18. Формування та розвиток лінгвістичних компетенцій учнів: навчання вимови в світлі загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти

Мовленнєва система надзвичайно складна, і мова великої, розмаїтої, розвиненої спільноти ніколи повністю не осягається жодним з її користувачів. Це тим більш неможливо, оскільки кожна мова знаходиться у стані безперервної еволюції у відповідь на вимоги до її використання у спілкуванні. Подібні висновки напрошуються і стосовно вимови. Багато фонем можуть бути перенесені з рівня L1 на L2 без жодних проблем. У деяких випадках звуки, використані у певних контекстах, можуть помітно відрізнятися. Інші фонеми рівня L2 можуть бути представлені на рівні L1. Якщо вони не були вивчені і учень ними не володіє, мають місце певні інформаційні прогалини і може трапитись непорозуміння. Тут питання про вік або ступінь навчання, на якому їх краще навчати, ускладнюється тим фактом, що на фонетичному рівні сила звички найсильніша. Виявляти фонетичні помилки у свідомому віці та переучувати тих, у кого навички вже автоматизовані і має місце апроксимація до вимови рідною мовою, може бути більш дорогим (у плані часу та зусиль), ніж коли це робити на початковій стадії навчання, особливо у ранньому віці.

Фонологічна компетенція включає знання та навички перцепції і продукції: звукових одиниць (фонем) мови та способів їх реалізації у певному контексті (алофонів); фонетичних ознак розрізнення фонем (дистинктивних ознак, напр., сонорності, назальності, закритості, лабіальності); фонетичного складу слів (складоподілу, фонетичних відрізків, словесного наголосу і тону); фонетики речення (просодії): наголосу і ритму фрази; інтонації; фонетичної редукції: вокалічної редукції; сильних і слабких форм; асиміляції; елізії.

Загальні фонетичні здібності та вміння/навички

У багатьох учнів, особливо дорослих, здатність вимовляти новою мовою полегшується завдяки: здатності розрізнювати і продукувати незнайомі звуки та просодичні сегменти; здатності розуміти і зв'язувати незнайомі звукові відрізки; здатність, у ролі слухача, розуміти (тобто розділяти на окремі значущі частини) довготривалий; звуковий потік і сприймати його як осмислений ряд фонетичних елементів; розуміння/володіння процесами звукового сприймання та продукування стосовно вивчення нової , мови.

Ці загальні фонетичні здібності відрізняються від здатності вимовляти певною мовою. Такі підходи означають, що відповідні цілі для певного ступеня навчання і для певного учня або класу учнів певного віку не можуть бути остаточно встановлені на основі лінійного наскрізного прочитання шкал, запропонованих для кожного параметру. Рішення мають прийматись у кожному випадку окремо.

19. Формування та розвиток лінгвістичних компетенцій учнів: навчання орфографії в світлі Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти

Рекомендації Ради Європи (РРЄ) забезпечують спільну основу для розробки навчальних планів з мовної підготовки, типових програм, іспитів, підручників тощо у Європі. Вони описують, чого мають навчитися ті, хто оволодіває мовою, щоб користуватися нею для спілкування, та які знання і вміння їм потрібно розвивати, щоб діяти ефективно.

У процесі писемної продуктивної діяльності (письма) користувач мовою, який пише, породжує письмовий текст, призначений для читання одним або кількома читачами. Приклади писемних видів діяльності включають: заповнення формулярів, анкет та списків запитань; написання статей для журналів, газет.; написання звітів (доповідей), меморандумів тощо; запис висловлювань під диктовку ; творче та образне письмо; написання особистих або ділових листів тощо.

Загальне писемне мовлення: С2 - Може писати зрозумілі, зв'язні, складні тексти у відповідному й ефективному стилі з такою логічною структурою, яка допомагає читачеві виділити основні положення. С1 - Може писати зрозумілі, добре структуровані тексти на складні теми, підкреслюючи відповідні вихідні положення, викладаючи і доводячи точки зору досить докладно, з допоміжними пунктами, причинами й відповідними прикладами, та завершуючи логічним висновком. .В2 - Може писати зрозумілі, детальні тексти наряд знайомих тему межах своєї сфери інтересів, узагальнюючи й оцінюючи інформацію та аргументи з певної кількості джерел. В1 - Може писати послідовні зв'язні тексти на ряд знайомих тем у межах свого кола інтересів, з'єднуючи серії більш коротких простих елементів у лінійний відрізок мовлення. А2 - Може писати серії простих фраз та речень, з'єднаних простими конекторами "та/і/й", "але/проте" і "тому, що". А1 - Може писати прості ізольовані фрази та речення.