- •Загально-соц та соц-кримінологічне попередження злочинності, їх співвідношення
- •Поняття віктимної поведінки потерпілих від злочину. Їх роль в детермінації злочину.
- •Принципи організації та функціонування системи попередження злочиності
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Анкетний метод дослідження, його застосування в кримінології
- •Поняття злочинності. Її основні ознаки
- •Методи збору первинної кримінологічної інформації
- •Конкретне кримінологічне дослідження. Його основні етапи
- •Класифікація профілактичних заходів залежно від моменту їх застосування. Їх характеристика
- •Застосування статистичного аналізу в кримінології.
- •Види кримінологічних досліджень.
- •13. Концепції загальних причин злочинності в вітчизняній кримінології.
- •14. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.
- •15. Загальна кримінологічна характеристика особи злочинця.
- •16. Місце та роль властивостей особи злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •17. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення з причинами та умовами конкретних злочинів.
- •18. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •19. Причини злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •20. Предмет та система курсу кримінології як навчальної дисципліни.
- •Програма та план конкретного кримінологічного дослідження.
- •Поняття суб’єктів попередження злочинності, їх класифікація.
- •Поняття особи злочинця. Загальні закономірності її формування.
- •Стан, структура та динаміка злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Методи кримінологічних досліджень.
- •26. Основні показники, що характеризують злочинність.
- •Принципи законності в попередженні злочинності. Проблема законодавчого забезпечення профілактичної діяльності.
- •Завдання кримінологічної науки у боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття методології та методики кримінологічної науки.
- •Зв'язок пияцтва зі злочинністю.
- •46. Попередження рецидивної злочинності.
- •47. Причини та умови насильницької злочинності.
- •48. Поняття рецидивної злочинності.
- •49. Хуліганство як вид злочинної поведінки, його причини та умови, заходи попередження.
- •50. Попередження насильницької злочинності.
- •52. Особливості боротьби із злочинністю неповнолітніх.
- •54. Причини та умови рецедивної злочинності
- •55.Основні напрями боротьби з пияцтвом, алкоголізмом та пов’язаними з ними правопорушеннями
- •56.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •57.Кримінологічна характеристика особи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини.
- •58. Причини та умови злочинів проти власності.
- •60.Поняття і кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •71. Становлення та розвиток кримінологічних установ в Укр.
- •72. Причини та наслідки припинення кримінолог. Досліджень в 30-х роках
- •73. Злочинність як соц. І крим.-пр. Явище
- •74. Співвіднош. Злочинності і конкретного злоч.
- •75. Поняття детермінації злочинності
- •77. Поняття латентної злочинності. Методи її вивчення
- •78. Завдання вивчення ос. Злочинця
- •79. Класифікація злоч. За демограф. Ознаками
- •89. Причини і умови злочинності у збройних формуваннях
- •90. Досвід сша у боротьбі з організованою злочинністю – закон Rico 1970
- •91. Періоди та етапи розвитку науки кримінології
- •92. Міжнародні кримінологічні установи
- •93. Типи злочинців що ґрунтуються на видах мотивації
- •94. Класифікація жертв злочинів
- •95. Рівні організованої злочинності
- •96. Особливості попередження необережних злочинів
17. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення з причинами та умовами конкретних злочинів.
Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмета науки кримінології. Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходи, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією проблемою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки. У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, причини й умови, фактори злочинності. Причинність є однією з форм детермінації. Для пояснення причинності важливе значення має правильне розуміння місця та ролі біологічних факторів. Слід пам'ятати, що юридична й моральна оцінка вчинку визначається не фізіологічною поведінкою, а її змістом. З огляду на цю обставину, біологічне, зокрема й генетичне, є лише необхідною умовою, а не причиною. Під причинністю розуміють генетичний зв'язок між окремими станами видів і форм матерії у процесах її руху й розвитку. Сутністю причинності є породження причиною наслідку. Причинність завжди має об'єктивний характер. Причина злочинності - це соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності - це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності.
18. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
Під конкретною життєвою ситуацією розуміється певне сполучення об'єктивних обставин життя людини, що безпосередньо впливають на його поведінку вданий момент. У кримінологічному змісті - це подія чи стан, що викликає рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння, що сприяє або перешкоджає йому. Ситуація здебільшого передує злочину, але може і супроводжувати його вчинення. Обставини життя людини, з яких складається конкретна ситуація, дуже різні. Це може бути, порівняно, тривалий стан (наприклад, важка обстановка в родині), короткочасна подія (наприклад, конфлікт із хуліганом на вулиці), різні вчинки інших людей чи становище, сформоване суспільством. Ситуація може охоплювати величезні території (наприклад, при злочинах проти світу і безпеки людства) або обмежуватися квартирою (наприклад, при побутовій сварці). Тривалість ситуації також різна: від скількох секунд (дорожньо-транспортний злочин) до декількох років (конфлікти на ґрунті чи ревнощів помсти). Кожна життєва ситуація має об'єктивний зміст (вона визначається подіями, що відбуваються в дійсності, суб'єктивне значення, яке залежить від того, наскільки дана ситуація важлива з огляду інтересів, життєвих планів і мети даної особи). Об'єктивний зміст і суб'єктивне значення ситуації можуть часом значно не співпадати. Важливо відзначити, що зазвичай людина чинить не по ситуації в її об'єктивному змісті, а зі своїм уявленням про неї. Тому часто ситуація для нього слугує приводом для вчинення злочину, хоча насправді вона не містить ніяких провокуючих моментів. Конкретна життєва ситуація може знаходитися в різних ланках механізму злочинної поведінки і відігравати певну роль. По-перше, ситуація може бути джерелом мотивації злочину. Це відчувається головним чином тоді, коли перед суб'єктом виникає важка проблема, яку він може вирішити як законним, так і незаконним способом (так звана проблемна ситуація). По-друге, ситуація може означати створення умов для задоволення мотивів поведінки і досягнення тієї чи іншої мети. По-третє, конкретна ситуація може бути приводом для вчинення злочину. Значної ролі набуває ситуація при ситуативних, ненавмисних злочинах.