвитку філософської думки в Київському Університеті в хіх ст.
- •73.Розкрийте зміст логічного закону вилученого третього. Наведіть приклади його застосування.
- •74.Розкрийте зміст поняття «катарсису» як важливої функції мистецтва. Чому, на Ваш погляд, це поняття Аристотель звязав саме із трагедією?
- •75.Поясніть основні аспекти зв’язків релігії із мистецтвом.
- •76.Окресліть коло вихідних філософсько – світоглядних ідей ідеологів Кирило – Мефодіївського товариства.
- •77.Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування.
- •78.Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір», «моральна оцінка».
- •79.Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі.
- •80.Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку хх ст.
- •81.Чим умовивід відрізняється від судження і поняття як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу.
- •82.У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва?
- •83. Основні аспекти та складності взаємин релігії і науки.
- •84.Подайте основні філософсько – світоглядні ідеї в. Вернадського та поясніть їх значення.
- •85.Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади і поясніть їх.
- •86.Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому?
- •87.Окресліть основні аспекти та особливості взаємин релігії із політикою.
- •88.Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років хх ст.
- •89.Що таке дедуктивне умовиведення? Охарактеризуйте його сутність і механізм, наведіть приклади.
- •90.Поясніть, чим відрізняється моральний кодекс від етикету?
- •91.Назвіть основні культові дії мусульман, що приписуються їм як обов’язкові для виконання.
- •92.Окресліть вихідні філософські ідеї д. Донцова.
- •93.У чому полягає відмінність між доведенням та обґрунтуванням? Наведіть приклади.
- •94.Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов’язані між собою моральний вибір та моральний вчинок.
- •95.Окресліть основні аспекти взаємин між релігією та мораллю. Чим світська мораль відрізняєтьсься від релігійної?
- •96.Які загальні особливості української філософії виділяв Дм. Чижевський?
- •97.Перерахуйте і подайте короткі характеристики основним видам мистецтва.
- •98.Розкрийте зміст поняття «моральний обов’язок». Яку роль відіграє він у людських стосунках? Наведедіть приклади.
- •99.Окресліть найбільш характерні культові дії буддистів, поясніть їх значення.
- •100.Окресліть особливості виникнення філософії в Україні.
- •101.Розкрийте сутність логічного спростування, поясність його функції, наведіть приклади.
- •102.У чому полягає відмінність між моральним обов’язком та моральним мотивом? Наведіть приклади.
- •103.Які нетрадиційні релігійні культи Ви знаєте? Поясніть причини їх виникнення.
- •104.Охарактеризуйте в загальному плані особливості розвитку української філософії радянських часів.
- •105.Назвіть та охарактеризуйте способи спростувань, поясніть їх логічну сутність.
- •106.Розкрийте співвідношення етики та етикету.
- •107.Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?
- •108. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •109.Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •110.У чому полягає відмінність християнської моралі від загальнолюдської? Охарактеризуйте особливості християнської моралї.
- •111.Окресліть основні аспекти між мистецтвом і мораллю, поясніть причини їх складних стосунків.
- •112.Поясніть основні аспекти у співвідношеннях світової філософії та національних філософій.
- •113.Охарактеризуйте основні правила доведення тези, наведіть приклади.
- •114.Поясніть відмінності кінематографа від інших видів мистецтва. Що таке синтетичні мистецтва?
- •115.Охарактеризуйте ставлення сучасного християнства до соціальних проблем людства.
- •116.Окресліть вихідні філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •117.Поясніть як відбувається спростування аргументів і демонстрації, наведіть приклади.
- •118.Охарактеризуйте предмет і завдання естетики.
- •119.Що Ви знаєте про християнські чернечі ордени? Наведіть конкретні дані про ті з них, які Вам відомі.
- •120.Окресліть значення Києво – Могилянської академії в розвитку духовної культури України. Коли і як вона була створена? Коли припинила своє існування?
92.Окресліть вихідні філософські ідеї д. Донцова.
Відчутний вплив на вітчизняну суспільно-гуманітарну думку справив дуже своєрідний мислитель Дмитро Донцов (1883-1973). Уродженець півдня України (Мелітополь), він жив, навчався, працював у різних країнах. Д.Донцов був організатором і головним редактором журналу “Літературно-науковий вісник” (Львів, 1922-1932), у якому друкувався увесь цвіт української нації і який фактично продовжив традицію інтенсивного духовного пошуку, започатковану у Львові І.Франком та М.Грушевським. З-під пера мислителя вийшла низка праць; деякі з них стали ідейними засадами українського націоналізму. Всі ці праці позначені пристрасною аргументацією, динамізмом, ерудицією, інтелігентністю, переконливістю. Крізь усі праці послідовно проведена ідея самостійної української держави. У філософському плані Д.Донцов сповідував позицію волюнтаризму, схиляючись до визнання вирішальної ролі людської особистості в історичному процесі. Ірраціональну волю він розглядав як основну силу й індивіду, і суспільства, і народу протиставляючи її розуму, знанню, як таким, що розмивають первинні засади національного. Як засіб зміцнення вольових засад нації він розглядав традиціоналізм, тобто звернення до узвичаєних норм, закорінених у глибинах генетичної пам’яті етносу. Проте в самій нації вирішальна роль належить еліті, завдання якої полягає у тому, щоби своїми фанатизмом та силою волі змусити народ стати рішучим та незламним. Досить очевидним постає спорідненість думок Д.Донцова з ідеями радикального ніцшеанства.
93.У чому полягає відмінність між доведенням та обґрунтуванням? Наведіть приклади.
Доведення - логічна операція, що полягає у встановленні істинності певного судження через його виведення з інших суджень, істинність яких вважається встановленою до цієї операції і незалежно від неї.
Відповідно і обґрунтування істинності того чи іншого твердження – не завжди легка справа. Обґрунтування в науці зазвичай складний процес і містить цілу низку інтелектуальних процедур. В кожній галузі знань є свої способи доведення істинності тих чи інших положень.
Обґрунтованість мислення є важливою не тільки в професійній діяльності і науці, але й у нашому повсякденному житті. Той, хто нехтує вимогами закону, зазвичай сприймається як несерйозна, безвідповідальна особа, якій не можна вірити і доручати серйозні справи.
94.Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов’язані між собою моральний вибір та моральний вчинок.
Моральний вибір — акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина, виявляючи свою суверенність, самовизначається стосовно системи цінностей і способів їх реалізації в лінії поведінки чи окремих вчинків.
Аналіз проблеми морального вибору пов'язаний із з'ясуванням таких феноменів, як моральний намір і моральна спонука. Моральний намір — рішення людини зробити відповідну моральну дію і досягти очікуваного результату. Це вольова установка людини, результат її попередньої духовно-емоційної діяльності, зокрема усвідомлення моральних завдань, конкретизації цілей, вибору відповідних засобів тощо. Моральна спонука — чуттєва форма, в якій виявляються мотив і намір до здійснення відповідного вчинку. За своєю психологічною природою вона є рушійним імпульсом, емоційно-вольовим спрямуванням, яке визначає відповідні дії людини. Моральним вважають лише такий вибір, за якого людина керується моральним мотивом – внутрішньою, суб'єктивно-особистісною спонукою до дії, зацікавленістю в її реалізації і орієнтацією на моральні чинники. Споріднені з ним поняття “стимул”, “намір”, “ціль” характеризують ідеальний аспект вчинку. Мотив відіграє при цьому особливу роль, оскільки він є духовно-емоційною підставою вчинку. Керуючись моральними мотивами, людина орієнтується на найвищі, безумовні вселюдські цінності, зважає на ймовірність морального осуду в разі недотримання моральних вимог. Оскільки моральний осуд не передбачає примусових, організаційних санкцій, то суб'єкт морального відношення може здійснювати цей вибір самостійно. Характеризуючи наявність морального вибору, послуговуються категорією “моральна свобода”. Моральна свобода відрізняється від економічної, політичної, релігійної, а також від свободи загалом. Категорія “моральна свобода” окреслює проблему можливості і здатності людини бути самостійною, самодіяльною, творчою особистістю і разом з тим виражати в моральній діяльності свою суспільну сутність. Об'єктивною передумовою моральної свободи особистості є переборення суперечності між нею і суспільством, внаслідок чого моральні вимоги перестають протистояти особистості як зовнішня, чужа сила, що суперечить її потребам та інтересам. Будучи морально свобідною, здійснюючи моральний вибір, людина реалізує себе як творча особистість. Тому вона змушена відповідати за свій вибір, свою поведінку. Оскільки вибір має моральний характер, то й відповідальність за нього є моральною відповідальністю. Моральна відповідальність характеризує особистість з точки зору виконання нею моральних вимог. Ця проблема стосується здатності людини взагалі виконати пред'явлені їй моральні вимоги, глибини і правильності їх усвідомлення тощо. З'ясування сутності моральної відповідальності передбачає аналіз моральної самооцінки, морального самоконтролю, самовладання, гідності тощо. На перших етапах морального становлення особистості вони перебувають у зародковому стані, але поступово їх можна перетворити з епізодичних виявів духовно-емоційного життя людини на її глибинні, сутнісні моральні якості.
Наявність морального обов'язку, сумління ще не є гарантом життєдіяльності людини згідно з моральними вимогами, оскільки така життєдіяльність передбачає відповідний розвиток волі, яка залежить не лише від свідомості, а й від життєвого досвіду, звичок чинити відповідно до морального обов'язку.
Реальним виявом морального обов'язку є моральний вчинок — добровільна дія, що об'єктивно відповідає моральній вимозі. Вона є наслідком відповідного морального вибору, на відміну від позаморального вчинку, здійснюючи який, людина керується прагматичними, політичними, релігійними чи іншими мотивами. У понятті “моральний вчинок” відображається своєрідна клітинка моральної діяльності; дія, що розглядається з точки зору єдності мотиву і наслідків, намірів і справ, цілей і засобів. Підхід до людської дії через призму попередньої і подальшої роботи моральної свідомості відображається в уявленнях про структуру вчинку. Елементами його є мотив, намір, ціль, дія, наслідки, оцінювання людиною свого вчинку і ставлення її до оцінки оточення. Якщо позитивними моральними вчинками не вважають навіть ті, що максимально відповідають моральним вимогам, якщо людина керувалася позаморальними мотивами, то до негативних (аморальних) часто відносять і ті, при здійсненні яких людина керувалася позаморальними мотивами — прагматичними, політичними, релігійними тощо. Такий підхід є виправданим, якщо моральним пороком вважати ігнорування моральних вимог. Це означає, що людина, яка, задовольняючи свої прагматичні, політичні або релігійні потреби, ігнорує критерії добра, фактично вдається до лихих мотивів.