
- •Загально-соц та соц-кримінологічне попередження злочинності, їх співвідношення
- •Поняття віктимної поведінки потерпілих від злочину. Їх роль в детермінації злочину.
- •Принципи організації та функціонування системи попередження злочиності
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Анкетний метод дослідження, його застосування в кримінології
- •Поняття злочинності. Її основні ознаки
- •Методи збору первинної кримінологічної інформації
- •Конкретне кримінологічне дослідження. Його основні етапи
- •Класифікація профілактичних заходів залежно від моменту їх застосування. Їх характеристика
- •Застосування статистичного аналізу в кримінології.
- •Види кримінологічних досліджень.
- •13. Концепції загальних причин злочинності в вітчизняній кримінології.
- •14. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.
- •15. Загальна кримінологічна характеристика особи злочинця.
- •16. Місце та роль властивостей особи злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •17. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення з причинами та умовами конкретних злочинів.
- •18. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •19. Причини злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •20. Предмет та система курсу кримінології як навчальної дисципліни.
- •Програма та план конкретного кримінологічного дослідження.
- •Поняття суб’єктів попередження злочинності, їх класифікація.
- •Поняття особи злочинця. Загальні закономірності її формування.
- •Стан, структура та динаміка злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Методи кримінологічних досліджень.
- •26. Основні показники, що характеризують злочинність.
- •Принципи законності в попередженні злочинності. Проблема законодавчого забезпечення профілактичної діяльності.
- •Завдання кримінологічної науки у боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття методології та методики кримінологічної науки.
- •Зв'язок пияцтва зі злочинністю.
- •46. Попередження рецидивної злочинності.
- •47. Причини та умови насильницької злочинності.
- •48. Поняття рецидивної злочинності.
- •49. Хуліганство як вид злочинної поведінки, його причини та умови, заходи попередження.
- •50. Попередження насильницької злочинності.
- •52. Особливості боротьби із злочинністю неповнолітніх.
- •54. Причини та умови рецедивної злочинності
- •55.Основні напрями боротьби з пияцтвом, алкоголізмом та пов’язаними з ними правопорушеннями
- •56.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •57.Кримінологічна характеристика особи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини.
- •58. Причини та умови злочинів проти власності.
- •60.Поняття і кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •71. Становлення та розвиток кримінологічних установ в Укр.
- •72. Причини та наслідки припинення кримінолог. Досліджень в 30-х роках
- •73. Злочинність як соц. І крим.-пр. Явище
- •74. Співвіднош. Злочинності і конкретного злоч.
- •75. Поняття детермінації злочинності
- •77. Поняття латентної злочинності. Методи її вивчення
- •78. Завдання вивчення ос. Злочинця
- •79. Класифікація злоч. За демограф. Ознаками
- •89. Причини і умови злочинності у збройних формуваннях
- •90. Досвід сша у боротьбі з організованою злочинністю – закон Rico 1970
- •91. Періоди та етапи розвитку науки кримінології
- •92. Міжнародні кримінологічні установи
- •93. Типи злочинців що ґрунтуються на видах мотивації
- •94. Класифікація жертв злочинів
- •95. Рівні організованої злочинності
- •96. Особливості попередження необережних злочинів
58. Причини та умови злочинів проти власності.
Під злочинами проти власності слід розуміти передбачені КК умисні або необережні діяння, які поєднані з порушенням права володіння або з іншими засобами завдання власнику майнової шкоди, або зі створенням погрози завдання такої шкоди. До суттєвих негативних чинників, що детермінують корисливу злочинність, належать: негативне побутове оточення, пияцтво, крадіжки тощо. До основних негативних чинників (причин), що детермінують корисливу злочинність належать такі:- економічного характеру — різке зниження обсягів виробництва, відплив коштів за кордон, нестача енергоносіїв, пов’язані з цим безробіття, високі для більшості людей ціни, несвоєчасне отримання заробітної плати тощо;- соціального характеру — різке розшарування суспільства з дуже великим діапазоном від бідності до багатства;- морального характеру — підвищення соціального напруження у суспільстві; втрата поняття недоторканості чужого майна; - правового характеру — правова система не повною мірою відповідає вимогам дійсності, має багато “пробілів”, неефективність профілактичних заходів злочинності;- організаційного характеру — остаточно не приведені у відповідність з вимогами структури правозастосовчих органів, які ведуть боротьбу з корисливою злочинністю, вони мають недостатній рівень забезпечення матеріальними, технічними засобами, а також кадрами. Серед інших умов, що сприяють розглядуваним злочинам, зазначимо такі:- зниження захищеності житла, освітленості вулиць, кількості діючих телефонів-автоматів;- примітивізм або відсутність технічних засобів попереджувального характеру — замків, протиугінних засобів, переговорних пристроїв тощо;- можливість подекуди виробляти зброю на робочих місцях і вдома;- відсутність контролю за майном громадян на виробництві, у гуртожитках, санаторіях, готелях тощо;- віктимна поведінка потерпілих — безтурботливе ставлення до укріплення домівки, охорони автомобіля, перебування в небезпечних місцях, часто в нетверезому стані; довірливість (купівля фальсифікованих товарів, гра на вулиці в азартні ігри, впускання до квартири незнайомих людей).
59.Ознаки кримінального професіоналізму. Кримінальний професіоналізм являє собою різновид свідомо продуманого і в усіх деталях заздалегідь підготовленого соціального паразитизму. Якщо ми говоримо про кримінальний професіоналізм, то першою ознакою слід назвати діяльність, спрямовану на отримання джерел існування саме злочинним шляхом.Відповідно, наступною ознакою виступатиме вузька "спеціалізація" злочинця. При цьому зазначимо, що вона вказує не на вузький набір способів злочинних дій, а на напрямок кримінальної діяльності, в межах якого особа намагається оволодіти всіма існуючими методиками і вміло їх застосовувати залежно від зовнішніх обставин. Останнє і визначає третю ознаку — рівень злочинної кваліфікації. Саме вона дає змогу злочинцю-професіоналу отримувати максимальні доходи внаслідок такої діяльності і, що не менш важливо для нього, не бути викритим правоохоронними органами. Якщо немає можливості приховати сам злочин, професійний злочинець робить усе, аби ускладнити слідчим органам процес ідентифікації особи, а також доказування його вини в суді.Ще одною ознакою кримінального професіоналізму є тісна взаємодія таких злочинців між собою.