11. Види кримінологічних досліджень.

Кримінологічні дослідження заведено класифікувати за кількома підставами:

1) метою (- теоретичні - спрямовані на розвиток кримінологічної теорії, - прикладні - спрямовані на вдосконалення практики боротьби зі злочинністю);

2) системою вибору одиниць сукупності - суцільні - охоплюють вивчення всіх одиниць генеральної сукупності (наприклад, всі злочини, здійснені на території обслуговування), - монографічні - спрямовані на поглиблене вивчення одного виду злочинності чи явища, що пов'язане зі злочинністю; - вибіркові — вивчають певну частину генеральної сукупності (використовуються для економії сил і засобів, вибірка робиться за допомогою спеціальних методів);

3) методами (- монодисциплінарні - проблема, що досліджується, належить до предмета кримінології та вивчається за допомогою суто кримінологічних засобів і методів; - комплексні - використовують засоби й методи інших наук (скажімо, психології, педагогіки тощо));

4) принципом охоплення об'єктів вивчення ( - територіальні - злочинність вивчається на визначеній території (район, місто, область, держава загалом); - галузеві - злочинність вивчається у визначених галузях народного господарства чи визначеного міністерства, відомства (торгівля, побутове обслуговування, будівництво тощо).

5) масштабом (республіканські, регіональні, місцеві, об’єктові);

6) видами злочинів, які вивчаються.(первинну, рецидивну, міську).

12. Кримінологія як наука. Її предмет. Місце кримінології в системі суспільних наук. Поняття "кримінологія" означає вчення про злочин. Згодом це поняття набуло більш широкого значення, і сьогодні поняття "кримінологія" трактується як наука про злочинність. Кримінологія - це комплексна наука, що вивчає злочинність як соціальне явище, особу злочинця, причини й умови виникнення злочинності, шляхи та засоби запобігання їй. Початком розвитку кримінології як науки вважають працю Ч. Беккарія "Про злочини і покарання. Предметом кримінології є дослідження закономірностей, законів, принципів, властивостей, проявів розвитку суспільних відносин, які становлять об’єкт кримінології; ці явища певною мірою вивчені, але належать до подальшого дослідження. Взаємодіє з кримінально-процесуальне право, філософія, юридична соціологія, цивільне право, криміналістика, правова статистика, юр. психологія, філософія права, судова медицина, судова психіатрія, кримінально-виконавче право. Кримінологія пов'язана з багатьма юридичними науками, а особливо тісно з кримінальним правом. Кримінально-правова теорія та заснований на ній кримінальний закон дають юридичну характеристику злочинам і злочинцям (суб'єктам злочину), що необхідне кримінології. Зв'язок кримінології та кримінального процесу полягає в тому, що суспільні відносини, які регулюються кримінально-процесуальними нормами, націлені на недопущення реально можливої та припинення розпочатої злочинної діяльності за допомогою оперативних служб кримінальної міліції чи безпосереднім застосуванням передбачених законом заходів примусу (тримання під вартою, арешт майна, вилучення документів тощо), через виявлення причин і умов вчинення конкретних злочинів. Взаємодія кримінально-виконавчого права та кримінології найактивніше здійснюється щодо боротьби з рецидивом злочинів, у царині результативності виконання покарань, а також ресоціалізацїї та адаптації осіб, які вчинили злочин після відбуття покарання.