
- •1. Представлення текстової інформації
- •2. Представлення графічної інформації
- •2.1. Растрова графіка
- •2.2. Методи растрування
- •4. Способи описання кольору
- •4.1. Моделі кольорів
- •4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1. Теоретичні основи стиснення даних
- •2. Основні методи стиснення
- •2.1. Стиснення без втрати інформації
- •2.2. Стиснення з втратою інформації
- •3. Алгоритми стиснення без втрати інформації
- •3.1. Алгоритм rle
- •3.2. Коди Хафмана
- •4. Програмні засоби стиснення даних
- •5. Формати графічних даних
- •5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
- •6. Автоматизована обробка документів
- •6.2. Вплив масштабування
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Колір і методи опису кольору
- •1.1. Колірна модель rgb
- •1.3. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1.5. Формати графічних даних
- •4. Контрольні запитання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Параметри растрових зображень
- •1.2. Методи растрування
- •1.3. Параметри сканування.
- •1. Порядок виконання роботи
- •1.1. Сканування документа.
- •1.2. Перетворення зображення в текстовий документ.
- •1.3. Ручна сегментація документа.
- •1.4. Розрахунок лініатури растру.
- •1.5. Розрахунок роздільної здатності
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Кодування
- •1.2. Декодування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Розмір біта даних на магнітному носії
- •1.2. Способи кодування даних
- •3 Питання з екзамена в якоїсь групи з попередніх років :
- •1)Приклади використання команд simd
- •2)Приклади використання кодів з корекцією помилок і пояснити принцип їх дії
- •3)Принципи архітектури numa–систем і smp–систем
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1. Стандартні тести пк.
- •1.2. Деякі фактори, що впливають на швидкодію пк.
- •1.3. Організація роботи кеш-пам’яті.
- •1.1. Магнітні явища, на яких ґрунтується робота жорсткого диску.
- •1.2. Принцип запису інформації.
- •1.3. Принцип зчитування інформації.
- •1.4. Конструктивні елементи нагромаджувача на жорстких дисках.
- •1.5. Організація інформації на жорсткому диску.
- •1.6. Стандарти.
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Принцип дії crt-монітору
- •1.2. Маски та їх основні типи
- •1.3. Особливості та переваги окремих типів трубок
- •1.4. Параметри монітору
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Динамічна і статична пам'ять.
- •1.2. Структура та призначення sram.
- •1.3. Структура та принцип дії динамічної пам'яті.
- •1.4. Типи динамічної пам'яті.
- •1.5. Специфікації модулів пам’яті.
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Шинна архітектура
- •1.2. Чіпсети
- •1.3. Програмні засоби для забезпечення моніторингу
- •1.3.1. Core Temp
- •1.3.2. Hard Drive Inspector
- •1.3.3. HddScan
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1. Системна шина
5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
Треба чітко розуміти, що це не є синоніми. Різні варіанти RLE, коди LZW та Хафмана реалізовані в різних форматах представлення зображень. Якщо в певному форматі отримуємо великий файл, це не показник поганої якості алгоритму стиснення. Скоріше це свідчить про те, що застосування цього алгоритму в даному форматі неефективно для цього класу зображень.
Крім того, багато форматів підтримують запис з використанням декількох алгоритмів стиснення або взагалі без них. Тому при порівнянні форматів треба звертати увагу, чи використовувався алгоритм компресії і який саме.
В деяких прикладах (чорне зображення) велике стиснення забезпечене не алгоритмом, а власне природою зображення. На розмір файлу впливають також варіант реалізації алгоритму, параметри (внутрішні і користувача), послідовність кольорів в палітрі тощо. Тому для ефективного користування форматами треба звертати увагу на управління параметрами алгоритмів, яки реалізовані у форматі.
6. Автоматизована обробка документів
ПК призначений для обробка документів в електронній формі. Щоби можна було мати справу з паперовими джерелами типу листів, службової кореспонденції, журнальні статті тощо, необхідні засоби перетворення паперових документів в електронну форму. Хоча ми і будемо згадувати сканери, але зараз зосередимося на методах – що відбувається, а не технічних засобах – як це робиться, про це пізніше.
Якщо обмежитися текстовою документацією, то основні етапи такої обробки:
Сканування за допомогою пристрою оцифровування зображення, коли створюється електронний образ документу;
Процес розпізнавання дозволяє перетворити електронне зображення в текстові дані (зі збереженням форматування або без нього);
Для документів іноземною мовою виконується автоматизований переклад.
6.1. Сканування через інтерфейс TWAIN
Це стандарт консорціуму виробників на протоколи обміну зображеннями між ПЗ та обладнанням (сканер, цифрова камера тощо), а також формати даних. Протокол розроблений Hewlett-Packard, Kodak, Aldus, Logitech та Caere в 1992 році. Як це не дивно, але TWAIN не є скороченням. Це слово взяте із балади Кіплінга "The Ballad of East and West" - "...and never the twain shall meet...", щоб підкреслити труднощі підключення сканерів до ПК. TWAIN дозволяє програмним продуктам працювати із пристроями вводу зображень без знання того, чим є цей пристрій. Якщо пристрій TWAIN-сумісний і ПЗ є TWAIN-сумісним, вони зможуть працювати разом.
Якщо включити сканер – програма Imaging - меню Файл – відповідна команда сканування – з’являється діалогове вікно драйвера TWAIN, яке залежить від моделі сканера, але завжди має такі параметри:
Чорно-білий або кольоровий режим;
Роздільна здатність;
Корекція яскравості та контрастності;
Можливість попереднього сканування та вибір потрібної області.
Якщо режим сканування вибраний відповідно типу оригіналу, то результат потребує мінімальної доробки.
Ч/б, точніше штрихове зображення, line-art:
сканер працює в 2-рівневому режимі (bilevel), можлива настройка порогу чутливості, щоби врахувати надто світлі або темні зображення. При роботі зі штриховою графікою треба точніше передати контури, тому сканування виконують з максимальною роздільною здатністю.
Напівтонові зображення:
згадаємо про градації яскравості та растрування; при використанні напівтонового сканеру важливо мати можливість міняти кількість градацій, оскільки не завжди потрібно сканувати з максимальним відтворенням відтінків, що зменшує час обробки та розмір файлу. Роздільна здатність вибирається залежно від кінцевого призначення отриманого зображення: для монітора достатньо 72 dpi, а для друку – не вище, ніж у принтера. Растрування повинно бути останньою операцією при обробці. Не бажано сканувати растрове зображення, тому що виникає муар.