
- •Теоретичні питання - 40
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення
- •3. Розміщення|із| пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •4. Види постріл іх призначення.
- •2. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у|в,біля| навідника.
- •2. Склад і розміщення частин електрогідравлічного приводу вн стабілізатора.
- •4. Склад і розміщення загальних частин стабілізатора.
- •Основні частини та механізми кулемету пкт.
- •1. Похідне і бойове положення озброєння.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати.
- •3. Призначення, загальний устрій та робота механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •3. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму.
- •4. Призначення та загальна будова механічного спускового механізму.
- •5. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій затвору танкової гармати.
- •2. Призначення та загальна будова запираючого механізму.
- •3. Призначення та загальна будова гальваноударного механізму.
- •4. Призначення та загальна будова викидиваючого механізму.
- •5. Призначення та загальна будова механізму повторного взвод.
- •Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •Теоретичні питання - 57
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •2. Цілі, по яким веде вогонь танк прямою, напівпрямою і непрямою наводкою.
- •3. Використання азимутального вказівника та бокового рівня
- •4. Способи ведення вогню з танка та їх характеристика.
- •5. Швидкострільність, послідовність рішення вогневих завдань.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Вибір способу, типу боєприпасів та моменту відкриття вогню
- •4. Визначення вихідних установок (вирішення задачі влучення снаряда в ціль).
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33.
- •2. Склад системи управління вогнем 1а33.
- •3. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42
- •4. Стабілізатор озброєння 2э26м призначений:
- •5. Танковий балістичний обчислювач 1в517 системі lА33 забезпечує автоматичне вироблення кутів прицілювання і бічного упередження гармати залежно від:
- •7. Датчики вхідної інформації.
- •8. Перетворювач напруги
- •9. Правила роботи із сув під час стрільби.
- •10. Порядок підготовки до роботи, включення та виключення системи.
- •Включення системи 1азз
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42
- •2. Органи управління прицілу-далекоміра
- •3. Поле зору 1г42. Шкали прицілу-далекоміра
- •1. Підготовка прицілу-далекоміра до роботи
- •2. Порядок роботи прицілу-далекоміра
- •3. Вивіряння нульової лінії прицілювання
- •4. Вивірка приймально-передавального каналу
- •5. Перевірка функціонування дальноміра в режимі “контроль” та ланцюгів збросу дальності.
- •6. Вказівки з правил безпеки
- •7. Технічне обслуговування прицілу.
- •1. Перевірка і регулювання жорсткості стабілізатора у вертикальній площині:
- •2. Перевірка і регулювання жорсткості стабілізатора в горизонтальній площині:
- •3. Перевірка і регулювання ступеня демпфірування стабілізатора у вертикальній площині:
- •4. Перевірка і регулювання ступені демпфірування стабілізатора в горизонтальній площині:
- •5. Найпростіші неполадки стабілізатора та способи їх усунення.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій. Органи управління. Принцип роботи обчислювача.
- •2. Датчики вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку). Призначення, розташування в танку та принцип дії.
- •3. Блок дозволу пострілу. Призначення, розташування в танку, принцип дії.
- •2. Порядок користування тбо в аварійних режимах.
- •1. Порядок перевірки функціонування сув
- •2. Перевірка функціонування ланцюгів виміру дальності і вироблення кутів прицілювання.
- •3. Перевірка функціонування ланцюгів стрільби.
- •4. Перевірка функціонування ланцюгів заряджання.
- •5. Перевірити роботоспособність прицілу-дальноміру в режимі „Контроль”.
- •6. Перевірка функціонування датчика вітру
- •7. Перевірка функціонування каналу відпрацювання та введення поправок на крен вісі цапф гармати.
- •8. Порядок роботи із системою 1азз в режимі «Основної»
- •9. Порядок роботи із системою 1азз в режимі «Целевказання»
- •10. Порядок роботи із системою 1азз в режим «Аварійний поворот башти механіком-водієм»
2. Визначення відстані до цілі.
Дальність до цілі (орієнтирів і місцевих предметів) з танка визначають:
- далекоміром;
- за кутовою величиною цілі (орієнтира, місцевого предмета);
- візуально (порівнянням відстані до цілі із заздалегідь відомою відстанню або за ступенем видимості цілі).
В окремих випадках про дальність до цілі може бути повідомлено екіпажу командиром підрозділу.
Основним способом визначення відстані до цілі в танку є вимірювання з використанням далекоміра (лазерного або оптичного). Залежності від умов обстановки вимірювання відстані до цілі лазерним далекоміром може здійснюватися після виявлення, вибору цілі й прийняття рішення на її ураження або безпосередньо перед пострілом.
У разі несправності далекоміра або неможливості його застосування через метеорологічні умови і через сильної запиленість дальність до цілі визначається по її кутовій величині за допомогою сітки (шкал) прицілу (приладу спостереження), далекомірної шкали або візуально.
Дальність до цілі по її кутовій величині визначають при стрільбі з місця і з зупинки, коли відома висота, ширина або довжина виявленої цілі, (її частини) (мал.3). Вимірювання відстані до цілі відбувається двома способами:
П е р ш и й с п о с і б: за допомогою шкал прицілу (приладу спостереження) вимірюють кут, під яким видна ціль розмір цілі (у метрах) поділяють на кут у тисячних і отримують дальність до цілі в кілометрах.
Д р у г и й с п о с і б визначення дальності до цілі – за кутовою величиною її висоти. Для цього в поле зору прицілу (приладу спостереження командира танка) є далекомірна шкала. При визначенні дальності за допомогою далекомірної шкали необхідно пам’ятати, що вона розрахована для цілі висотою 2,7 м. Визначення дальності за кутовою величиною її висоти може здійснюватися з використанням прицільних марок сітки прицілу. У цьому випадку найбільша точність у визначенні дальності буде досягатися за умови перебування цілі на рівній місцевості і на горизонті зброї, коли видима і габаритна висоти цілі однакові.
Окомірний спосіб визначення дальності до цілі з танка може застосовуватися в тих випадках, коли немає можливості виміряти її за допомогою далекоміра або по кутовій величині цілі.
Визначення дальності порівнянням із заздалегідь відомою відстанню здійснюється таким способом:
- на око визначають у метрах віддалення цілі від орієнтира (місцевого предмета або рубежу), дальність до якої заздалегідь виміряна по карті, далекоміром або пристріляна;
- отриману величину додають до відомої відстані до орієнтира (місцевого предмета або рубежу), якщо ціль розташована далі, або віднімають, якщо ціль розташована ближче, і в результаті одержують дальність до цілі.
3. Вибір способу, типу боєприпасів та моменту відкриття вогню
Спосіб ураження цілі (вирішення вогневої задачі) вогнем одного танка встановлюється командиром танка, а в окремих випадках безпосередньо навідником і включає:
- вибір виду зброї, типу боєприпасів і установки підривника;
- визначення дальності й моменту відкриття вогню;
- вибір способу стрільби.
Вибір виду зброї, типу боєприпасів і установки підривника проводиться відповідно до характеру цілі і відстані до неї.
Знищення броньованих цілей (танків, САО, броньованих надводних цілей) здійснюється вогнем з гармати бронебійними і кумулятивними снарядами. При виборі підкаліберного або кумулятивного снаряда для ураження броньованої цілі необхідно враховувати також потужність їх дії, балістичні характеристики й умови стрільби.
При стрільбі по броньованих цілях в несприятливих метеорологічних умовах, при наявності помітного бічного крену танка, а також якщо ціль рухається доцільно використовувати підкаліберні снаряди.
При стрільбі в умовах, близьких до табличних (нормальних), на дальність до 2000 м для ураження броньованих цілей доцільно застосовувати кумулятивні снаряди.
В окремих випадках броньовані цілі, так само як і інші, можуть уражатися й осколково-фугасними снарядами. При цьому підривник встановлюють:
- н а о с к о л к о в у д і ю – для ураження легко броньованих (БМП, БТР та ін.) і неброньованих цілей, вогневих засобів і живої сили супротивника, розміщеної на відкритій місцевості або у відкритих траншеях (траншеях);
- н а ф у г а с н у д і ю – для ураження вогневих засобів і живої сили, розміщеної в окопах (траншеях) з перекриттями, а також для руйнування дерев’яноземляних оборонних споруд, дерев’яних будівель, мостів і т.д.;
- н а у п о в і л ь н е н у д і ю – для руйнування довгострокових оборонних споруд, бліндажів, міцних будинків і т.д.
Зі спареного кулемета вогонь ведеться для знищення живої сили, вогневих засобів (розрахунків кулемета, протитанкових засобів ближнього бою), автомобілів і мотоциклів;
Вибір способу стрільби залежить від умов тактичної обстановки, місцевості, характеру вогневої задачі, технічного стану комплексу озброєння танка або його окремих елементів, а також інших факторів.
В усіх випадках спосіб стрільби вибирається з таким розрахунком, щоб ураження цілі забезпечувалось з найменшою витратою боєприпасів і часу, а також з урахуванням збереження місця танка в бойовому порядку взводу.
Способу ведення вогню із танка з ходу, із коротких зупинок, з зупинки, з місця.