
- •1. Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови
- •2. Українська мова як державна. Функції державної мови
- •3.Поняття престижу мови та засоби його забезпечення
- •4.Мовне законодавство і мовна політика в Україні
- •5. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
- •7.Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового наукового стилів
- •8. Поняття культури мови та культури мовлення
- •10. Суржик як показник низької культури мовлення.
- •9. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •11. Мовні норми та мовленнєвий етикет.
- •12. Лексика української мови з погляду її походження.
- •13. Особливості лексичних засобів ділового мовлення.
- •14. Основи вчення про термін і термінологію: Вихідні поняття і терміни
- •15. Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.
- •16.Класифікація термінологічних одиниць
- •17. Сучасні проблеми української термінології
- •18. Спілкування як вид соціальної взаємодії. Функції спілкування
- •19. Види і форми професійного спілкування
- •20. Невербальні компоненти спілкування
- •21. Правила ведення дискусії.
- •22. Основні поняття діловодства. Критерії класифікації документів. Національний стандарт України
- •23. Вимоги до укладання та оформлення документів.
- •24. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення
- •25.Етикет телефонної розмови.
- •1. Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови
7.Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового наукового стилів
Очевидно, що стилями професійного спілкування є офіційно-діловий і науковий.
Офіційно-діловий стиль - це стиль, який задовільняє потреби писемного спілкування в суспільно-політичному, господарському житті, у ділових стосунках, у виробничій та іншій діяльності членів суспільства.
Найважливішими рисами офіційно-ділового стилю є такі:
1) високий ступінь стандартизації мовних засобів, широке вживання типових мовних зворотів, наприклад: відповідно до ..., у зв'язку з тим, що ..., доводимо до Вашого відома... Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.;
2) точність, послідовність і лаконічність викладу;
3) відсутність образності, емоційності, індивідуальних авторських рис;
4) наявність реквізитів, які мають певну черговість і постійне місце;
5) для чіткої організації текст ділиться на параграфи, пункти, підпункти;
6) лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні; відсутні діалектизми, жаргонізми, вигуки, частки, іменники з суфіксами суб'єктивної оцінки;
7) речення переважно прості, поширені, з прямим порядком слів; вставні слова, як правило, стоять на початку речень.
Офіційно-діловий стиль поділяється на підстилі:
1. Законодавчий (використовується в законодавчій сфері, обслуговує офіційно-ділові стосунки між державою і її громадянами; реалізується в текстах Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо);
2. Дипломатичний (використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури; реалізується в текстах конвенцій (міжнародних угод), комюніке (повідомлень), нот (звернень), протоколів, меморандумів (дипломатичних листів), договорів, заяв, ультиматумів (дипломатичних вимог);
3. Юридичний (використовується в юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж), обслуговує правові та конфліктні відносини; реалізується в текстах актів, позовних заяв, запитів, протоколів тощо);
4. Адміністративно-канцелярський (використовується в професійно-виробничій сфері, у діловодстві; реалізується в текстах заяв, ділових записок, службових листів, протоколів, розписок, доручень і т.д.).
Науковий стиль – це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта; він призначений для інформування про результати наукових досліджень, обґрунтування гіпотез, класифікації і систематизації знань, впливу на інтелект читача або (рідше) слухача.
Найважливіші особливості наукового стилю:
1) логічність, недвозначність викладу;
2) насиченість термінами, абстрактною лексикою;
3) використання складних речень із вставленими конструкціями, відокремленнями тощо;
4) документування тверджень (наявність цитат, посилань);
5) монологічний виклад.
Науковий стиль має такі різновиди:
1. Суто науковий (розрахований на фахівців; стиль монографій, наукових статей, рецензій, наукових доповідей, дисертацій, курсових і дипломних робіт, рефератів і т.д.), який поділяється на науково-технічний і науково-гуманітарний;
2. Науково-популярний (використовується для зрозумілого, доступного викладу наукової інформації нефахівцям; реалізується в неспеціальних часописах, книгах);
3. Науково-навчальний (стиль підручників, лекцій, навчальних посібників).
Фахівець повинен досконало володіти всіма стилями літературної мови, які використовуються в професійному спілкуванні.