4.Особливості обробки теоретичної інформації

Після збору джерел інформації дослідник має зробити її облік і скласти бібліографію. Вона дозволить

Для полегшення роботи з літературними джерелами запис ві­домостей про них (бібліографічний опис) зручніше вести на стан­дартних бібліотечних картках. Кожне видання повинно бути за­несено в окрему картку, де, поряд з його описом, вказуються шифр, окремі сторінки, які викликали особливий інтерес, а також коротка анотація даного джерела. Завдяки шифрам картки легко систематизувати, змінювати за необхідності схему класифікації, доповнюючи її новими розділами та картками. Картотека

Обробка зібраної інформації складається з двох послідовних етапів:

Вивчення тексту книги

Таке ознайомлення повинно визначити, чи має дане дже­рело науковий інтерес, а якщо так, то яким чином його можна використати. Після попереднього ознайомлення відбувається ос­новне читання,

Якщо рівень знань студента щодо теми дослідження невисо­кий, то рекомендується починати з найбільш зрозумілої спеціа­льної літератури. Засвоївши основи досліджуваної проблеми, можна перейти до опрацювання монографій та наукових статей. Таким чином, працюючи з літературними джерелами, необхідно дотримуватись принципу: від простого — до складного.

Здійснення записів, як найефективніший шлях засвоєння ма­теріалу, дає можливість проаналізувати текст, краще його зрозу­міти та відібрати найважливіші аспекти для теми, що досліджу­ється. Нерідко записи виконуються неправильно, підміняючи основне другорядним, що перекручує зміст тексту. А надмірна деталізація записів означає не тільки втрату часу, а й невміння зрозуміти та відобразити головне.

Форми запису різноманітні, головними з них є виписки, ано- тація,_конспект. Виписки —

Анотація —

Універсальною формою запису є конспект

Важливе значення має правильне оформлення конспекту. Бажано кожне джерело конспектувати в окремому зошиті. За­писи необхідно вести тільки з одного боку аркуша з певними берегами. У разі необхідності доповнити текст додатковим матеріалом чи своїми пропозиціями їх записують на зворот­ному боці аркуша (або на полях) із зазначенням номера такого додатка.

Існують два способи складання конспектів:

12