Ї.2.Їнформащйне суспшьство I вїдкритість влади

їнформащйне сусшльство висувае cboi власні вимоги до оргашв державноі влади i місцевого самоуправління. Вїдбуваеть-ся зміна варіантів функщонування: вщ адмїністративно-команд-ного, коли роль громадськості мїнїмізована, до демократично­го, коли роль громадськості е найбїльшою за всю їсторїю їсну-вання людства. I сьогодні ми бачимо, що саме такий варіант е бїлып щкавим економічно, бо створюе бшыпе можливостей для розвитку краши. Ф. Фукуяма в свш час вбачав негативні на-слщки для СРСР саме в тому, що економічна конкуренщя при-мусила вивести на перші позици інженерів, вчених, які мали інші уявлення про демократію, ніж номенклатура. Тобто не-обхідність змін економічних призвела до змін політичних.

ї6

Гнформащйне суспільство дае змогу задовольняти нові типи вимог, що виникають сьогодні i будуть виникати завтра. Мож-на перерахувати такі відмінності, за якими цей новий світ відрізняеться від звичного: більша динаміка розвитку, яку не можна порівняти, наприклад, з аграрним сустльством, коли роками не було ніяких нових подій; вироблення більш сутте-вих адаптивних можливостей в людини, оскільки вона часті-ше потрапляе в неочікувані ситуацій; більш;а відкритість до шновацшних технологій. Головною своею рисою сустльств минулого (на кшталт конфуціанського Китаю), навпаки, була закритість до шформацп з інших сустльств. Вони робили це, піднімаючи себе на недосяжний для шших рівень. Представ-ники шших сусшльств не розглядалися як рівш.

Демократія е щоденним процесом відстоювання власних прав з боку громадян. Демократичні уряди так само, як i неде-мократичні, намагаються заховати невигідну для них шфор-мащю, що яскраво демонструе вся історія минулого сторіччя. Природна реакщя на негативні вчинки Р. Шксона чи Б. Клін-тона стае нащональною реакщею виключно завдяки оптималь­ному функщонуванню 3MI. Замовчування негативу може при-звести, навпаки, до політичноі кризи.

Аксіома відкритості влади е единою відповіддю на нові мож-ливості інформаційних технологій з управлшня масовою свідо-містю з боку влади. Ця антитеза маншулюванню захищае на­селения від можливих негативних наслідків. Концентращя влади гальмуеться завдяки прозорості и відкритості i"i дій. Це стае одним із варіантів контролю з боку громадськості, тобто відбуваеться перерозподіл влади, хоча б i на шформащйному рівні. Але оскільки інформаційний рівень легко перекодуеть-ся у владний (загадаймо відомий ефект CNN, коли владні рішення приймаються під суттевим тиском 3MI), то статус прозорості и відкритості набувае нового значения.

Е. Тоффлер писав про "демасифшащю" комуншацш як про важливу рису шформацшного суспільства. Наступним кроком з демократичного управлшня сусшльством теж мае стати "де-масифшащя" впливу кожного окремого громадянина на вла-ду. I тут найближчі роки дадуть можливість побачити нові типи взаемоди. Розвиток зв'язків з громадсьшстю також демон-

ї7

2—5-ї869

Роздт ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

струе експлуатащю саме зворотного зв язку вщ населения до влади, коли влада стае принципово залежною від інтересів населения. В цьому ж напрямку працюе i ідея електронного уряду як варіант відкритості, але вже в їнтернет-просторі.

Нова роль політтехнологів — це теж прояв нових титв фун-кцюнування влади i населения в шформацшному сустльстві. Політтехнолог "адаптуе" політика до влади, коли в минулому, навпаки, населения мало "адаптуватися" до власного монарха. Можна згадати діяльність Петра I, якого тогочасне населения взагалі стало вважати Антихристом, на якого за кордоном було замшено справжнього царя. Політичні партп, намагаючись досягти перемоги в світі реальності, звертаються до шформа-щйного чи віртуального світів. Це пов'язано, поміж шшим, i з тим, що лише невеликий ввдсоток виборщв мае безпосереднш контакт з представником Tie'i чи шшоі' партп. Bci mini мають оріентуватися на шформащю, що породжуеться 3MI. Рішення виборця е таким, що зроблене виключно на шдставі шформа-щйного контексту.

Вїртуальний світ

їнформацшний свгг

Реальний світ

Відповідно виникае взаемовплив закономірностей одного рівня з шшими:

А. ШФОРМАЦїЙНИЙ CBIT — РЕАЛЬНИЙ CBIT. Закони шформащйного світу роблять з виборчого процесу виключно перегони, де немае звертання до суттевих програмних речей, а головним стають рейтинги.

Б. ВїРТУ АЛЬНИЙ CBIT — ШФОРМАЩЙНИЙ CBIT. Вїдо-мий феномен вибіркового сприйняття демонструе роль саме віртуальних конструкцш. 3 їнформацїйного потоку людина бере лише те, що не суперечить i"i уявленням, вщкидаючи те, що вступае з ними у протиріччя.

У вшськових статутах йдеться про контроль i домшування в шформацшному просторі. Те саме можна сказати i про вірту-

альний простїр. Досягнення перемоги на віртуальному рівні дае суттеві переваги на шформацшному рівш. Домїнування на шформащйному рівні дае переваги в просторі реальность

Домшування: ЕНртуальне -

Реальне

Гнформащйне

Комушстична партія пройшла етап від домшування в вірту-альному/інформаційному просторі до маргшальних позищй, але це все одно дае змогу контролювати віртуальний світ су-часноі людини, не маючи реально шякоі політичноі реклами, тобто без контролю шформащйного середовища.

Картина світу (віртуальний конструкт) дае змогу рештер-претувати інформаційні i реальні структури, роблячи з них но-вий тип продукту. Наприклад, блок В. Ющенка подае перюд його прем'ерства як едино "правильний" за всю історію Укра'і-ни, СДПУ (о) вбачае в політичнш icTopii бвропи виключно со-щал-демократичний аспект. Тобто віртуальні конструкці'і ство-рюють подібні до них шформащйні конструкціі'. Заперечення стае неможливим на рівні факту (тобто реального світу), бо існуе те чи шше правило, що введене на рівні віртуального світу. Факт принципово не може заперечити правило, оскіль-ки е единицею шшого рівня. Метарівень може заперечуватися лише свети метаодиницями. їншими словами, віртуальні об'екти вбиваються виключно віртуальними кулями.

Загалом партп намагаються контролювати як віртуальний, так i шформацшш світи, щоб у день голосування перенести ці види контролю на контроль реального світу. Саме шформащй-не сусшльство дае цей новий тип інструментарію для вирішен-ня сощальних, політичних, економічних та військових завдань виключно в шформацшному просторі.

Породження власноі картини світу взагалі е законом будь-якого суспільства. їнформаційне суспільство намагаеться об'еднати людей в нову сшльноту, де буде різко збільшений обсяг однакових для різних краш світу інтерпретацій i фактів. бдиний погляд на світ мае як своі' позитиви, так i cboi нега-тиви.

ї8

Роздт ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

їнформацшне сустльство е вгдкритим сустлъством, де е можливість відстоювати cboi погляди не лише для білыпості, до чого ми білыпе звикли, а и для меншості. Тому відбуваеться суттеве ускладнення управлшських механізмів, які мають працювати не лише з гомогенним матеріалом, а и гетероген-ним. У минулому всі види пропагандистських війн, включаю-чи "холодну вшну", працювали на те, щоб максимальним чи­ном сегментувати едине сустльство, в результаті дестабілізу-ючи його як систему. До речі, прозорість влади створюе наба-гато менші можливості для застосування подібних технологш в майбутньому.

їнформацшне сустльство е i нашим сусшльством, i нашим майбутшм, тому нам слід якомога раніше вщмовлятися від деяких власних побоювань, які заважають нормальному фун-кцюнуванню нашего сусшльства сьогодні.

ї.3. Загрози в шформацшнш сфері

Розгляд цього питания слід почати не з позитиву, а з негативу. Касетний скандал продемонстрував реальш, а не удавані можли­вості Украши в галузі шформащйноі боротьби. I це дае можливість чітко сформулювати саме те, що на сьогодш не вміе робити Украша. Перерахуемо сїм таких принципових прорахунтв:

1. невмшня працювати в щогодинному динамічному ре­ жимі, що пов'язано з забюрократизоватстю шформацшноі' сфери, де все потребуе погодження i тхто не хоче брати на себе відповідальність за ті чи шші принципові кроки;

2. невмшня дати якісний інформаційний продукт, як вия- вилося в кризовш ситуаціі журналісти вже не "з'хдають" ті повідомлення з боку влади, які до цього розповсюджувалися досить активно;

3. відсутність в краші відповідноі установи чи людини, які б несли відповідальність за управлшня інформащйною сферою;

4. досить чітко було видно, що може бути реалізований ро- сійський варіант, який з'явився теля загибелі "Курська", коли йшлося про переростання техногенноі катастрофи в медіа-ка- тастрофу, теля чого В. Березовський та В. Гусинський поки­ нули крашу;

20

5. відсутність системноі роботи з зарубіжною громадською думкою, випадкові інформаційні повідомлення школи не були ефективними;

6. невмшня розмовляти з власним населениям, наприклад, породження спростування е білып штелектуально важким шформацшним продуктом, аніж породження позитиву;

7. силові структури не ведуть власноі' інформаційної робо­ ти, що зумовлюе небажання йти в армію, невмшня розмовля­ ти з населениям у випадку конфлшту, як це було з ракетою в Броварах, яка влучила не в житловий будинок, а в украшську армію, яка не знала, як себе захистити.

Загалом слід визнати, що шформацшна сфера не тдтри-муеться в нас ні на рівні академічному — ми не маемо дослщ-них центрів чи інститутів у щи сфері, ні на освітянському -ми готуемо виключно журналістів, а це шша спеціалізація, ні на практичному — адже державне управлшня на сьогодні по-лягае лише в призначенні Tie'i чи іншоі особи на посаду, а це ніщо порівняно з тим страшним обсягом проблем, які там е.

Модельна шформацшна вшна проти Украши вже вщбула-ся. Якщо відшти від змісту звинувачень, а придивитися до того, про що йшлося i яким було реагування державних шститущй, то все це виявило повну неготовтсть держави до шформацш-Ho'i атаки. I для цього не треба шукати, з чийого боку йшла ця атака. Треба просто переглянути власні мехатзми такоі робо­ти. Можна сказати, що це стосуеться виключно невшськовоі сфери. На жаль, у випадку вшськовоі сфери ми можемо мати ще гірші результати, бо там буде працювати білып досконалий i більш активний супротивник, бдине, що працюе на користь вшськових, — це те, що наприклад, серед американських ана-літиків з'явилися думки про те, що шформащ'йне домшуван-ня, а це у них статутна вимога у випадку збройного конфлшту, реально не дае тих результатов, які очшувалися. Т. Томас пе-рераховуе щлу низку неочшуваних наслідків, наприклад: ані С. Хусейн, ані С. Милошевич не були зміщені з посад в резуль­таті застосування сили, шформацшне домінування не зупини-ло розповсюдження чуток чи невигідного для НАТО висвіт-лення у пресі, Росія пройшла навчання на основі власних по-милок у Чечні, на сьогодні повтстю змінивши тип своеі робо-

2ї

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

ти у власному шформащйному просторі. Цей досвід теж дае Украші можливість побудувати власт варіанти шформацш-Hoi' поведшки у випадку загроз.

На сьогодт кожна дишнка щеі сфери вимагае окремих спе-щальних розробок, напрацювання реального досвщу. Можна назвати такі типи завдань:

• робота з супротивником, яка нал ежить до психологічних операщй;

• робота з власними солдатами, яка ведеться достатньо традицшно, що не е правильним;

• робота з громадською думкою Bciei' краши, наприклад, окремий напрям — це забезпечення призову в армію;

• робота з міжнародною громадською думкою, ми на сьо- годні не продаемо достатньо зброі ще и тому, що не ведемо шформацшноі шдтримки щеі роботи;

• шформащйна i дезшформащйна робота, без hkoi e немож- ливим будь-який етап вшськовоі' операци.

G i власне "шарївсьш" завдання:

• шдтримувати статус арми в громадськш думщ краши;

• зробити сухопутт вшська в громадськш думщ збройних сил та Bciei краші найважливішим, найактившшим родом вшськ, що вимагае штелектуальних вмшь.

Коли ми не займаемося шформацшноі шдтримкою, за нас це роблять mini. Армїя, як i всі державт шституци, втрачае тдтримку масовоі свідомостї, оскільки слід постійно продуку-вати шформацшш ситуацИ', які дадуть змогу сустльству по­зитивно дивитися на свою армпо. До речї, при збиранні їнфор-мацп для впливу на чужу аудиторію західними арміями, роз-глядаеться питания, чи е в сустльстві відчуття героизму сто-совно військових. Тобто робота прес-служб мае бути зовсім їншою, але не тьльки їхня робота: сьогодт кожен офщер зброй­них сил повинен вміти працювати з журналістами, бачити те, що можуть побачити вони, працювати саме в цих форматах.

Загалом слід визначити ряд паралельних етатв, які б дали змогу Украші вийти на принципово новий рівень:

• накопичення чужого досвіду;

• переробка його шд власні завдання;

• перенавчання офщерського складу;

22

• перенавчання спещалїстів в галузі їнформащйної/психо-тогїчноі боротьби.

Ми повинш бути готовими до проведения мошторингу їнфор-маційного простору як Украши, так i їнших держав тд вдлком конкретні завдання, оскільки кожний етап військового конф-лшту, починаючи вщ пщготовки до постконфлштноі ситуацИ, мае власні типи суто шформацшних завдань. На сьогодні шфор-маційна складова входить в стратегию та тактику сучасного конфлікту. Ставиться завдання прискорення збирання та об-робки шформаци, щоб робити це швидше супротивника. Аме-риканський цикл СОРД (спостереження — оріентащя — рішен-ня — дія) доповнюеться циклом СКОРД, де К означае куль­турна оріентащя, осшльки залежшсть думання i навіть про-грамування (стосовно комп'ютерів) та до нащональноі менталь-ності.

Сучасні військові аналітики вже перейшли вщ їнформавдй-Hoi' війни до війни знань як вшни двадцять першого століття. Тому аналїтична складова прийняття ргшенъ теж мае ста­ти важливим заеданиям шформацшноі боротъби, оскшьки супротивник буде намагатися втручатися в цикл прийняття рішень. Найслабшшим місцем на полі бою е не лише розум солдата, а и розум офщера чи генерала, який приймае непра-зильне рішення. Вїн буде робити так не навмисне, просто білып [нформацшно сильний супротивник "допоможе" йому вийти на пси равильне рішення. Оцїнка їнформащї, що отримуеться, HMiniiii працювати з не щлком достовірною шформащею теж гтлг нпжливим завданням.

ї5 Украши немае часу, щоб наздогнати розвинуті краши у пышу иитанш, хоча в США розумшня щеі проблематики теж и'явилося лише в середині дев'яностих рошв. Ми вийдемо на розумшня цього ще тзшше, хотілося б тільки прискорити щ ггроцеси, сконцентрувавши на них зусилля i той ресурс, який ще маемо.

Якщо йдеться про вшну знань, то у нас виникають окремі завдання на кожному з рївнів: солдата; офщера; розвідки; осіб, що приймають рппення.

Bci вони е об'ектами впливу шшоі сторони, всі вони реально не е готовими до розшзнання маніпулящй їншої сторони.

23

Роздт ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

Ми повинні добре усвідомлювати, що процес впливу йде за схемою:

Внесения змш в модель світу

Змши в поведшщ

Внесения змш в комуткащю

Опечатку з'являеться гасло "Землю — селянам, фабрики -робітникам", що змшюе модель світу, а вже пойм мае місце револющя. I тут слід тдкреслити, що Украша не займаеться творениям i захистом власно"і моделі світу: ми не перебуваемо тільки накриті 3MI шших держав, ми дивимося виключно чужі фільми, тобто i на рівні стратегічно'і комуншацп відбуваеться роздвоення, розтроення нашоі людини, яка за фільмами добре знае, що полщейський повинен зачитати ш и права, а агент ФБР взагалі все розкрие, але для неі це однак залишаеться мар-сіанськими знаниями, бо не відповідае i'i моделі світу. I останне. Досить серйозні розробки зроблеш сьогодні на тему мирноі' змши влади: шхто не стріляе, а влада стае шшою. Ми самі відчули це на co6i, коли ввечері ходили зі словами "Ленш. Партія. Комсо­мол", а вранвд нас повели вже зі словами "Ринок. Демократія. Капіталізм". "И никто не заметил потери бойца". Все це суттево змшюе наші уявлення про типи загроз, які е в сучасному свт.

Вибори в Югославы 2000 року продемонстрували, як відпо-відне фшансування, наукове обгрунтування i тдготовка да-ють можливості змшити владу. 2 тижні акцій протесту теля виборів, а ненасильницьким акщям протесту спеціально на-вчали студентів на територі: Угорщини, примусили владу відшти. У результаті С. Мшошевич, який витримав дві війни и економічну блокаду, сходить з арени. Спочатку був страйк сміттярів, потам магазишв i аптек, потім таксистів, потім ста-вилися барикади — i влада не знала, як реагувати, бо п меха-шзми розраховані виключно на силові дй'. I тільки потім поча­ли захоплювати телебачення, але на той час силові мехашзми влади вже були небоездатними. У шістдесяті роки мирно був вщправлений у добровільну відставку президент Тидонезіі'. I сьогодні, теля зняття строку давності з архівів, докладно відо-мо, як діяли тоді спецслужби Англіі i США. Тобто йдеться про діеві мехатзми комунікативної дестабілізації.

24

Таким чином, до списку завдань слід додати ще два:

• захист прийняття рішень на всіх рівнях, починаючи з солдата, який сьогодні може побачити сфальсифіковане за до- помогою комп'ютера звернення до нього головнокомандуючо- го зі словами поразки;

• захист від дестабілізацшних процедур.

I перше, i друге завдання не е, на перший погляд, варіанта-ми дш у силовому полі, де звикли діяти вшськові, але наслідки ми маемо ті самі, що и випадку силового розв'язання конфлі-кту. I цей мирний список "вшськових дш" е достатньо вели­ким i до нього теж слід бути готовим.

У США перші щкаві розробки надшшли з ВПС, це був ї995 рік, Утверситет повітряних сил в Алабамі. Чому вони прийшли до досить щкавих результатів, які задали методоло-гічний погляд на всю цю проблему? I сьогодні найцікавіші власне статутаі розробки находять у них саме від ВПС. На нашу думку, це трапилося тому, що вони розробляли такі проекти, як Вшна-20ї0 року чи Вшна-2025 року. Все це дало змогу відійти від конкретики сьогодтшнього дня i побачити прин­ципові відмінності вшни нового типу, новоі стратеги i такти­ки. I такий принципово новий погляд з майбутнього мае стати інструментаріем для розробки власних підходів i для Украши.

ї.4. Державна шформащйна полита у контексті штеграци Украши в Свропейський Союз

Остання нарада з законодавчого забезпечення публічного i приватного телебачення в крашах СНД, що вщбулася в Сре-вані в жовтні 200ї р., в якш брала участь i украшська делега-ція, до яке'і входив i автор, продемонструвала, що Украша (чи не едина в СНД) мае весь необхщний набір закотв в інфор-маційній сфері. Росія, наприклад, немае закону про телеба­чення, лщензування телевізійних каналів здійснюеться комі-сіею, яку очолюе представник виконавчо'і влади -- міністр Лесін, водночас Украша мае незалежну шститущю — Націо-нальну раду з питань телебачення i радтмовлення, яка фор-

25

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

муеться на паритетних засадах з представнишв виконавчо'і i законодавчоі гілок влади. Нині готуеться нова постанова Пре­зидента Украши, де передбачено створення незалежноі' гро-мадсько'ї шституцп, яка буде відстежувати політичну рекламу на Першому нащональному каналі, оскільки саме з цього при­воду е найбільше нарікань як з боку украшських політиків, так і з боку зарубіжних представнишв.

Законодавчий позитив е, але одночасно в сустльстві відчу-ваеться елемент незадоволення. Хоча, наприклад, касетний скандал, як би хто не оцшював шформацшні потоки того часу, продемонстрував, що шформацшна система працюе в режимі достатньоі свобод и, оскільки не було жодного слова чи дн з боку опозицп, які б не отримали висвітлення в 3MI. Все це свідчить про те, що проблемою Украти е не закони, a 'ix впро-вадження. Тому сьогодні слід звернути увагу на ті тенденцп, які заважають Украші виконати деякі п зобов'язання, прий-няті при вступі до ради GC. Одне з них — це перспективи ство­рення сустльного телебачення. G декшька площин, які на сьогодні заважають нам це зробити.

1. Фшансова. Сустльне мовлення, яке мае бути вільним від впливу держави, немае власних коштів. I на сьогодні важ- ко собі уявити, що наш глядач буде в змозі платити хоч яку- небудь суму за це. Для прикладу, громадянин Швецп віддае на телебачення ї50доларів на рік. У наших умовах це немож- ливо.

2. Полгтична. Ми маемо несформовані до кшця політичні сили, що маніфестуеться, поміж шшим, і постійним процесом виникнення нових партш. Політична Украша перебувае у постшшй динамщі, що в свою чергу не дае змоги відчути ста- більний розподіл влади у сустльстві. Отже, весь час ми спо- стерігаемо перетягування каната між політичними силами. У результаті політична динаміка (нестабільність) відбиваеться і на телевізійній сфері.

3.їнформацшна. Украша "закрита" російськими телевізійни-ми каналами, що робить и шформацшний простір набагато про-зорішим, ніж у будь-якш іншій краші. Найближчим прикладом такоі ж ситуащі може бути їрландія, яка теж "закрита" бри-

26

танськими 3MI. Але оскільки в Украші ще не напрацьована по-літична ідентифікація ц громадян, держава боггъся втратити дер-жавне телебачення як чи не единий канал свого впливу.

4. Економїчна. Телебачення живе з рекламного ринку, але він в Украші на сьогодні замалий. Ринок реклами Украши стано- вить 35 млн дол., для порівняння: польський ринок — це ї млрд дол. Але всі телевізійні структури мають жити з цього ринку. Коли цих грошей немае, то виникають гроші політичш, які ма­ ють бути конвертовані в подалыних циклах в економічні гроші.

5. Юридична. Закон про сусшльне телебачення, прийня- тий парламентом, мае деякі принципові вади. Наприклад, на- глядова рада з цих питань формуеться, поміж шшим, на ос­ нові списку громадських оргатзацш, який затверджуеться Верховною Радою. Отже, кількість членів ціе'і організації, що подаються виключно з одного боку, може стати дуже великою, тому створюеться неадекватний розподіл впливу.

Напад терористів на об'екти в Нью-Йорку та Вашингтоні черговий раз продемонстрував, що світ став единим в реагу-ванні на поди, в отриманні шформаци. Всі дивилися ті самі новини CNN, що в результаті породжувало ті самі думки і дп. I відомо, що шформавдя ніколи не бувае нейтральною, разом із нею здійснюеться и штерпретащя, яка формуе картину світу. бдине реагування всіх краш і демонструе поступове формуван-ня единоі картини світу у більшості з нас, поки що тільки з деяких аспектів. Масова свідомість не здатна сама по собі фор-мувати штерпретащю всіх подш, вона покладаеться при цьо-му на готові здобутки, що i'x надае масова комуншащя, в пер­шу чергу — телебачення.

Подїя

t МАСОВА КОМУНїКАЦШ

I I

Гнформащя -^ ^- їнтерпретація

I I

МАСОВА СВїДОМїСТБ

27

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

Саме тому функци телебачення виходять сьогодні далеко за межі просто шформування. Світ живе за шшою моделлю, ніж раніше, коли шформащя не е наслідком поди, а сама формуе ті чи інші подальші подіі'. їнформація сама конструюе світ, нам залишаеться тільки погоджуватися з ціею конструкціею. їнформацшний npocmip Украши поки ще не дае той тип тфор-мацшного продукту, який здатний виконати принципові Hoei для нас сустлъш заедания. 3 одного боку, не формуеться влас-ний варіант картини світу: ми живемо начерками, які дають нам білын потужні інформаційні системи шших краш, форму-ючи наше бачення світу за власним бажанням. I поки Украша не буде мати за собою единоі штерпретаца поди сво'ши грома-дянами, вона не буде відчувати себе единою державою. Ав-стрія та Шмеччина можуть розмовляти одніею мовою (точні-ше, майже одніею), але вони е різними крашами, бо по-різному бачать світ. 3 іншого боку, телебачення не задовольняе всього обсягу потреб громадян, як з погляду зору сусшльства зага-лом, так i з точки зору окремоі людини.

3 погляду сусшльства телебаченню слід вкладати зусилля у вироблення зрозумілих для всіх картинок дшсності, які б збільшували відсоток, наприклад, оптимістів в краші. Коли відсоток песимістів переважае, краша вмирае. Науковщ, на­приклад, це чітко продемонстрували, вивчаючи Стародавню Гревдю. Малюнки на амфорах демонстрували поступову дегра-дащю суспільства, бо в ньому потроху зникала так звана шно-вацшна діяльність. Це i е опосередкованим виявом зниження рівня оптимізму в сусшльстві. Телебачення сьогодні може на-давати сценари населению, які б давали змогу йому адаптува-тися до тих швидких змш, які відбуваються. Поки що насе­ления опинилося без такоі допомоги.

Сьогодні світ приходить до висновку, що майбутня вшна (а це вшна 2025 року за розробками аналітиків США) буде вшною знань. Знания особливо важливі, оскільки на шдставі i'x прий-маються ті чи інші рішення. Тому в ці сфери вкладаються ве-личезні кошти, набагато білыш за весь річний бюджет Украі-ни. Тому ми не здатні йти на повторения всіх кроків Заходу, а повинні шукати власні варіанти розвитку шформащйноі' сфе­ри, як у вшськовому, так i цивільному аспектах.

28

їнформаційна сфера стала сьогодні базовою для розвитку всіх інших сфер: економічної, політично'ї, вшськовоі', дипло­матичноі'. А телебачення е базисним для самоі шформащйноі' сфери. Тому розвиток телебачення мае прямі и опосередковані наслідки для економши, політики, вшськовоі чи дипломатич­ноі справи будь-якоі краши. Саме там створюються "друзі" та "вороги" краши. Глобальні комушкаци створили глобальну залежшсть одних краш від шших.

їнформащйна сфера

Полггика

Економїка

Дипломами Військова справа

Саме ці типи залежностей створили в сучасному світі "страш-ні" можливості для використання різних маніпулятивних тех-нологш. Людина стае відірваною від реальних ситуацш, ос-кільки телебачення як раз i мае розповідати про те, чого ми не бачимо на власні очі.

Ми входимо у новий цикл icmopi'i, який може принести но-вийрозподш ceimy. Про це можна думати, прогнозуючи відомі нам наслідки, зважаючи на те, що США повторюе вшну в Афгатстані за тим сценаріем, за яким йшов Радянський Союз. 3іткнення двох культур надае таким вшнам більш жорстокий характер, осшльки люди іншої' цивілізаціі' не розглядаються як рівні з обох боків конфлікту. У світі довго накопичувалася напруга, i західні держави не звертали на це достатньо уваги. Хоча саме Захід мае багато напрацювань у такш сфері, як аналіз i розв'язання конфліктів. Сьогодні вже справа не в терорис-тах, а в існуванні глобального незадоволення одніеі частини світу шшою.

Цей конфлшт був заданий не справжшм, а інформаційним вибухом — транслящею CNN дій терористів. Телебачення ста­ло зброею першого етапу вшни. Терористи влучили не в хма-рочоси, а в масову свідомість американських громадян. Це вимагае у відповідь таких самих "ліків" для масовоі свідомості. Війна буде розгортатися як для щлей реальних, так i для щлей

29

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемы питания

шформацшних, де CNN буде найважливішим вшськовим зна-ряддям. Все це свідчить про принципово нові типи дш, що, як прогнозувалося, буде характерним для вшн нового типу. Украша при цьому повшстю повторюе аргументи тільки одшеі сторони конфлшту, не маючи змоги виробляти власні думки, власні погляди. У цьому випадку це може бути адекватним ситуацп, але в багатьох шших випадках, які будуть йти один за одним, така тенденщя е небезпечною.

їслам в його класичному розумшні не е такою страшною загрозою, як його починае сприймати масова свідомість. їслам поважно ставиться до релтй, в яких е один бог. Всім відомий джихад не може оголошувати будь-хто, як це відбуваеться в Чечт. Нормальні мусульмани не хочуть потрапити під владу ортодоксів, як це спостерігаеться в будь-якому шшому сощаль-ному середовищі. У нацистів теж лише десять відсотків були справжшми нацистами, двадцять — ствчували. Але вони ра­зом тримали шд собою все населения. Ми не вперше бачимо зникнення вшни в i"i класичному розумшні. Все білыпе в вій-ськові дп втягують цивільне населения. Все білыне стандарт­на війна не дае результату. Згадаймо, "Бурю в пустелі", ре­зультата якоі не можна вважати адекватними и щлям: Садам Хусейн продовжував керувати своею крашою. Мілошевич теж пішов виключно завдяки мирнш, а не військовій інформаційній операцп — виборам. Тнформацшна, а не вшсъкова операщя при носить ycnix, що вгдображае noei ceimoei реали.

Сьогодні інформаційний компонент е обов'язковим у будь-якому політичному, сощальному, військовому, дипломатично­му проекті. Тероризм також перебувае у цш сфері. Жодна дія е неможливою без відповідної' шформацшноі підготовки. Все це — зовшшньо зоріентовані проблеми. Але сусшльство мае безліч завдань у сво'ш внутрішній сфері. Насамперед таких завдань два: вироблення політичноі щентифшаци та демон-страція успішних варіантів життя в краші. Наприклад, Росія колись розпочинала ПР-проект "Модно жити в Pocii".

Сусшлъне телебачення стае сьогодні нагальною потребою, оскільки сустльство поступово переходить на новий рівень: воно хоче мати як розумну владу, так і розумне телебачення, яке готове дивитися на свого виборця/глядача не на як на

30

тдлеглого, а як на рівного партнера. До того же телебачення працюе у набагато білып конкурентних умовах, ашж будь-яка шша галузь: майже кожен глядач мае у своему розпорядженні не один, а багато каналів, що дае йому можливість чітко бачи-ти як здобутки, так i прорахунки кожного з них.

Сусшльне телебачення, на вгдмту eid комерцшного, здат-не нести на собі додаткові функцп, без яких суспільство не можливе, а саме:

• освітню,

• культурну,

• вести мовлення для дітей та юнацтва.

Жоден з каналів не е вільним в якомусь глобальному ро-зумінні, оскільки він е породженням тіеі чи іншо'ї фінансово-промисловоі групи. Телебачення у нас не е економічно прибут-ковим, отже, в нього вкладаються політичні кошти, щоб отри-мувати політичні результати. Ми білыне звертаемо увагу, кри-тикуючи ситуащю, що склалася, на Перший канал, оскільки, з одного боку, його програми утворюються на наші, податки платників гроші, з другого боку, ця тенденщя виявляеться на ньому найсильшше.

Політична спрямоватсть Першого каналу тільки на моно­лог, тільки на одну думку викликае серйозні нарікання як в середині краши, так і за и межами. Програма "Сім днів" може існувати, але вона мае бути доповненою однотипними погляда-ми інших гілок влади: "Сім днів" від парламенту чи "Сім днів" від уряду. Сусшльне телебачення мае відразу надати мож-ливість для висловлення своею думки під час політичних дис-кусій як для влади, так і для опозицп. Не може бути закритих тем чи заборонених для появи на екрані постатей. Наявшсть таксі' можливості дае змогу вщбирати нові ідеі і нових людей у прискорбному режимі, чого немае тепер, коли Украша живе у досить уповільненому ритмі, що не відповідае складності по-ставлених перед нею завдань. Це особливо важливо ще и тому, що наближаються чергові парламентські вибори.

3 шшого боку влада повинна мати для впливу на масову свідомість шші можливості. Наприклад, урядові прес-служби Шмеччини ведуть протягом року не менше п'яти тем. Одна з

3ї

Роздш ї

їнформаційна політика: проблемыі питания

них така: шноващйна діяльність принесе нові робочі місця. Шд щ теми виділяються кошти, на які и проводиться шфор-мащйна кампатя. Тема "коштуе" при цьому дешлька міль-йотв тмецьких марок. Тобто там немае нашог ситуаци, де влада просто говорить вустами cboix прес-секретарів, i думае, що щ слова самі побіжуть до населения. Це штенсивна робота, яка вимагае кваліфікованого персоналу, штелектуального та фшансового pecypcis. На жаль, на сьогодш ми не маемо відпо-відних навчальних закладів, де б навчалися прес-секретарі. Журналістський тип освіти -- зовсім шший. У Францп, на­приклад, прес-секретарі та спеціалісти з паблш рилейшнз об'еднані в один тип спещальності, е окрема вища школа, яка готуе прес-секретарів для різноманітних державних установ.

Bci телевізійні канали разом під час "касетного скандалу" продемонстрували наявшсть об'ективного висвгглення, оскіль-ки кожне слово чи рух опозици були вщомими для масового глядача. Однак кожен окремий канал не був об'ективним, включаючи Перший чи "ї+ї", що продемонстрували дані мо-шторингу. Кожен з цих каналів віддавав перевагу однш з ду­мок, порушуючи принцип плюралізму.

Сусшльне телебачення вирїзняетъся двома формами за-хисту плюрализму. від фшансового тиску i від політичного тиску. Це найголовтші варіанти тиску в ycix крашах. їншого просто не треба вигадувати.

Фшансування е суттевим компонентом існування сустль-ного телебачення, пращвники якого мають отримувати плат-ню на рівні приватних компанш. За відсутностї цього в резуль­таті будемо мати неконкурентний телевізшний продукт. Для порівняння: сьогодні Нацїональна телекомпанія отримуе де­шлька мшьйотв доларів бюджетного фінансування, шмецький суспільний канал ZDF — 3 мшьярди німецьких марок. Фшан-совий захистп мае такі варіанти: а) збір коштів від населения — своерщний додатковии податок, наприклад, в Шмеччиш він сягае 33 марок щомісяця, б) в Радянському Союзі ця сума за-кладалася в цшу телеприймача, що на сьогодш не можливо через неможливість збирання цих коштів, в) збереження фшан-сування через бюджет (за аналопею з Нацїональною телеком-пашею) на якийсь проміжок часу, наприклад, три роки. Це

досить важлива тема, бо саме незалежне фшансування може створити незалежне телебачення.

Полгтпичний захиспг у випадку сустльного телебачення всіх краш здійснюеться завдяки їснуванню в його структурі На-глядовоі ради, яка мае право звільняти та призначати гене­рального директора. У результаті зникае прямий зв'язок з вла-дою, хоча залишаеться опосередкований. Але вш у всіх кра'ї-нах. Жодна краша не випускае зі cboi рук такий впливовий важіль впливу на громадську думку. Наглядову раду можна обрати за принципом: половина — представники влади, поло­вина — громадських шституцш; може бути наступний варі-ант: а) 2 представники Президента, 2 Верховноі Ради, 2 — уря­ду, 6 представнишв громадських оргашзацш (наприклад, проф-сшлка, Академія наук, Сшлка журналістів, Спшка письмен-ників, Спілка кінематографістів, Комітет ветеранів) — або ще якийсь шший. Але принциповим е такий важливий момент: в раді вони е представниками не уряду чи Верховноі Ради, а представниками різних верств населения. Для обрання i'x про-понуеться такий мехашзм: шшоі можливості обрати у нас про­сто немае. I захищати в Наглядовш раді вони повинні штереси населения, а не тих, хто ix ввдряджав. Населения е головним пріоритетом сусшльного телебачення.

Сустльство мае прийти до вирішення цих проблем також за допомогою громадсъкого обговорення проблем сустлъного телебачення, яке б дало сустльству можливість відчути себе не пасивним, а активним учасником життя краши. Це досить важливий параметр, який мае бути серед пріоритетів роботи з громадською думкою. Ввдчувши це, населения не буде відсто-ронюватися від влади чи політичних процесів (типу виборів), молодь не буде ховатися від світу дорослих у свш власний, зникне "еміграційний погляд" на ті чи інші аспекти нашего життя. Це досить важливо для побудови громадянського су-стльства — відчуття того, що ти живеш у власти краші. Це зовсім шший погляд на життя, який у результаті i сформуе те, що зветься нащональною ідеею. Бона буде сформована ти-сячами нормальних телевізійних повщомлень про звичайні поди. Нащональна ідея школ и не буде зроблена науковцями: це результат фільтрацп масовою свідомістю довготривалоі

32

3 — 5-ї869

33

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

пульсацп шформацшного простору держави. Поки сьогодні ми не маемо власних бестселерів чи мильних опер, ми не бу-демо мати i нацюнальноіідеі'. Осшльки саме ыд шформацшні продукти фшсують принципові характеристики власного по-гляду на світ.

Тнформащйні ресурси краши відображають и статус на світовій арені. Краши, що слабкі економічно, в результаті вщсутні i на шформацшнш картині світу. Але інформація од-ночасно може допомагати економіці, осшльки приваблива в інформаційному представленні краша починае притягувати до себе іноземні швестицп, и не забувають i туристи. Вкладаючи zpouii в шформацгю, можно, отриматирезультаты в економщї чи полїтицї. Не вкладаючи грошей та штелекту в шформацш-ну сферу, можна загубити водночас i економшу, i політику. їнформаційна сфера нині стала тим барометром, яким вимі-рюеться ставлення інших держав до У краши.

Для адекватного вирішення проблем шформацшного про­стору У краши слід також розпочати окремі додаткові програ-ми: освітянську (нові професп, а не лише журналістика), ака-демічну (жодна дослідна установа в Украші не займаеться інформаційним простором), шформащйну (на зарубіжні ауди-Topi'i ми не готуемо сьогодні нормальноі шформацшноі про-дукціі'). Велике запізнення, зіставляючи з американським до-свідом, демонструють наші вшсъкові. Вони лише планують створення підрозділів з шформацшноі боротьби, які вже давно реалізовані в усьому світові. Активне використання шформа-ційних операцш демонструють всі останні збройні конфлікти, хоча б тому, що сьогодні жодна держава в світі не може розпо­чати вшськових дій, не довівши світові і'х легітимність.

їнформаційна сфера створюе цілі краши, вона допомагае їхньому економічному та політичному становлению. Вона збшыпуе силу сильних, применшуе слабкості слабких. Гнфор-мацшна сфера стратегічно вигідніша за будь-яку іншу. Вона дае можливість, вкладаючи менший ресурс, отримувати білыпий результат. Світ починаеться i зашнчуеться інформаціею.

ї.5. Телебачення в системі сощальних комушкацш сустльства

Телевізійний канал як домінуючий на певному етапі "вихо-вав" нове покоління людей, структура мислення яких задаеть-ся ('аме ним. Для когось телебачення — бізнес, для когось про­сто розвага, для когось — тяжка праця. Але все це не вщкидае i |)о:(умї||ня 'пмк'олчсиия як інструментарію для вирішення їїолїтичїїїї\, соцш.ш.мпх чи навггь військових завдань, як це тдпуниг'п.сн у некому ciutі. Телебаченнявиявилосясильшшим :ia cihiimii i|i\ in,njiiMu та наслідками, аніж просто бути шфор-мнцїймо |">:їиа}ка.пї,ною машиною.

.'•(..ИИ-имя сьогодні вийшло на такі рубежі, коли подія не