3. Боротьба за владу після смерті Сталіна.
5 березня 1953
р. помер Й.Сталін.
Відразу після смерті диктатора почалася
запекла боротьба за лідерство в країні
серед найближчих соратників покійного
вождя.
Після смерті Сталіна реальну владу в
країні мали:
1) Гліб Маленков
як керівник держапарату (голова Ради
Міністрів СРСР);
2) Микита
Хрущов який очолив
апарат партії (керівник секретаріату
ЦК КПРС)
3) Лаврентій
Берія який курирував
силові структури (очолив МВС СРСР).
Кожен із них хотів стати
одноосібним керівником країни. Почалася
боротьба за владу.
Перший удар був нанесений по Берії. 26
червня 1953 року він був заарештований
прямо на засіданні президії ЦК КПРС. На
липневому пленумі ЦК його виключили з
партії та зняли з усіх посад як «ворога
Комуністичної партії й радянського
народу». Без суду і слідства (вирок
оголошено тільки в грудня 1953 р) Берію
розстріляли в липні 1953 р.
Подальша боротьба за владу
розгорнулася між М.Хрущовим
і Г.Маленковим.
За Г.Маленковим стояли В.Молотов і
Л.Каганович, деякі інші керівники. За
М.Хрущовим – оновлені кадри керівників
партії, МВС, КДБ.
На вересневому (1953 р.) пленумі
ЦК КПРС М.Хрущов
був обраний першим секретарем ЦК КПРС.
3
