
- •Черкаський державний технологічний університет факультет інформаційних технологій та систем кафедра комп’ютерних систем
- •7 Охорона праці 76
- •1 Постановка задачі
- •2 Огляд існуючих рішень, аналогів
- •2.1 Корпоративна мережа банку “Кільце Уралу”
- •2.2 Корпоративна мережа Адміністрації Тюменської області
- •2.3 Мережа передачі даних компанії «Делвей Менеджмент»
- •2.4 Корпоративна мережа банку «Урал банк»
- •3 Синтез мережі
- •3.1 Опис структури існуючої корпоративної мережі
- •3.2 Модернізація корпоративної мережі
- •3.3 Вибір апаратного забезпечення
- •3.3.1 Комутатори
- •3.3.2 Модем
- •3.3.3 Мережевий адаптер
- •3.3.3 Сервер друку
- •3.3.4 Сервери
- •3.4 Розрахунок пропускної здатності мережі
- •3.5 Розрахунок імовірності надходження пакетів на vpn – сервер
- •4 Вибір програмного забезпечення
- •4.1 Операційні системи
- •4.3 Сервер баз даних
- •5 Захист інформації
- •5.1 Організація захисту інформації у корпоративній мережі
- •5.2 Протокол ipSec
- •5.3 Алгоритм шифрування 3des
- •5.4 Алгоритм шифрування aes
- •6 Техніко – економічні обґрунтування
- •Витрати на обслуговування.
- •6.1 Оцінка економічної ефективності введення в експлуатацію
- •6.2 Складання кошторису витрат на модернізацію мережі
- •6.2.1 Матеріали, що комплектують вироби й напівфабрикати
- •6.2.2 Спеціальне устаткування для монтажних робіт
- •6.2.3 Основна й додаткова заробітна плата науково-виробничого персоналу
- •6.2.4 Відрахування на соціальне страхування
- •6.2.5 Роботи й послуги сторонніх організацій
- •6.2.6 Витрати на наукові й виробничі відрядження
- •6.2.7 Інші прямі витрати
- •6.2.8 Накладні витрати
- •6.3 Витрати на обслуговування
- •6.3.1 Основна й додаткова заробітна плата персоналу
- •6.3.2 Розрахунок відрахувань у бюджетні фонди
- •6.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •6.3.4 Витрати на запасні частини
- •6.3.5 Розрахунок інших витрат
- •7 Охорона праці
- •7.1 Аналіз небезпек та шкідливих факторів, що впливають на оператора пеом
- •7.2 Розробка системи кондиціювання повітря
- •7.2.1 Розрахунок надходження тепла в приміщення
- •7.2.1.1 Тепловиділення від обладнання
- •7.2.1.2 Тепловиділення від штучного освітлення
- •7.2.1.3 Виділення тепла та вологи людьми
- •7.2.1.4 Надходження тепла через заповнення світлових пройомів
- •7.2.1.5 Сумарна кількість надходження тепла в приміщення
- •7.2.2 Розрахунок надходження вологи в приміщення
- •7.2.3 Розрахунок повітрообміну
- •7.2.4 Продуктивність систем кондиціонування повітря
- •7.2.5 Розрахунок потужності повітроохолоджувача
- •7.2.6 Вибір моделі кондиціонера
- •Висновки
- •Список скорочень та умовних позначень
- •Список використаної літератури
3.4 Розрахунок пропускної здатності мережі
Мережа центрального офісу налічує 10 робочих станцій і 4 сервера. Від однієї станції надходить 63400 кадрів. Мережа працює цілодобово, в час найбільшого навантаження передається 20% від всього
числа кадрів, що передаються.
За годину через вузол мережі проходить:
при Гаусовому розподілі N =
кадрів;
при нормальному розподілі N =
кадрів.
Швидкість надходження кадрів знайдемо шляхом ділення отриманих чисел на 3600:
при Гаусовому розподілі
кадр/сек;
при нормальному розподілі
кадр/сек.
Для розрахунку середньої швидкості обслуговування слід задатися певним значенням швидкості роботи глобальної мережі. Швидкість обміну інформацією в глобальній мережі дорівнює 2 Мбіт/с, або 2097152 біт/с. Тоді час, необхідний для передачі одного кадру довжиною 500 байт, складе 0,002 секунди.
Отже очікуваний час обслуговування рівний 0,002 секунди, тоді середня швидкість обслуговування (величина, зворотня до очікуваного часу обслуговування) складе 2000 кадрів за секунду.
З розрахунків виходить, що при таких швидкостях обслуговування і надходження кадрів даний канал справиться з трафіком, що надходить.
Ступінь використання технічних можливостей обслуговуючого пристрою (P) в системі можна визначити, поділивши середню швидкість надходження заявок на середню швидкість обслуговування:
при Гаусовому розподілі Р =
, тобто 1.76%;
при нормальному розподілі Р =
, тобто 0. 36%.
Знаючи ступінь використання обслуговуючого пристрою, можна легко визначити вірогідність відсутності заявок (кадрів) в даний момент
часу
P0:
P0
= 1 - P.
при Гаусовому розподілі P0 = 1 – 0.0176 = 0,98 = 98%;
при нормальному розподілі P0 = 1 – 0.0036 = 0,99 = 99%.
Визначимо середнє число об'єктів в черзі, у теорії масового обслуговування середнє число об'єктів (unit) в системі зазвичай позначається L, а середнє число об'єктів в черзі - Lq. Для одноканальної системи L дорівнює середній швидкості надходження заявок, що ділиться на різницю між середньою швидкістю обслуговування і швидкістю надходження заявок:
при Гаусовому розподілі L =
;
при нормальному розподілі L =
.
Таким чином, в буфері маршрутизатора і лінії зв'язку у будь-який момент знаходиться трохи більше (0.36 – 1.82)% одного кадру. Щоб визначити середнє число об'єктів в черзі (Lq), перемножимо ступінь використання обслуговуючого пристрою (P) на число об'єктів в системі (L):
при Гаусовому розподілі Lq = 0.0176*0.0182 = 0.00032;
при нормальному розподілі Lq = 0.0036* 0.0036= 0.000012.
Розрахуємо середній час знаходження об'єкту в системі (tω) і середній час очікування в черзі (tωq). Середній час знаходження в системі є величиною, зворотною різниці між швидкістю обслуговування і швидкістю надходження заявок. Підставивши числа з нашого прикладу, знайдемо, що в даному випадку кожен кадр проводить в системі в середньому:
при розподілі Гауса tω =
сек;
при нормальному розподілі tω =
сек.
Черги
в системі характеризуються ще часом
очікування tωq,
яке
рівне tωq = tω * P. Таким чином, для нашої мережі:
при Гаусовому розподілі tωq = 0.000518 * 0.0176= 0.00000911 сек;
при нормальному розподілі tωq = 0.000501 *0.0036 = 0.0000018 сек. [2]