
- •Черкаський державний технологічний університет факультет інформаційних технологій та систем кафедра комп’ютерних систем
- •7 Охорона праці 76
- •1 Постановка задачі
- •2 Огляд існуючих рішень, аналогів
- •2.1 Корпоративна мережа банку “Кільце Уралу”
- •2.2 Корпоративна мережа Адміністрації Тюменської області
- •2.3 Мережа передачі даних компанії «Делвей Менеджмент»
- •2.4 Корпоративна мережа банку «Урал банк»
- •3 Синтез мережі
- •3.1 Опис структури існуючої корпоративної мережі
- •3.2 Модернізація корпоративної мережі
- •3.3 Вибір апаратного забезпечення
- •3.3.1 Комутатори
- •3.3.2 Модем
- •3.3.3 Мережевий адаптер
- •3.3.3 Сервер друку
- •3.3.4 Сервери
- •3.4 Розрахунок пропускної здатності мережі
- •3.5 Розрахунок імовірності надходження пакетів на vpn – сервер
- •4 Вибір програмного забезпечення
- •4.1 Операційні системи
- •4.3 Сервер баз даних
- •5 Захист інформації
- •5.1 Організація захисту інформації у корпоративній мережі
- •5.2 Протокол ipSec
- •5.3 Алгоритм шифрування 3des
- •5.4 Алгоритм шифрування aes
- •6 Техніко – економічні обґрунтування
- •Витрати на обслуговування.
- •6.1 Оцінка економічної ефективності введення в експлуатацію
- •6.2 Складання кошторису витрат на модернізацію мережі
- •6.2.1 Матеріали, що комплектують вироби й напівфабрикати
- •6.2.2 Спеціальне устаткування для монтажних робіт
- •6.2.3 Основна й додаткова заробітна плата науково-виробничого персоналу
- •6.2.4 Відрахування на соціальне страхування
- •6.2.5 Роботи й послуги сторонніх організацій
- •6.2.6 Витрати на наукові й виробничі відрядження
- •6.2.7 Інші прямі витрати
- •6.2.8 Накладні витрати
- •6.3 Витрати на обслуговування
- •6.3.1 Основна й додаткова заробітна плата персоналу
- •6.3.2 Розрахунок відрахувань у бюджетні фонди
- •6.3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •6.3.4 Витрати на запасні частини
- •6.3.5 Розрахунок інших витрат
- •7 Охорона праці
- •7.1 Аналіз небезпек та шкідливих факторів, що впливають на оператора пеом
- •7.2 Розробка системи кондиціювання повітря
- •7.2.1 Розрахунок надходження тепла в приміщення
- •7.2.1.1 Тепловиділення від обладнання
- •7.2.1.2 Тепловиділення від штучного освітлення
- •7.2.1.3 Виділення тепла та вологи людьми
- •7.2.1.4 Надходження тепла через заповнення світлових пройомів
- •7.2.1.5 Сумарна кількість надходження тепла в приміщення
- •7.2.2 Розрахунок надходження вологи в приміщення
- •7.2.3 Розрахунок повітрообміну
- •7.2.4 Продуктивність систем кондиціонування повітря
- •7.2.5 Розрахунок потужності повітроохолоджувача
- •7.2.6 Вибір моделі кондиціонера
- •Висновки
- •Список скорочень та умовних позначень
- •Список використаної літератури
7 Охорона праці
7.1 Аналіз небезпек та шкідливих факторів, що впливають на оператора пеом
В даному дипломному проекті проводиться модернізація корпоративної мережі обласного територіального виборчкому.
Корпоративна мережа передбачає використання на робочих місцях ПЕОМ для автоматизації роботи і підвищення продуктивності праці.
У будь-якій професії є свої певні вимоги стосовно безпеки експлуатації тих чи інших пристроїв, які використовуються в роботі. Стосовно експлуатації ПЕОМ також є певні правила і вимоги, які затверджені комітетами по нагляду за охороною праці та іншими органами, які відповідають за безпеку життєдіяльності.
Робота операторів ПК пов’язана з довготривалим сидінням на одному місці майже нерухомо перед монітором комп’ютера.
Для ефективної організації роботи оператора ПК у приміщенні необхідно проаналізувати всі прямі та побічні фактори впливу виробничого середовища на працівників.
За рівнем фізичних навантажень ця робота відноситься до категорії Іа згідно ГОСТ 12.1.005-88. Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:
належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);
належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;
а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:
наявність шуму та вібрації;
електромагнітне випромінювання;
ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
електростатичне поле між екраном і оператором;
наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.
В будівлі для обласного територіального виборчкому виділено три приміщення, які мають наступні розміри: для 6 робочих місць площа становить 40 м. кв., для 3 робочих місць площа становить 25 м. кв. і приміщення з одним робочим місцем має площу 15 м. кв. Отже дані приміщення задовольняють вимоги СН 245 - 71 "Промислові будинки промислових підприємств. Норми проектування": для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ПЕОМ, повинна складати не менше 6 кв.м, а обсяг - не менше 20 куб.м.
Приміщення мають однобічне природне освітленням з північно-західною орієнтацією вікон.
Природне освітлення здійснюється через вікна. В одному приміщенні чотири вікна, в другому – три, а в третьому – одне. Розміри вікон в приміщеннях однакові і становлять 11,40 м.
На вікнах знаходяться жалюзі. При цьому у полі зору працюючого забезпечується оптимальне співвідношення яскравості робочих та навколишніх поверхонь.
Приміщення обладнані світильниками типу ЛСП 02В - 2×40, розташованими симетрично та рівно віддалено від стін. В одному приміщенні їх налічується шість штук, в другому – чотири штуки, а в третьому – дві штуки. Кожний світильник має дві люмінесцентні лампи денного світла. Для даного типу зорової праці необхідна величина штучного загального освітлення складає 400 Лк на поверхні робочого столу і 200 Лк на екрані, відповідно до ДБН 13.2.5 – 28 - 2006 "Норми проектування. Природне і штучне освітлення".
В
приміщеннях в холодний період року
функціонує система централізованого
водяного опалення, яка відповідає СНиП
2.04.05-85. "Норми проектування. Опалення,
вентиляція та кондиціювання повітря".
Для її забезпечення під кожним вікном встановлено секції з 10-ти чавунних радіаторів типу М - 140 – АО. Кожен радіатор захищений діелектричним щитком, що забезпечує захист від випадкового дотику до поверхні радіатора.
Важливе значення мають фактори мікроклімату в робочому приміщенні, так як вони безпосередньо впливають на здоров’я та самопочуття працівників. Згідно з ГОСТ 12.1.005 - 88 "Повітря робочої зони" нормативні значення основних факторів мікроклімату наступні:
Температури повітря:
В теплий період року – 23 - 25 °С (допустима – 20 - 28 °С). ;
В холодний період року – 22 - 24 °С (допустима – 21 - 25 °С).
Вологість повітря:
В теплий період року – 40 -60 %;
В холодний період року – 40 - 60 %.
Швидкість руху повітря:
В теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1...0,2 м/с) ;
В холодний період року – 0,1 м/с (допустима – менше 0,1 м/с) .
Фактичні значення даних параметрів мають такі значення:
Температури повітря в теплий період року становить – 20 - 30 °С, в холодний період року – 17 - 20 °С .
Вологість повітря має різні значення але знаходиться в допустимих межах – 40 -60 %.
Швидкість руху повітря як в теплий так і в холодний період року не перевищує 0,1 м/с. Таким чином температура повітря и швидкість руху в зимовий період задовольняє прийнятим стандартам і
нормам, а для літнього періоду виходить за межі допуску, тому необхідно провести розрахунок і встановити систему кондиціювання.
Одним з негативних факторів є підвищене зорове напруження, що пов'язане із спостереженням за інформацією на екрані монітора.
Оператор ПК втомлюється від постійного ефекту миготіння кадрової розгортки монітора (тому використовуються сучасні монітори з частотою розгортки 100 Гц і вище),
Оператор ПК проводить велику кількість часу поряд із системним блоком комп’ютера, в якому вентилятор охолодження створює шум. Це також являється важливим фактором виробничого середовища.
Згідно з НАОП 0.03-3.13-85 „Санітарні норми рівнів шуму на робочих місцях” нормативне значення еквівалентного рівня шуму при даному видові діяльності та типу робочого місця складає 50 дБА. Рівень шуму на робочих місцях в даних приміщеннях не перевищує норми.
Умови праці операторів при роботі з комп'ютером визначаються характеристиками використовуваного устаткування, якістю робочих матеріалів у робочій зоні, конструкцією робочих меблів та її розмірними характеристиками. Робоче місце оператора є постійним і обладнане столом, на якому установлений персональний комп'ютер, спеціальними м’якими стільцями висота яких регулюється. Конструкція робочого місця користувача (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:
ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині ;
передпліччя - вертикально;
лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини;
зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови -15 - 20 град. відносно вертикальної площини.
Монітори розміщені так, щоб відстань від очей користувача до екрану складала не менше 70cм, кут огляду 30о. Руки користувача розташовуються на робочому столі в горизонтальному положенні. Ширина столу 1,1 м, усі предмети, що знаходяться на ньому розташовані на відстані не більш 75 см. від працівника, отже вони знаходяться в робочій зоні. Висота столу 73 см. Параметри робочого місця відповідають ГОСТ 12.2.032.-78 „Робоче місце при виконанні роботи сидячи. Загальні ергономічні вимоги”.
При великому рівні психологічних навантажень користувач змушений довгий час перебувати у нерухомому стані, практично без фізичних навантажень, що негативно відображається на фізичному стані та вимагає додаткових вольових зусиль, які виснажують людину.
Електропроводка в приміщеннях виконана мідним дротом 3*2.5мм.кв прихованого типу, що захищає працюючих в приміщенні від дотику до оголених проводів напругою 220 В при механічному руйнуванні проводки. Підлога дерев’яна з покриттям із лінолеуму. Згідно ПУ Э – 87 приміщення відносяться до 1 типу: приміщення без підвищеної небезпеки. Тобто немає таких небезпечних факторів: високої відносної вологості повітря (перевищення 75% протягом тривалого часу); високої температури повітря (більше 350С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги; хімічно активного середовища. Обладнання, встановлене в приміщенні живиться напругою 220В і споживає потужність менше ніж 1000Вт.
Приміщення територіального виборчкому
відноситься до приміщень з категорією
пожежобезпеки типу В – пожежонебезпечна
зона, згідно з ОНТП 24-86 "Визначення
категорії приміщень і
будинків
за вибухопожежною та пожежною небезпекою".
Інструкції на випадок пожежі складенні
відповідно до НАОП 1.4.32-1.49-86 „Правила
внутрішньої безпеки та НАОП 0.001-1.33-75
„Типові правила пожежної безпеки для
промислових підприємств”.
План евакуації розміщений на стіні з вільним доступом до нього. Приміщення обладнані вуглекислотними вогнегасником ОУ-2.
Дані приміщення обладнані пожежною сигналізацією, димовими датчиками ИП - 212.
Всі інші фактори виробничого середовища знаходяться в межах норми.