- •Загальні засади «Охорони праці».
- •Правові та організаційні основи охорони праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників з питань охорони праці.
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •5 Державне управління охороною праці, державний нагляд
- •7.Соціальне управління охороною праці, громадський контроль за охороною праці.
- •8.Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •9_ Методи аналізу виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків. Оформлення акту н-1.
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Організація повітрообміну в приміщеннях
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Категорія робіт за ступеням важностям _
- •Нормалізація параметрів мікроклімату та організація контролю за їх показниками
- •15 Вплив шкідливих речовин на організм людини їх нормування та захист працівників від їх шкідливої дії
- •Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні визначення.
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.5. Природне освітлення
- •19 Штучне освітлення. Джерела штучного освітлення, види ламп та світильників.
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •20 Розрахунок природного освітлення виробничого приміщення.
- •21 Випромінювання оптичного діапазону
- •22 Особливості інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання.
- •23 Класифікація лазерів
- •25 Характеристика та класифікація шумів.
- •2.8.6. Ультразвук
- •26 Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •28 Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації.
- •29 Джерела та параметри інфразвуку та ультразвуку.
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •30 Методи і засоби захисту від інфразвуку та ультразвуку.
- •31 Виробничі джерела та класифікація іонізуючого випромінювання.
- •31 Методи і засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання.
- •33 Джерела особливості і класифікація електромагнітних полів.
- •34 Захист від електромагнітних випромінювань.
- •35 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
15 Вплив шкідливих речовин на організм людини їх нормування та захист працівників від їх шкідливої дії
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну
чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне
середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі
речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими
вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов
порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми,
професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що
визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені
строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через
органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
111
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГИ, ГІГІЄНИ ПРАЛІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРИ______
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини,
через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи
потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот
забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин
в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2)
всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для
потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм
можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння
залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху
проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей
організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих
доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння
розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій
шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини
потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша
кількість свинцю накопичується в кістках, фтору — в зубах, марганцю —
в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так
зване „депо" і затримуватись в ньому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише
накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати
"накопичення" функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі
речовини на хімічні речовини та промисловий пил.
Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ
12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму
(ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та
слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '
— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та
лаки на основі нітросполук);
— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні
вуглеводні, аміносполуки, азбест);
112
Розділ 2
— мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець,
радіоактивні речовини, формальдегід);
— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію
(бензол, свинець, марганець, нікотин).
Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій
шкідливих речовин, наприклад, за переважаючою дією на певні
органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові,
ниркові), за основною шкідливою дією (задушливі, подразнюючі,
нервові), за величиною середньосмертельної дози.
Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий
вироб' Ічий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної
промисловості, машинобудування, металургії, текстильної
промисловості, сільського господарства.
Пил може здійснюва™ на людину фіброгенну дію, при якій в легенях
відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну
будову та функцію органу.
Уражаюча дія пилу в основному визначається дисперсністю
(розміром частинок пилу), їх формою та твердістю, волокнистістю,
питомою поверхнею.
Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю
викликати професійні захворювання легень, в першу чергу
пневмоконіози.
Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як
правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин
в тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути
взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи „незалежною".
На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі
і небезпечні фактори. Наприклад, підвищена температура і вологість
як і значне м'язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію
шкідливих речоЕ»ин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини.
З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах
проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та
періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності
речовин) медичні огляди.
ЗАХИСТ ВІД ШКІДЛИВОЇ ДІЇ
РЕЧОВИН НА ВИРОБНИЦТВІ
Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного
середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
— вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна -
шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила
замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні
розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води:
— удосконалення технологічних процесів та устаткування
(застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних
технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо),
— автоматизація і дистанційне управління технологічними
процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт
працюючих з шкідливими речовинами;
117
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ ____
— герметизація виробничого устаткування, робота технологічног<
устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень з<
рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;
— нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінно
вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;
— попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюючі
у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання прави/
особистої гігієни;
— контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони
— використання засобів індивідуального захисту.
