Лекція 11. Інженерне обладнання міських територій. Принципи проектування і розміщення.

Інженерне обладнання в містах призначається для забезпечення відповідних та необхідних санітарно-гігієнічних умов, а також високого рівня комфорту для праці, побуту та відпочинку населення. Це обладнання включає в себе кооперовані системи:

• водопостачання;

• каналізації або водовідведення;

• електро-тепло-газопостачання;

• зв’язку,

які обслуговують промислові, житлові та інші зони або райони.

Інженерне обладнання сучасного міста являє собою складну систему споруд, допоміжних пристроїв та інженерних комунікацій, для розміщення яких необхідно передбачати необхідні ділянки. При складані проекту забудови міста важливим елементом є правильний вибір джерел постачання: водою, газом, теплом, електроенергією, і це повинно відповідати конкретним природним та містобудівним умовам та мати необхідні техніко-економічні обґрунтування та розрахунки. Для експлуатації всіх об’єктів інженерного благоустрою будуються спеціальні споруди: водозабірні станції з системою насосних і очисних споруд; тапло-електростанцій або тепло-електоцентралі; газорозподільні та газгольдерні станції та інші споруди. Всі ці споруди потребують відповідних санітарно-захисних зон, займають великі ділянки та розміщуються як правило за межами міст.

Водопостачання та каналізація

В ДБН 360-92 «Інженерне обладнання»:

Пункт 8.1

Вирішення водопостачання та каналізації у проектах забудови повинна забезпечити оцінку умов водопостачання та водовідведення, як основних елементів розвитку міст.

Пункт 8.2

Оцінка умов водопостачання та водовідведення, очищення та випуску стічних вод необхідно виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів та територіальних схем охорони середовища.

Пункт 8.3

Продуктивність систем водопостачання та каналізації встановлюються за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання усіх груп водоспоживачів та протипожежними витратами.

Пункт 8.4

Норми господарсько-питного водоспоживання приймаються в залежності від ступеня інженерного обладнання забудови, а також природно - кліматичних умов та розмірів населеного пункту (за таб. 8.1)

Ступінь благоустрою житлових забудов	Середньодобова (за рік) норма господарсько-питного водоспоживання на 1 жителя (у літрах)
	Полісся, Західний Лісостеп, Прикарпаття	Лісостеп, Закарпаття	Степ, ПБК
1	2	3	4
Водопровід, каналізація, централізоване гаряче постачання	280	290	300
Водопровід, каналізація,місцеві водопідігрівачі	200	210	230

Примітка: показники в таблиці наведені для малих і середніх міст. Для інших міст використовується збільшуваний коефіцієнт: для великих він дорівнює 1,05; для значних – 1,1; для найзначніших міст і міст курортів – 1,2.

Пункт 8.5

Потребу у воді та об’єм стічних вод на виробничі потреби, а також для протипожежних заходів визначають відповідними нормативними документами.

Пункт 8.7

Водозабори із поверхових джерел для побутових цілей необхідно розміщувати: вище випусків стічних вод, а також стоянок човнів, лісових бірж, товарно- транспортних баз та складів у районах, які забезпечують організацію санітарно-захисних зон.