1.2. Психолого-педагогічні основи вивчення священних книг Індії учнями загальноосвітньої школи

Пропонована програма зі світової літератури передбачає вивчення окремих сакральних текстів учнями підліткового віку. Пасічник Є. М. виділяє такі вікові періоди:

• Молодший підлітковий вік (5-6 класи)

• Старший підлітковий вік (7-8 класи)

• Рання юність (9-11 класи)

Молодші підлітки. Учні 5-6 класів особливо захоплюються колективними формами пізнання, легко включається в різні види навчальної роботи, виявляють при цьому особливу наполегливість. Вони надають перевагу тим педагогічним ситуаціям, де можуть виявляти себе як суб’єкти дії.

Для молодших підлітків характерна посилена емоційність і безпосередність художнього прочитання, наочно-образного мислення. Дитяче сприймання художнього твору відзначається підвищеною яскравістю, багатством асоціацій, воно конкретне і повне барв і звуків. Діти здатні майже дослівно фіксувати увагу на багатьох деталях, які випадають с поля зору дорослих.

У молодших підлітків життєвий досвід невеликий, їм важко збагнути складні почуття, моральні аспекти твору. Для них характерна фрагментарність, інформативний рівень сприймання літератури. Вони не бачать нерозривного взаємозв’язку всіх компонентів художнього твору як цілісної художньої структури, а тому виявляють інтерес переважно до розвитку дії, сюжету твору. Це пояснюється не лише відсутністю потрібного досвіду у сприйнятті художніх явищ, а й тим, що в ієрархії цінностей підлітка пізнавальні потреби виступають на перший план. Відбувається своєрідна аберація, тобто зміщення, частково видозміна структури естетичних потреб. До художнього твору учень підходить не як до явища мистецтва, а на сам перед як до певної інформації. Сюжет твору є своєрідним згустком її.

Молодші підлітки надто прямолінійно сприймають художні образи, не завжди можуть зрозуміти підтекст твору. Вони не осягають широти художніх узагальнень, хоч іноді співвідносять ту чи іншу ситуацію, відображену у творі, з тими чи іншими життєвими фактами.

Діти цього віку рідко впадають ся до аналізу явищ, їх всебічної оцінки. Вони не стільки аналізують, як констатують факти. Загальна оцінка твору дається на рівні загального враження про твір.

Учні молодшого підліткового віку захоплюються художніми творами на різні теми. Їх особливо захоплюють казки, а також пригодницькі оповідання, яким властиві романтична піднесеність, динамічний гострий сюжет.

У підлітків естетичні критерії оцінки художніх творів ще не можуть бути сталими, оскільки в них не склалася відповідна ціннісно-орієнтаційна система. Цінності мистецтва осягаються ними скоріше на безпосередній почуттєво-інтуїтивній основі і виражаються у формі безпосередніх емоційних реакцій та елементарних естетичних переживань.

У 5-6 класах особливу увагу слід приділяти розвитку відтворюючої уяви, широко практикувати прийоми усного мовлення.

Виховувати у школярів поетичне бачення світу, шліфувати культуру почуттів і переживань – відповідне завдання школи. Допоможе цьому і виразне читання текстів, і детальний переказ епізодів, у яких розкриваються душевні почуття і переживання героїв твору.

Старший підлітковий вік. Старший підлітковий вік є найсприятливішим сензитивним періодом з погляду літературного розвитку. Поступово під впливом навчання відбуваються великі зрушення у сприйманні учнями літератури, поглиблюють процес естетичного осмислення твору, розвивається здатність помічати художні прийоми і багато таких деталей у тексті, на які не звертають увагу учні 5-6 класів. Тут виразніше виявляються індивідуальні особливості дітей у сприйманні мистецтва. Художні твори з якими ознайомлюються старші підлітки, викликають у них багатоманітній системі, взаємозв’язків з позиції концептуальності.

У старшому підлітковому віці значно розширюються читацькі запити, зростає інтерес до творчості окремих митців. Старший підлітковий вік вступає в нову фазу свого розвитку, яку можна назвати фазою егоцентризму.

У цей час особливо загострена увага до внутрішнього світу людини, до навколишнього життя, а тому й учні цього віку вміють краще заглиблюватися у внутрішній світ персонажів.

Учні цього віку вміють ґрунтовніше аналізувати твори, хоча ще виявляються інтереси до молодших підлітків риси фрагментарності сприймання художніх творів, певний однобічний підхід до оцінки літературних героїв, суб’єктивність відтворюючої уваги, недостатня увага до тексту твору,одноплановість узагальнення та ін.

Висновок: в шкільному курсі «світова література» священні тексти Індії представлені для учнів 6-9 класів. А в цей період можна виділити 2 вікових періоди:

• ранній підлітковий вік;

• старший підлітковий вік.

Саме їх читаці особливості було представлено в цьому параграфі.

3. . Дослідження питання вивчення священних книг в методиці літератури та шкільної практики

Вивчення священних книг у методиці викладання світової літератури є однією з важливих проблем сучасної літератури. Адже вивчення священних текстів в загальноосвітній школі має виключно просвітницьку мету й спрямовується не на формування релігійної свідомості й почуттів учнів, а й на усвідомлення учнями національного й загальносвітового значення таких текстів, виховання толерантності, поваги до культурних надбань народів.

Багато науковців звертається до проблеми вивчення священних текстів. Але до вивчення священних книг Індії звертають дуже мало. Якщо і розглядають тільки в загальному вигляді і на них звертається дуже мало уваги. Серед науковців можна виділити Н. Мартинчук, який у своїй статті «Рама – втілення уявлення давніх індійців про ідеального героя» дає розробку уроків по вивченню цієї теми.(Мартинчук Н. Рама – втілення уявлення давніх індійців про ідеального героя//газ. Зарубіжна література. – 2004.- №31.- с.18-20). Також розробку уроків дає нам Г. П. Логвін у своїй статті «Великий эпос Индии «Рамаяна»: материалы к изучению отдельных отрывков в 8 классе» дає багато корисної інформації для вчителів. (Логвин Г. П. Великий эпос Индии «Рамаяна»: материалы к изучению отдельных отрывков в 8 классе//газ. Русский язык и литература в школах Украины. – 2006. - №7 (июль). – с. 25-37.)

Така складна ситуація склалась у зв’язку з тим, що представлені в шкільних програмах переважно Біблією й частково Ведами та Рамаяною.

Султанов у своїй статті «Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літератури» писав: «Чинні програми відводять на вивчення згаданої теми зовсім незначну кількість годин. А матеріал, який потрібно опрацювати на одному – двох уроках, досить вагомий та великообсяговий. Отож непросто вчителеві донести його до розуміння учнів за такий час. Найдоцільніше, на наш погляд, у даному разі за тип уроку оглядову лекцію і зосередитися на найважливіших аспектах неперевершених світових шедеврів. А завершити їх доцільно було б бесідою, яка засвідчила б рівень осягнення учнями матеріалу.» (Султанов В.І. Веди, Біблія, Коран як пам’ятка світової літератури//Всесвітня література. – 1999. - №6. – С. 34-38)

Мною було проаналізовано програми зі Світової літератури 2001 та 2005 років. Результати можна побачити в таблиці.

Клас	2001 рік	2005 рік
6 клас	Міфи і перекази (10 год) З біблійних переказів. Створення світу. Історія перших людей. Вавилонська вежа. Основні події життя Ісуса Христа (5 год) З давньогрецьких міфів Троянського циклу:»Яблуко розбрату», «Ахіллесова п’ята», «Троянський кінь» (3 год) З давньогерманських переказів: «Зігфрід і змій» (1 год) З давньослов’яньких міфів: «Міф про Сонце»	Міф і література (11 год) Міф про виникнення світу в різних народів ( 5 год) Міф про Прометея (2 год) Міфи про Геракла (4 год)
7 клас	ВЕЛИЧ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО У ТВОРАХ ДАВНЬОЇ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (7 ГОД) З біблійних переказів: «Давид і Голіаф», «Дужий Самсон» (2 год) З давньоіндійської літератури «Рамаяна» (окремі уривки) (3 год) З французької літератури «Пісня про Роланда» (окремі уривки) (2 год)	Відсутня тема
8 клас	Загальна характеристика історичного розвитку світової літератури. Особистісні, епохально-історичні та загальнолюдські цінності у творах світової літератури. Національні літератури як проводирі своєрідності національних культур та складові світового літературного процесу. Їхнє розмаїття і взаємозв’язок. Роль перекладацтва в діалозі різних національних літератур. (1 год)	Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взаємодія і взаємовпливи Веди (від 2 тис. до н.е.), Біблія (від 12 ст. до н.е.), Коран (від 610-632 рр.) як пам’ятки світової літератури. (3 год.)
9 клас	НАЙДАВНІШІ ПАМ’ЯТКИ СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА (5 ГОД) Веди, Біблія, Авеста, Коран – священні книги народів світу, пам’ятки світової літератури. Відображення в них священної історії та етичних норм існування людства (1 год.) Біблія Старий Заповіт. Історія Йосипа (2 год) Новий Заповіт. Євангеліє (одне на вибір) ( 2 год)	Відсутня будь-яка тема, яка стосується міфів

Переважна більшість методичних рекомендацій стосується вивчення окремих книг Біблії.

Людмила Гордієнко у своїй статті «Біблія в школі – це лише літературна пам’ятка?» пише: Біблія в українській школі вивчається як пам’ятка світової літератури. Це вже традиція. Стало правилом під час вивчення біблійних текстів спиратися на літературознавство, дошукуватися різних художніх прийомів, визначати елементи сюжету, композиції та ін. Нерідко ці тексти зіставляють з літературними творами, щоб підкреслити їхні художні достоїнства.

Та при цьому ми не завжди враховуємо дуже важливий, а радше вирішальний, суттєвий момент. Хотіли б ми того чи ні, але Біблія – книга сакральна, спрямованість її – релігійна. Її духовна сила полягає, насамперед, у розвитку наших уявлень про Божество, про його моральні закони. Нехтувати цим моментом, цією особливістю Біблії не можна. Головне в ній зміст. Біблія – це ікона. Останнє виконую свою функцію тоді, коли під час її створення було дотримано канону і коли вона освячена. Художні мотиви тут важливі, але другорядні.

Чи не суперечить такий підхід вивченню Біблії нашому законодавству, згідно з яким школа відділена від церкви? Ні, не суперечить. Ознайомити дітей з моральними законами життя людського суспільства – завдання школи.» (Гордієнко Л. Біблія в школі – це лише літературна пам’ятка?// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №1.- с.10.)

Аліна Пастухова у статті «Викладання Біблії як концептуальної першоджерельної інстанції» розповідає про розробку програми української літератури де «приділили сама Біблії, на вивчення якої відведено не кілька годин, а трохи більше семестру».(38)

«Зрозуміло що проаналізувати, навіть прокоментувати всі сюжети Старого і Нового Заповітів неможливо, тому треба зупинитись на тих,які мають вирішальне значення для формування духовної особистості…» Серед сюжетів Старого Заповіту, які представлені в цій програмі є

- сюжет гріхопадіння;

- продовження теми вибору: сюжет про Каїна і Авеля;

- сюжет про Авраама та Ісака;

- сюжет про Мойсея.

Під час вивчення Нового Заповіту надається перевага двом основним мотивам:

- шлях Христа;

• - шлях Богородиці.(Пастухова А. Викладання Біблії як концептуальної першоджерельної інстанції.// українська література. – 2004. - №5 (357). – с. 38-39.)

О. В. Ясенська в розробці уроків «Урок за Біблією у 6 класі» надає багато гарних прийомів, які можна використати на уроці в 6 класі. Серед них можна виділити:

Гра «Твій вибір»

Мета: пояснити дітям, що кожна людина має свій вибір від того, що вона обере, залежить її майбутнє; як гріх віддалив людину від Бога.

Спочатку Бог та людина були поруч. Але людина ( Адам і Єва) вибрали незалежність ( вони не послухались Бога, захотіли стати більшими за нього).

Бог/Людина

Вони не послухались – це був перший гріх «Непослух», який віддалив людину від Бога:

(малюнок)

Дітям пропонується вибрати яблука з назвами інших гріхів та помістити їх в уявне урвище між Богом та Людиною. Непослух призводить до втрати стосунків між людиною та Богом, а інші гріхи зробили це урвище ще більшим. (Яблука – гріхи: непослух, скаржитись, заздрити, гордувати, красти, вихвалятися, брехати, бути мстивим, сперечатися).

Але ми можемо змінити ситуацію. Як вигадаєте, є у людини шанс зблизитись з Богом? Яким чином? (зробити щось добре.)

Роздати дітям бутафорські серця і запропонувати написати добрі справи, які вони можуть зробити, щоб зблизитись з Богом(милосердя, дякувати, любити, прощати, ділитися з іншим, допомагати тощо.)

( малюнок)(с. 32-33) Автор статті наводить ще декілька прийомів, які допоможуть краще зрозуміти історію про Адама і Єву. Також наведено афоризми до теми. Серед них можна виділити такі:

І милими ділами можна заслужити милість Божу.(Володимир Мономах)

Очисти серце, щоб прийняти мудрість, яка у підступну душу не входить.(Мелетій Смотрицький)

Подбай, щоб старанно читати святі книги, аби наситившись Божим словом, досягнути невимовного блаженства вічного життя.(Кирило Туровський)(с. 35) (Ясенська О. В. Урок за Біблією у 6 класі.//газ. Зарубіжна література в школі. – 2008. - №9 (травень).- с. 31-35.)

Також науковці звертаються до теми викладання Корану. Серед них можна виділити 2 науковців: А. К. Лукманов та О. М. Ніколенко. У своїх статтях вони показують, яку саме інформацію повинен використати вчитель під час уроку і на що повинен звертати увагу.

Висновок: Таким чином можна зробити висновок, що тема «Священні книги Індії» в школі вивчається дуже мало. Для вивчення такої важливої теми надається всього декілька годин. Цього недостатньо щоб донести до учнів усієї краси цих творів, показати їх особливості, зацікавити. Більшість науковців займаються проблемою вивчення Біблії в школі, а про Сакральні тексти Індії мало хто звертає увагу.

Висновки до розділу 1.

Таким чином можна

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ СВЯЩЕННИХ КНИГ ІНДІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ