1. Родова підсудність

Родова підсудність – це розмежування компетенції щодо розгляду господарських справ між окремими ланками системи господарських судів. Родова підсудність допомагає визначити, суд якого рівня системи господарських судів повинен прийняти на розгляд (провадження) як суд першої інстанції конкретний господарський спір. За загальним правилом, у першій інстанції всі справи підвідомчі господарським судам, розглядаються місцевими господарськими судами.

2. Територіальна підсудність

Територіальна підсудність – це розмежування компетенції між господарськими судами за територією, на яку поширюються їх повноваження. Видами територіальної підсудності є:

2.1. Загальна підсудність

Загальна підсудність визначається місцезнаходженням відповідача. Так, справи у спорах, що виникають під час укладення, зміни та розірвання господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов»язаної за договором здійснити на користь іншої сторони певні дії, як то: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші і т.п. Те саме стосується розгляду справ щодо визнання суб»єкта підприємницької діяльності банкрутом.

Крім того, справ, прийнята господарським судом до свого провадження з дотриманням правил підсудності, повинна бути розглянута ним по суті і в тому разі, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, включаючи випадки, коли наслідком змін на стороні відповідача виникає виключна підсудність справи. Якщо справа не підсудна цьому господарському суду, матеріали справи направляються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п»яти днів від дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи (ст. 3 ГПК).

2.2. У випадках визначення територіальної підсудності справ зі спорів про визначення договорів недійсними за позовами осіб, які не є сторонами в цих договорах (прокурорів, органів Державної податкової служби тощо), коли відповідачами зазначено обидві сторони того чи іншого договору, слід виходити з того, що справи розглядаються тим господарським судом, до якого звернувся позивач. Винятком є випадки, коли однією із сторін по господарському спору є апеляційний господарський суд, господарські суди областей, міст Києва та Севастополя, АР Крим. У такому разі місце розгляду господарського суду визначає Вищий господарський суд України.

2.3. Альтернативна підсудність

Альтернативною, або вибірковою, підсудністю є така, коли справа може розглядатися одним з кількох зазначених у законі судів – за вибором позивача.

Подання позову до відокремленого структурного підрозділу суб»єкта господарювання (філія, представництво, відділення тощо) здійснюється за місцезнаходженням цього підрозділу лише у випадках, коли цей підрозділ діє в межах повноважень, наданих йому господарською організацією, до складу якої він входить. За відсутності у відокремленого структурного підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов»язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю – до господарського суду за місцем знаходження господарської організації, структурною одиницею якої є відокремлений підрозділ.