- •Загальні засади «Охорони праці».
- •Правові та організаційні основи охорони праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників з питань охорони праці.
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •5 Державне управління охороною праці, державний нагляд
- •7.Соціальне управління охороною праці, громадський контроль за охороною праці.
- •8.Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •9_ Методи аналізу виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків. Оформлення акту н-1.
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Організація повітрообміну в приміщеннях
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Категорія робіт за ступеням важностям _
- •Нормалізація параметрів мікроклімату та організація контролю за їх показниками
- •15 Вплив шкідливих речовин на організм людини їх нормування та захист працівників від їх шкідливої дії
- •Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні визначення.
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.5. Природне освітлення
- •19 Штучне освітлення. Джерела штучного освітлення, види ламп та світильників.
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •20 Розрахунок природного освітлення виробничого приміщення.
- •21 Випромінювання оптичного діапазону
- •22 Особливості інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання.
- •23 Класифікація лазерів
- •25 Характеристика та класифікація шумів.
- •2.8.6. Ультразвук
- •26 Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •28 Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації.
- •29 Джерела та параметри інфразвуку та ультразвуку.
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •30 Методи і засоби захисту від інфразвуку та ультразвуку.
- •31 Виробничі джерела та класифікація іонізуючого випромінювання.
- •31 Методи і засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання.
- •33 Джерела особливості і класифікація електромагнітних полів.
- •34 Захист від електромагнітних випромінювань.
- •35 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
22 Особливості інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання.
У промисловості і побуті набули масового застосування прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм. Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них. Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на: випромінювання видимого діапазону, інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні (монохроматичні та видимого і суміжних з ним діапазонів)
Інфрачервоне:
За фізичною природою ІЧВ являє собою потік часток матерії, що мають хвильові і квантові властивості.
Вплив ІЧВ на організм людини має в основному теплову дію.
Інфрачервона радіація відіграє важливу роль у теплообмінних процесах людини із зовнішнім середовищем.
Ефект дії ІЧВ залежить від довжини хвиль, які обумовлюють глибину їх проникнення. Поглинання і розсіювання променевої енергії залежить як від довжини хвиль, так і від тканин організму.
Шкіряний покрив, завдяки своїм оптичним властивостям, володіє вибірковою характеристикою відбивання й пропускання різних ділянок спектру інфрачервоної радіації. Вплив ІЧВ на організм проявляється як у формі загальних, так і місцевих реакцій.
Ультрафіолетове:
Природним джерелом УФВ є сонце інтенсивність якого біля поверхні землі не є постійною, а залежить від широти місцевості, періоду року, стану погоди, та ступеня прозорості атмосфери.
Штучним джерелом УФВ є газорозрядні лампи, електричні дуги, лазери та ін.
УФВ надходить у виробничі приміщення від джерела з температурою понад 1200С, це перш за все електродугові й плазмові процеси, дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуатація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами і т. ін.
УФВ характеризується двоякою дією бо має як позитивне так і негативне значення.
УФВ має бактерицидний ефект, унаслідок чого відбувається санація повітряного середовища, води, грунтів, обеззаражування харчових продуктів, що дає можливість збільшити термін їх зберігання та свіжість.
УФВ є неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій організму, що чинить сприятливу дію на обмінні процеси, на імунобіологічний стан людини, що сприяє підвищенню її захисних сил.
23 Класифікація лазерів
За схемами функціонування:
3-рівневі
квазі-4-рівневі
4-рівневі
За агрегатним станом активного середовища:
газові
рідинні
твердотільні
За методом отримання інверсії:
з електронною накачкою
з хімічною накачкою
з оптичною накачкою
з тепловою накачкою
Найбільш розповсюдженою є класифікація за фізичими особливостями активного середовища:
твердотільні
напівпровідникові
волоконні
газові
іонні
молекулярні
рідинні
газодинамічні
хімічні
ексимерні
лазери на центрах забарвлення
фотодисоціаційні
лазери на вільних електронах
рентгенівські
лазери з перебудовою довжини хвилі генерації
раманівські
параметричні
24 Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основном)
три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий т
питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загальног
рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволя
врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стел
Світловий потік лампи Фл визначають за формулою:
^ S(c,Z
- ^ -
де Е — нормована освітленість, лк;
S — площа освітлюваного приміщеня, м2;
(с3 — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленос
в результаті забруднення та старіння ламп ((с3=1,3—1,8),
Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z=l,l—1,15);
N —— КІЛЬКІСТЬ СВІТИЛЬНИКІВ;
п — кількість ламп в світильнику;
rj — коефіцієнт використання світлового потоку. -
Коефіцієнт г\ визначається за світлотехнічними таблицями залежн
від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показну
приміщення і знаходиться за формулою:
ab
(2.2<
де а і b — довжина і ширина приміщення, м;
hp — висота світильника над робочою поверхнею, м.
Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею вибираюі
найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всі
освітлювальної установки.
144
Розділ 2
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та
комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу
точкового методу покладене рівняння:
., І cos a
г2 (2.25)
де Іа— сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої
поверхні, кд;
а — кут падіння світлових променів, тобто кут між променем та
перпендикуляром до освітлюваної поверхні;
г — відстань від світильника до заданої точки.
Ц І практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт
запасу кз та значення r = hp/cosa, тоді
-, / cos3 E a = -^J—— (2.26) К3ПР
Значення сили світла Іа приводяться в світлотехнічних довідниках.
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак
і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених
розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи
Рл, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості
рл=^ (2-27)
де р — питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для
приміщень даної галузі);
S — площа приміщень, м2;
N — число ламп в освітлювальній установці._
