
- •Міністерство освіти і науки України
- •Склав викладач
- •1 Структура і зміст курсової роботи
- •2 Оформлення курсової роботи
- •3.Методичні основи розрахунку поточних ліній
- •Методичні вказівки
- •3.1 Методичні вказівки щодо розрахунку параметрів перервно-потокової лінії
- •3.2 Методичні вказівки щодо розрахунку параметрів змінно-потокової лінії
- •3.3 Методичні вказівки щодо розрахунку параметрів конвеєру
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Приблизна тематика курсових робіт
- •Завдання на курсову роботу по дисципліні „Організація виробництва”
- •Вихідні дані для виконання розрахункової частини роботи:
3.Методичні основи розрахунку поточних ліній
Мета роботи. Поглибити здобуті знання з основних форм організації виробничих процесів в реальних умовах цехів; здобути навички розрахунків основних параметрів потокових ліній, умов їх компоновки і організації праці на лінії.
Методичні вказівки
Однопредметна безперервно-потокова лінія проектується у такому порядку:
1. Вибирається тип потокової лінії.
2. Розробляється схема складання.
3. Розраховується такт потокової лінії.
4. Коригується техпроцес і синхронізуються операції.
5. Визначається кількість робочих місць.
6. Проектуються робочі місця і планується потокова лінія.
7. Виконується розмітка розподільного конвеєра.
8. Розраховується швидкість і довжина конвеєра.
Розглянемо методику вирішення прикладів розрахунку безперервно-потокової лінії і перервно-потокової лінії.
3.1 Методичні вказівки щодо розрахунку параметрів перервно-потокової лінії
На перервно-потоковій лінії обробляється ведуча "Вал-шестірня" редуктора. Визначити такт лінії; кількість робочих місць та кількість робочих на лінії; скласти графік регламенту роботи обладнання і робочих; визначити міжопераційні оборотні запаси та побудувати графік їх обороту.
Дільниця працює в дві зміни, програма запуску за добу по варіантах наведена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Добова програма запуску деталей на перервно-потоковій лінії
Остання цифра залікової книжки |
Добова програма запуску деталей на перервно-потоковій лінії, шт |
1 |
200 |
2 |
210 |
3 |
220 |
4 |
230 |
5 |
240 |
6 |
250 |
7 |
260 |
8 |
270 |
9 |
280 |
0 |
290 |
Технологічний процес обробки "Вал-шестірні" наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2. Технологічний маршрут обробки деталі
№ опер. |
Назва та короткий зміст операції |
Модель обладнання |
Розряд роботи |
Норма часу Тшк (хв.) |
005 |
Фрезерувально-центрувальна Фрезерувати та центрувати торці |
Фрезерно-центрувальний МР -76 |
3 |
2,64+п* |
010 |
Токарно-автоматна Точити зовнішні поверхні начорно |
Токарний напівавтомат 1Н713 |
3 |
2,16+п |
015 |
Токарно - автоматна Точити зовнішні поверхні з іншого боку начорно |
Токарний напівавтомат III 713 |
3 |
2,4+п |
020 |
Токарно-автоматна Точити зовнішні поверхні начисто |
Токарний напівавтомат 1Н713 |
3 |
1,92+п |
Продовження таблиці 3.2.
025 |
Токарно - автоматна Точити зовнішні поверхні з іншого боку начисто |
Токарний напівавтомат 1Н713 |
3 |
1,35+п |
030 |
Вертикально-фрезерна Фрезерувати шпонковий паз |
Вертикально фрезерний 6Р12 |
3 |
1,54+п |
035 |
Зубофрезерна Фрезерувати зубці на зовнішній поверхні |
Зубофрезерний 5К324 |
4 |
4,75+п |
040 |
Круглошліфувальна Шліфувати зовнішні поверхні |
Круглошліфувальний ЗМ161Е |
4 |
2,4+п |
(*) п — дві останні цифри залікової книжки студента.
Визначаємо такт лінії за формулою:
хв./одиниць
хв./одиниць
де
— такт перервно-потокової лінії,
хв./один.;
Тк — технологічний цикл роботи за зміну, хв.;
Z — число змін.
Розрахунок кількості робочих місць та їх завантаження і кількість верстатників на лінії наведені в табл. 3.3.
Визначаємо кількість робочих місць на дільниці:
верст
Таблиця 3.3 — Визначення кількості робочих місць та їх завантаження
№ операції |
Норма часу (Тшк) (хв) |
Розрахункова кількість верстатів (Св(р)) |
Прийнята кількість верстатів (Св(пр)) |
Коефіцієнт завантаження верстатів (К3%) |
Кількість робочих місць (Ср.м.) |
Порядок суміщення операцій |
005 |
2,64 |
0,55 |
1 |
55 |
1 |
1-й верстатник |
010 |
2,16 |
0,45 |
1 |
45 |
|
Обслуговує 1 -й верстатник |
015 |
2,4 |
0,50 |
1 |
50 |
1 |
2-й верстатник |
020 |
1,92 |
0,40 |
1 |
40 |
1 |
3-й верстатник |
025 |
1,35 |
0,28 |
1 |
28 |
— |
Обслуговує 3-й верстатник |
030 |
1,54 |
0,32 |
1 |
32 |
— |
Обслуговує 3-й верстатник |
035 |
4,75 |
0,99 |
1 |
99 |
1 |
Обслуговує 4-й верстатник |
040 |
2,4 |
0,50 |
1 |
50 |
— |
Обслуговує 2-й верстатник |
верст.
верст.
верст.
верст.
верст.
верст.
верст.
Будуємо графік-регламент роботи обладнання лінії і роботи верстатників (див. рис. 3.1).
При виконанні розрахунків оборотних запасів установлюється, наприклад, що на протязі зміни буде два періоди комплектування запасів, кожен — тривалістю 240 хвилин (тобто 0,5 зміни). Потрібно визначити час роботи кожного верстатника на одному робочому місці:
1 -й верстатник на операції 005 працює 132 хв.:
хв.
1-й верстатник на операції 010 працює 108 хв.:
хв.
2-й верстатник на операції 015 працює 120 хв.:
хв.
2-й верстатник на операції 040 працює 120 хв.:
хв.
3-й верстатник на операції 020 працює 96 хв.:
хв.
3-й верстатник на операції 025 працює 67 хв.:
хв.
3-й верстатник на операції 030 працює 77 хв.:
хв.
4-й верстатник на операції 035 працює 240 хв.:
хв.
де Тц - технологічний цикл роботи верстатника на робочому місці.
Рис. 3.1 Графік-регламент роботи обладнання лінії, верстатників та обороту оборотного запасу
Визначаємо величину міжопераційних оборотних запасів за формулою:
;
одиниць
одиниць
одиниць
;
одиниць
одиниць
одиниць
одиниць
одиниць
одиниць
одиниць
одиниці
одиниці
одиниць
одиниць
де Взап — величина оборотного запасу, одиниць;
То — період обороту запасу, одиниць - часу;
Тв — період витрачення запасу, одиниць - часу;
Ту — період утворення запасу, одиниць - часу.