22 Особливості інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання.

У промисловості і побуті набули масового застосування прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм. Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них. Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на: випромінювання видимого діапазону, інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні (монохроматичні та видимого і суміжних з ним діапазонів)

Інфрачервоне:

За фізичною природою ІЧВ являє собою потік часток матерії, що мають хвильові і квантові властивості.

Вплив ІЧВ на організм людини має в основному теплову дію.

Інфрачервона радіація відіграє важливу роль у теплообмінних процесах людини із зовнішнім середовищем.

Ефект дії ІЧВ залежить від довжини хвиль, які обумовлюють глибину їх проникнення. Поглинання і розсіювання променевої енергії залежить як від довжини хвиль, так і від тканин організму.

Шкіряний покрив, завдяки своїм оптичним властивостям, володіє вибірковою характеристикою відбивання й пропускання різних ділянок спектру інфрачервоної радіації. Вплив ІЧВ на організм проявляється як у формі загальних, так і місцевих реакцій.

Ультрафіолетове:

Природним джерелом УФВ є сонце інтенсивність якого біля поверхні землі не є постійною, а залежить від широти місцевості, періоду року, стану погоди, та ступеня прозорості атмосфери.

Штучним джерелом УФВ є газорозрядні лампи, електричні дуги, лазери та ін.

УФВ надходить у виробничі приміщення від джерела з температурою понад 1200С, це перш за все електродугові й плазмові процеси, дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуатація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами і т. ін.

УФВ характеризується двоякою дією бо має як позитивне так і негативне значення.

УФВ має бактерицидний ефект, унаслідок чого відбувається санація повітряного середовища, води, грунтів, обеззаражування харчових продуктів, що дає можливість збільшити термін їх зберігання та свіжість.

УФВ є неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій організму, що чинить сприятливу дію на обмінні процеси, на імунобіологічний стан людини, що сприяє підвищенню її захисних сил.

23 Класифікація лазерів

За схемами функціонування:

3-рівневі

квазі-4-рівневі

4-рівневі

За агрегатним станом активного середовища:

газові

рідинні

твердотільні

За методом отримання інверсії:

з електронною накачкою

з хімічною накачкою

з оптичною накачкою

з тепловою накачкою

Найбільш розповсюдженою є класифікація за фізичими особливостями активного середовища:

твердотільні

напівпровідникові

волоконні

газові

іонні

молекулярні

рідинні

газодинамічні

хімічні

ексимерні

лазери на центрах забарвлення

фотодисоціаційні

лазери на вільних електронах

рентгенівські

лазери з перебудовою довжини хвилі генерації

раманівські

параметричні

24 Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення.

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основном)

три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий т

питомої потужності.

Метод світлового потоку призначений для розрахунку загальног

рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволя

врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стел

Світловий потік лампи Фл визначають за формулою:

^ S(c,Z

- ^ -

де Е — нормована освітленість, лк;

S — площа освітлюваного приміщеня, м2;

(с3 — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленос

в результаті забруднення та старіння ламп ((с3=1,3—1,8),

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z=l,l—1,15);

N —— КІЛЬКІСТЬ СВІТИЛЬНИКІВ;

п — кількість ламп в світильнику;

rj — коефіцієнт використання світлового потоку. -

Коефіцієнт г\ визначається за світлотехнічними таблицями залежн

від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показну

приміщення і знаходиться за формулою:

ab

(2.2<

де а і b — довжина і ширина приміщення, м;

hp — висота світильника над робочою поверхнею, м.

Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею вибираюі

найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всі

освітлювальної установки.

144

Розділ 2

Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та

комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу

точкового методу покладене рівняння:

., І cos a

г2 (2.25)

де Іа— сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої

поверхні, кд;

а — кут падіння світлових променів, тобто кут між променем та

перпендикуляром до освітлюваної поверхні;

г — відстань від світильника до заданої точки.

Ц І практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт

запасу кз та значення r = hp/cosa, тоді

-, / cos3 E a = -^J—— (2.26) К3ПР

Значення сили світла Іа приводяться в світлотехнічних довідниках.

Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак

і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених

розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи

Рл, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості

рл=^ (2-27)

де р — питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для

приміщень даної галузі);

S — площа приміщень, м2;

N — число ламп в освітлювальній установці._