- •Загально-соц та соц-кримінологічне попередження злочинності, їх співвідношення
- •Поняття віктимної поведінки потерпілих від злочину. Їх роль в детермінації злочину.
- •Принципи організації та функціонування системи попередження злочиності
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Анкетний метод дослідження, його застосування в кримінології
- •Поняття злочинності. Її основні ознаки
- •Методи збору первинної кримінологічної інформації
- •Конкретне кримінологічне дослідження. Його основні етапи
- •Класифікація профілактичних заходів залежно від моменту їх застосування. Їх характеристика
- •Застосування статистичного аналізу в кримінології.
- •Види кримінологічних досліджень.
- •13. Концепції загальних причин злочинності в вітчизняній кримінології.
- •14. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.
- •15. Загальна кримінологічна характеристика особи злочинця.
- •16. Місце та роль властивостей особи злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •17. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення з причинами та умовами конкретних злочинів.
- •18. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •19. Причини злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •20. Предмет та система курсу кримінології як навчальної дисципліни.
- •Програма та план конкретного кримінологічного дослідження.
- •Поняття суб’єктів попередження злочинності, їх класифікація.
- •Поняття особи злочинця. Загальні закономірності її формування.
- •Стан, структура та динаміка злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Методи кримінологічних досліджень.
- •26. Основні показники, що характеризують злочинність.
- •Принципи законності в попередженні злочинності. Проблема законодавчого забезпечення профілактичної діяльності.
- •Завдання кримінологічної науки у боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття методології та методики кримінологічної науки.
- •Зв'язок пияцтва зі злочинністю.
- •46. Попередження рецидивної злочинності.
- •47. Причини та умови насильницької злочинності.
- •48. Поняття рецидивної злочинності.
- •49. Хуліганство як вид злочинної поведінки, його причини та умови, заходи попередження.
- •50. Попередження насильницької злочинності.
- •52. Особливості боротьби із злочинністю неповнолітніх.
- •54. Причини та умови рецедивної злочинності
- •55.Основні напрями боротьби з пияцтвом, алкоголізмом та пов’язаними з ними правопорушеннями
- •56.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •57.Кримінологічна характеристика особи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини.
- •58. Причини та умови злочинів проти власності.
- •60.Поняття і кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •71. Становлення та розвиток кримінологічних установ в Укр.
- •72. Причини та наслідки припинення кримінолог. Досліджень в 30-х роках
- •73. Злочинність як соц. І крим.-пр. Явище
- •74. Співвіднош. Злочинності і конкретного злоч.
- •75. Поняття детермінації злочинності
- •77. Поняття латентної злочинності. Методи її вивчення
- •78. Завдання вивчення ос. Злочинця
- •79. Класифікація злоч. За демограф. Ознаками
- •89. Причини і умови злочинності у збройних формуваннях
- •90. Досвід сша у боротьбі з організованою злочинністю – закон Rico 1970
- •91. Періоди та етапи розвитку науки кримінології
- •92. Міжнародні кримінологічні установи
- •93. Типи злочинців що ґрунтуються на видах мотивації
- •94. Класифікація жертв злочинів
- •95. Рівні організованої злочинності
- •96. Особливості попередження необережних злочинів
91. Періоди та етапи розвитку науки кримінології
Задля глибокого вивчення будь-якої науки, і кримінології також, необхідно засвоїти не тільки сучасне становище розвитку науки, а й дослідити початки її становлення, основні етапи розвитку, засадничі ідеї, концепції та погляди. Одна з найпоширеніших класифікацій кримінологічної думки відокремлює три основних періоди розвитку науки: 1) класичний (із другої половини XVIII ст. до останньої третини XIX ст.); 2) позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х рр. XX ст.); 3) сучасний від 30-х рр. XX ст. дотепер. Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій просвітництва періоду переходу від феодалізму до капіталізму (ХVІІ-ХVIII століть). Він передував, а потім супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювалися буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах, так званої, класичної школи кримінального права, котру заснував Ч. Беккаріа з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у вже згадуваній праці "Про злочини і покарання". Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким застосуванням статистичних та інших фактичних даних про вчинені злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах – біологічному й соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, що проявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у ґрунтовних кримінологічних теоріях та побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним із крайніх проявів зла та потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.
92. Міжнародні кримінологічні установи
Однією з найвпливовіших міжнародних організацій, що займається питаннями забезпечення міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю є Міжнародна кримінологічна спілка (МКС). Вона являє собою об`єднання національних інститутів та спеціалістів. Відповідно до Статуту МКС має консультативний статус ООН та другу категорію міжнародних неурядових організацій, а також свого представника в ООН. В розробці багатьох міжнародних документів з питань боротьби з злочинністю та кримінального правосуддя активна приймає Міжнародний комітет із координації (МКК), що його Комітетом чотирьох, оскільки вона охоплює роботу Міжнародної асоціації кримінального права (МАУП), Міжнародного кримінологічного суспільства (МКО), Міжнародного суспільства соціального захисту (МОСЗ) й форуми Міжнародного карного і пенітенціарного фонду (МУПФ). Кримінологічна Асоціація України є всеукраїнською громадською організацією, що об'єднує кримінологів та інших фахівців, професійна діяльність яких пов'язана з вивченням причин та умов злочинності, її попередженням і кримінологічною освітою. Асоціація покликана забезпечити їх консолідацію, порозуміння і співробітництво з метою сприяння розвитку і поширенню кримінологічних знань, їх пропаганді серед населення, використанню досягнень науки у справі запобігання злочинам та захист законних інтересів своїх членів.
