7. Інші способи розміщення за столом Якщо стіл круглий
Якщо «господар» займає позицію № 1, позиція № 4 буде конкурентно-оборонною. В даному випадку особливо сприятлива позиція № 2, позиція яскраво вираженого дружелюбства. Позиція № 3 сприятлива в декілька меншому ступені.
В ресторані
Дуже багато операцій у наш час здійснюються в ресторані, і вам потрібно бути дуже уважними до розміщення учасників переговорів.
Якщо ви запросили клієнта або підлеглого пообідати, вам хочеться створити атмосферу якомога більш сприятливу для бесіди. Тут необхідно враховувати три моменти.
СПИНОЮ ДО СТІНИ. Посадіть вашого гостя обов’зково спиною до стіни або перегородки, щоб йому не потрібно було турбуватися про те, що відбувається поза полем його зору. Він відчуватиме себе в більшій безпеці.
ОБМЕЖЕНИЙ КРУГОЗІР. Якщо є можливість, упосадіть запрошеного так, щоб його кругозір був обмежений. Тоді ніщо не відволікатиме його від бесіди.
ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Знову-таки якщо є можливість, сядьте поряд з гостем. Така позиція рівноцінна позиції № 7 в попередньому прикладі.
Простіше за все реалізовувати всі три цілі в окремому кабінеті ресторану.
8. Особливості невербальних засобів комунікативної культури у ході ділової взаємодії з іноземними партнерами
Невербальна комунікація залежить від типу культури. Є, звичайно, жести, експресивні сигнали які майже однакові в усіх народів (посмішка, сердитий погляд, насуплені брови, хитання головою). Водночас є досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Неважко уявити, які труднощі можуть виникнути під час спілкування у мешканця Західної Європи з представником Японії – країни, порівняно недавно відкритої для європейців, яка й досі залишається для них таємничою і незбагненною. У спілкуванні європейців з японцями найбільше труднощів і непорозумінь викликає хибне тлумачення японського слова “хай”. Це слово зазвичай перекладається як “так”. Слухаючи співрозмовника, японець майже на кожну фразу може відповідати словом “хай”, супроводжуючи його кивком, але це зовсім не означає, що він згодний зі співрозмовником. Уживання слова “хай” зазвичай означає лише “Я уважно вас слухаю”.
Традиційна японська мораль не дозволяє відповідати “ні”. Замість слова “ні” японські підприємці дають ухильні відповіді, найпоширеніша з них – “це складно”. Іноді вони виголошують довжелезну промову, складену з туманних фраз, надзвичайно ввічливих оборотів, пояснень, вибачень, суть якої зводиться до того ж вислову “це складно”.
Відомі невербальні сигнали, що в різних країнах несуть різну інформацію. Наприклад, більшість європейських народів передають згоду, хитаючи голову згори донизу. Болгари цим жестом передають незгоду, японці – лише підтверджують, що уважно слухають співрозмовника.
Популярний жест “коло”, утворене пальцями руки більшістю англомовних народів, а також, в Європі та Азії застосовують з метою передавання інформації про те, що все гаразд. Але, у Франції цей жест означає “нічого”, в Японії – “гроші”.
Специфічною знаковою системою в невербальній комунікації є контакт очей, основний засіб візуального спілкування. Якщо людина, яка опанувала культуру спілкування, хоче досягнути взаєморозуміння з іншими, вона дивиться їм в очі, тобто пам’ятає про значення візуального контакту. Здавна відомо, що поглядом можна позитивно або негативно вплинути на іншу людину.
Етнографи навіть ділять нації на “контактні” та “неконтактні”. До “контактних” відносять, наприклад, італійців, іспанців, латиноамериканців, арабів. У їх спілкуванні погляд має велике значення. Представниками “неконтактних” культур вважаються народи Скандинавії, Японії, Індії, Пакистану, де не прийнято прямо розглядати людину.
Японці, наприклад, дивляться на шию співрозмовника, очі якого перебувають у полі периферійного зору. Знаючи про це, при зустрічі з людьми різних національностей важливо не лише користуватися загальнолюдською культурою спілкування, а й мати уявлення про їхню етнопсихологію, про особливості їхнього невербального спілкування.
Отже, загальноприйняті правила етики ділових стосунків, врахування національних особливостей своїх партнерів, психології їх поведінки сприяють успішному веденню справ, адже в одних країнах культура спілкування максимально вирізняється в розмовній формі, а в інших вона базується на жестах, міміці, та інших невербальних діях. Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов’язуються всі засоби спілкування.