20. Формування та розвиток лінгвістичних компетенцій учнів: навчання лексиці в світлі Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.

Розвиток лінгвістичних компетенцій учня є центральним, необхідним аспектом вивчення мови, який охоплює процеси оволодіння лексикою, граматикою, вимовою та орфографією. Розглянемо основні підходи до навчання лексики та набуття лексичної компетенції відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.

Лексична компетенція - знання і здатність використовувати мовний словниковий запас - складається з лексичних та граматичних елементів.

Лексичні елементи включають:

а) Стійкі вирази, що складаються з кількох слів, які вживаються і вивчаються як одне ціле.

• розмовні вирази/формули;

• фразеологічні ідіоми, часто:

• застиглі, стійкі вирази, які вивчаються і вживаються як одне нерозривне ціле/неподільні;

• стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом, напр., to make a speech/mistake. Виголосити промову, допустити помилку.

б) Однослівні форми. Окрема однослівна форма може мати кілька різних значень (т. з. полісемія), напр., tank, місткість для рідини або броньована військова машина. Однослівні форми включають члени з відкритих класів слів: іменник, дієслово, прикметник, прислівник, хоча можуть включати також і закриті лексичні ряди (напр.: дні тижня, місяці року, міри ваги та розміри і т.д.). Інші лексичні ряди також можуть бути встановлені для граматичних і семантичних цілей (див. нижче).

Граматичні елементи належать до закритих класів слів, наприклад: артиклі, кількісні займенники, вказівні займенники, особові займенники, питальні слова та відносні, присвійні займенники, прийменники, допоміжні дієслова, частки.

Учні можуть та повинні розвивати свій лексичний запас через:

а) просте ознайомлення зі словами і сталими виразами, які вживаються в автентичних усних та письмових текстах;

б) власну здогадку або використання словника і т.д. в разі необхідності для окремих завдань та видів діяльності;

в) включення до контексту, напр., у тексти підручників та наступне опрацювання у вправах, діяльності і т.д.;

г) презентацію слів у супроводі візуальних засобів (картин, жестів, міміки, демонстрації дій, реалій і т.д.);

д) заучування списків слів і т.д. з перекладом;

е) вивчення семантичних полів і створення семантичних карт тощо;

є) тренування у використанні одномовних і двомовних словників, тезаурусів та інших довідників;

ж) пояснення і тренування у вживанні лексичної структури (напр., словотворення, складання, вживання розмовних форм, дієслівних та ідіоматичних зворотів тощо);

3) більш або менш систематичне вивчення випадків розбіжності семантичних ознак у мові L1 та мові L2 (контрастивна семантика).

Обсяг, діапазон і контроль лексичного запасу є основними ознаками оволодіння мовою, а, отже, є такими і для оцінювання учнівського рівня володіння мовою, і для планування процесів вивчення та викладання мови.

Укладачі текстів і матеріалів підручників повинні вибрати, які слова слід включати, а саме:

• відбирати ключові слова та фрази а) в тематичних сферах, необхідних для виконання комунікативних завдань, релевантних потребам учня, б) що містять культурні відмінності та/або значущі цінності та ідеали, які поділяються певною/ми соціальною/ми групою/ами, мова якої/их вивчається;

• дотримуватись лексико-статистичних принципів, відбираючи слова високочастотного вжитку, як широкого загального, так і в обмежених тематичних сферах;

• відбирати (автентичні) усні та письмові тексти і вивчати/подавати для засвоєння всі слова, які в них містяться;

• не планувати формування лексичного запасу заздалегідь, а дозволити йому розвиватись органічно у відповідності до запитів учня при виконанні комунікативних завдань.

Таким чином, Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти забезпечують широкий інструментарій для оволодіння розмовними формулами, фразеологічними ідіомами, стійкими словосполученнями різних видів, однослівними формами на основі автентичних усних та письмових текстів, візуальних зображень, одномовних і двомовних словників, тезаурусів семантичних полів і семантичних карт.