1. те, на що спрямований процес пізнан­ня, це те, що містить протиріччя і породжує проблемну ситуацію;

2. Найбільш значимі властивості, сторони, особливості, що підлягають вивченню. Це ті сторони, які найбільш чітко, випукло виражають дане протиріччя, дану проб­лему;

3. сукупність конкретних установок (за­ходів), спрямованих на аналіз і вирішення проблеми.

56. Завдання соціологічного дослідження – це:

1. те, на що спрямований процес пізнан­ня, це те, що містить протиріччя і породжує проблемну ситуацію;

2. найбільш значимі властивості, сторони, особливості, що підлягають вивченню. Це ті сторони, які найбільш чітко, випукло виражають дане протиріччя, дану проб­лему;

3. сукупність конкретних установок (за­ходів), спрямованих на аналіз і вирішення проблеми.

57. Те, на що спрямований процес пізнан­ня, це те, що містить протиріччя і породжує проблемну ситуацію називається:

1. об'єктом соціологічного дослідження;

2. предметом соціологічного дослідження;

3. завданням соціологічного дослідження.

58. Найбільш значимі властивості, особливості, що підлягають вивченню, ті сторони, які найбільш чітко, випукло виражають дане протиріччя, дану проб­лему називаються:

1. об'єктом соціологічного дослідження;

2. предметом соціологічного дослідження;

3. завданням соціологічного дослідження.

59. Сукупність конкретних установок (за­ходів), спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. називаються:

1. об'єктом соціологічного дослідження;

2. предметом соціологічного дослідження;

3. завданням соціологічного дослідження.

60. Які завдання соціологічного дослідження відповідають цільовій установці дослі­дження і передбачають пошук відповіді на центральне питання до­слідження: які шляхи та засоби вирішення досліджуваної проблеми?:

1. основні;

2. побічні;

3. часткові.

61. У соціологічному дослідженні обґрунтовані припущення про структуру об'єктів, характер зв'язків і можливі підходи вирішення проблем називаються:

1. гіпотеза;

2. предмет;

3. мета.

62. Для підвищення вагомості гіпоте­тичного судження слід:

1. прагнути якомога більше висувати різних гіпотез;

2. прагнути вказати для кожної гіпотези якомога більше її індика­торів;

3. прагнути якомога більше висувати різних гіпотез та вказати для кожної гіпотези якомога більше її індика­торів.

63. Пошук ем­піричних визначень понять називають:

1. інтерпретацією понять;

2. операціоналізацією понять;

3. уточненням понять.

64. Який тип дослідження впроваджується для виявлення тенденцій, закономірностей досліджуваного явища і засто­совується для зіставлення даних у певному часовому інтервалі:

1. повторно-порівняльний;

2. аналітико-експериментальний;

3. розвідувальний.

65. Процедура, під час якої згідно з досить строгими правилами відбирається певна кількість людей, що відображає структуру досліджуваного об'єкта з основних соціально-демографічних та інших ознак називається:

1. вибірка;

2. валідизація;

3. операціоналізація.

66. Вибіркова сукупність – це:

1. сукупність осіб, котрих потрібно опитати, і яких можна характеризувати як типових, тотож­них з якісним складом населення;

2. сукупність осіб, котрих потрібно опитати;

3. загальна сукупність людей, на яких зосереджено предмет та об’єкт дослідження.

67. Генеральна сукупність - це:

1. сукупність осіб, котрих потрібно опитати, і яких можна характеризувати як типових, тотож­них з якісним складом населення;

2. сукупність осіб, котрих потрібно опитати;

3. загальна сукупність людей, на яких зосереджено предмет та об’єкт дослідження.

68. Яка вимога вибірки передбачає, що за певними параметрами склад досліджуваних одиниць має бути яко­мога наближеним до відповідних пропорцій у генеральній сукуп­ності:

1. репрезентативності вибірки;

2. валідності вибірки;

3. сталості вибірки.

69. В основу якої вибірки покладена одно­манітна процедура випадкового відбору одиниць аналізу до потрібної кількості із дотриманням їх пропорційності в генеральній сукупності. Соціолог буде випадково відбирати одиниці спостере­ження доти, доки не буде отримана задана кількість респондентів, пропорційна до генеральної сукупності:

1. простої випадкової (імовірної) вибірки;

2. крокової (механічної) вибірки;

3. гніздової вибірки.

70. Метод якої вибірки полягає у тому, що всі еле­менти генеральної сукупності зводяться до єдиного списку і через рівні інтервали відбирається відповідне число респондентів (кожний 5-й, або 10-й, або 100-й):

1. гніздової вибірки;

2. крокової (механічної) вибірки;

3. простої випадкової (імовірної) вибірки.

71. При якому методі вибірки число респондентів, котрі відбираються з кожної однорідної серії людей (щодо заданого параметра) генеральної сукупності, пропорційно за­гальній чисельності у ній. (Так, наприклад, із певної аудиторії слуха­чів із 1000 чол., серед яких 500 - школярів, 300 - учнів технікумів та училищ, 200 - студентів, потрібно опитати 100 чол. Тому із кожної категорії (серії) людей пропорційно відберемо відповідно задану кіль­кість: 50/30/20 = 100: