3. Обмеження щодо розгляду справ (спорів) господарськими судами

Не підлягають розгляду в господарських судах спори:

1) щодо погодження стандартів і технічних умов;

2) щодо встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни й тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін (ст. 12 ГПК);

3) за участю громадянина-підприємця, якщо спір виник не через його підприємницьку діяльність;

4) щодо оспорювання актів ревізій, документальних перевірок, дій службових осіб, вчинених у процесі чи під час перевірок;

5) щодо стягнення заборгованості з орендної плати (здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса), але за наявності спору з приводу стягнення заборгованості з орендної плати та/або пені за несвоєчасне внесення такої плати справа підвідомча господарському суду на загальних підставах;

6) щодо вимог про визнання недійсним рішення місцевих органів державної виконавчої влади про володіння й користування культовими будівлями та майном;

7) щодо розгляду позову релігійної організації про витребування культової будівлі або майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) або усунення перешкод у користуванні ними (негаторний позов), якщо є рішення відповідного державного органу про передачу культової будівлі чи майна релігійній організації у володіння або користування, оскільки таке рішення є виконавчим документом і підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби;

8) щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації, вилучення тиражу чи окремої її частини; оскарження відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації або рішення про припинення цього випуску; зміни засновника (складу засновників); вимоги громадян, юридичних осіб і державних органів про спростування опублікованої інформації (підвідомчі загальним судам);

9) щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

10) щодо спростування відомостей, які не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які компрометують ділову репутацію підприємств чи організацій чи завдають шкоди їх інтересам, - підвідомчі судам загальної юрисдикції (ст. 3 ЦК України);

11) щодо визнання в позовному порядку недійсним наказу господарського суду, якщо це здійснюється поза межами апеляційного чи касаційного перегляду рішення господарського суду, на виконання якого такий наказ видано.

Підвідомчий господарським судам спір може бути переданий сторонами на розгляд третейського суду.

4. Поняття і види підсудності справ господарським судам

На відміну від підвідомчості, поняття підсудності розмежовує компетенцію та повноваження щодо розгляду справ між різними за своїм правовим статусом судами однієї і тієї самої юрисдикції, тобто підсудність фактично є сукупністю ся господарських справ, які саме суд тієї чи іншої інстанції повинен вирішувати.

Прийнято розрізняти родову, або предметну, та територіальну, або просторову, підсудність.