Розділ 2 спеціальна частина

2.1 Сучасний стан поголів’я собак

На даний момент склалось таке положення, що йоркширській тер’єр як порода, знаходиться на піці своєї популярності. Ця порода, яка налічує дуже значне поголів’я, зосереджена во всіх регіонах України, Росії, та інших країнах.

Контроль за ходом росту і розвитку здійснюється шляхом зважування та вимірювання. Систематичне зважування дає змогу вести контроль за ходом розвитку собаки у певний період постембріонального онтогенезу.

Ріст та розвиток цуценят залежить не тільки від їх віку, але й від їх кількості при народженні, спадкових задатків, статі та умов утримання. Більший чи менший ріст цуценят, велика чи мала маса тіла залежать також від спадковості генів іх батьків. Кобелі, як правило, відрізняються від сук більшим зростом та більшою масою тіла.

На забарвлення цієї породи може сильно вплинути не тільки годування деякими продуктами, але і загальна неправильна, незбалансована годівля, бідна вітамінами і мінеральними речовинами: переважання в раціоні макаронних виробів, каш, картоплі булки і проч.

Окрім вище переліченого, у йорків зустрічається цілий ряд порочних забарвлень, за наявності яких собаки підлягають відбраковці при народженні. Можливо багато заводчиків не знають про можливість появи в чистопородному посліді щенят з явними відхиленнями в забарвленні і починають підозрювати присутність чужорідного плідника.

Порода в сучасний період все більше і більше отримує популярності. З’являється дуже багато бажаючих придбати цю породу, але з причини малої чисельності поголів’я забезпечити всіх бажаючих поки що не можливо. [2]

2.2. Перспективне направлення удосконалення породи, основні ознаки селекції, методи розведення

Сучасне племінне розведення собак - є чистопородним розведенням.

Порода – дрібна історично сформована група собак однакових за походженням, подібних між собою за екстер’єром та характером використання, яким властиві певні ознаки, що твердо передаються за спадковістю.

Належність собаки до породи визначається в першу чергу його походженням від однопорідних особин, а також породністю його екстер’єру. Метиси і помісі до породи не відносяться.

Аналіз стану породи враховують при виборі методів розведення породи, відбору батьківських пар. Аналіз стану породи включає оцінку широти генофонду і його відповідності чисельності поголів’я, окремих ознак, що характеризують породу собаки, встановленням чистоти і характеру, що визначають ці ознаки, виділення домінантних і рецесивних особливостей батьків.

Під методом розведення розуміють систему підбору пар батьків за їх породністю, типом і лінійною приналежністю з метою вирішення племінних завдань. У тваринництві переважно використовують методи розведення: чистопородне розведення і схрещування [5].

Чистопородними вважаються собаки, в яких впродовж п’яти поколінь не доливалась стороння кров, тобто, які несуть не більше 1/64 частини крові собаки іншої породи. Собаки з 1/32 частиною сторонньої крові відносять до умовно чистих за кров’ю.

Чистопородне розведення на основі аутбридингу призводить до перемішування генів, що складають генофонд породи. Втрачається структура породи. Гетерозиготність зростає, а комбінації генів, що виникають, практично не передбачені. Разом з тим, у породі можуть з’явитися особини з видатними комбінаціями польових і екстер’єрних даних, проте їх поява є випадковою.

Лінійне розмноження передбачає два варіанти: за кровними лініями або групами та заводськими (племінними) лініями. Найбільш досконалим є другий варіант, але він вимагає великої кількості плідників. Розведення за кровними лініями - це перший крок до переходу від безсистемного розведення породи до певної впорядкованості. Виділення в межах породи кровних груп або ліній дозволяє систематизувати наявний племінний матеріал, закріпити в породі ті чи інші ознаки і виявити генетичні закономірності їх передачі.

І ось ми підійшли до головного: як експерти, спеціалісти-кінологи, підходять до розведення йоркширских терєров? Деякі всю племінну справу зводять до простого “підбору пар”, по формі дотримуючись відомого правила: пошук кращих генотипів потрібно вести через кращі фенотипи. Справжній страх перед спорідненим розведенням, тобто інбридуванням в ступені ІІ-ІІ, ІІІ-ІІ, ІІ-ІІІ проявляють більшість експертів та спеціалістів. Щоб бути “від гріха подалі” інбридують в ступенях ІІІ-IV, IV-IV. Є й спеціалісти, які застосовують знання крові, їх поєднуваність, використовують і аутбридінг, і інбридінг, і прилиття “свіжої” крові. Вони використовують повний набір зоотехнічних прийомів. При цьому робиться спроба (так як немає повної і об’єктивної інформації про задатки батьків і отриманих нащадків) аналізу і прогнозування майбутнього потомства. Враховується домінування бажаних і небажаних ознак. При сучасному високому рівні захворювання на чуму та ентерит, крім службових і екстер’єрних ознак, доводиться на рівних враховувати резистентність організму собаки до цих захворювань.

Застосовувати свої знання експертам іноді заважає власник суки, що приходить за рекомендацією в підборі пари несподівано. Підбір пари доводиться здійснювати “втемну” за 10-15 хвилин, використовуючи родовідні документи.

При розведенні йорков деякі спеціалісти, експерти, заводчики використовують інтуїтивне “чуття”, а деякі-розуміння.

Використовуючи ці різні “методи” розведення, все ж більшість вважають необхідним прилиття однієї і тієї ж самої свіжої крові. У цьому випадку і розуміння, і інтуїція призводять до позитивних, різко відмінних у кращу сторону результатів. Зараз можна виділити собак, що несуть у собі кров спорідненого розведення. Інбридинг використовувався іноді в ступені І-ІІ або ІІ-І, тобто дочок іноді спаровували з батьком, а мати - з синами. Собаки, які несуть кров цих собак , відзначаються не лише сильним інстинктом, а й відмінною поведінкою та кмітливістю. Однак у них набір якостей не обмежується перевагами. У деяких собак проявляється схильність до хвороб органів травлення, авітамінозів. Їхня поведінка відмічається впертістю та норовливістю. Тому так важливо приділяти більше уваги селекційній роботі по збереженню і вдосконаленню породи. Але тут є одна суттєва “проблема” - порода має обмежене чистопородне поголів’я, а аборигенні йоркширські терєри не зустрічаються. Тому застосовують споріднене парування з суровим відбором та підбором пар [1].

2.3. Основні організаційно-господарські заходи для реалізації програм селекції

Для реалізації програм селекції необхідно регулярно проводити наступні заходи: племенні смотри, виводки молодняку, виставки різних ступенів та бонітування. Ці заходи дозволять спостерігати за правильністю вирощування, розвитку та росту собак. Це дає можливість оцінювати проблеми утримання та годівлі собак.

Бонітування – це комплексна оцінка собак за походженням, конституцією і естер'єром, робочими якостями та якістю нащадків, з метою з'ясування їх племінної цінності й визначення подальшого використовування [3].

Собаки декоративних порід, до яких відноситься і йоркширські тер’єри , допускаються до племінного розведення тільки після проходження тесту на відповідність поведінкових реакцій вимогам стандарту. Це правило встановлене РКФ і служить для того, щоб не допустити використання в племінній роботі тварин, що мають відхилення в психічному розвитку.