- •Глава 52;
- •Глава 37 купівля-продаж
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 31
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •Глава 38
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •Глава 38
- •§ 3. Види біржових угод
- •Глава 38
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •Глава 38
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 3.
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •Глава 40
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •Глава 41
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •Глава 42
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 42
- •Глава 42
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 43
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 4. Умови договору оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •Глава 46
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •Глава 46
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •Глава 46
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 46
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •Глава 47
- •Глава 47
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 47
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 48
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •Глава 49
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •Глава 49
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •Глава 55
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •Глава 55
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •Глава 55
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •Глава 56
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 56
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 6/
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, форма та строк договору управління майном
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •Глава 63
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 68
- •§ 13. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави та правові наслідки
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Реалізація спадкових прав
- •Глава 72
- •§ 4. Охорона спадкового майна
- •Глава 72
- •§ 5. Оформлення спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 6. Спадковий договір
- •Глава 72
Глава 31
обмеження рівня рентабельності, розміру торговельних і постачальницько-збуто вих надбавок та обов'язкове декларування цін. Однак перелічені та інші заході щодо становлення системи ціноутворення не були послідовними і стабільними зберігали практику державних дотацій на широкий перелік товарів і послуг, ; відтак — не сприяли подоланню кризових явищ у кра'іні.
21 жовтня 1994 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про ціно утворення в умовах реформування економіки", яка фактично ознаменувала заро дження нового етапу державної політики цін. Постановою, зокрема, передбачені скоротити обсяги державного регулювання цін і тарифів, обмеживши їх лиш природними та окремими штучними монопольними утвореннями. Започаткован поетапне скорочення державних дотацій на паливо, енергоносії, житлово-ком; нальні послуги тощо. Все це має сприяти наближенню роздрібних цін і тарифі до реальної вартості. У зв'язку з прийняттям зазначеної постанови значну чаї тину раніше прийнятих нормативних актів щодо формування цін було визнай такими, що втратили чинність. В умовах прискорення ринкових економічних рі форм, приватизації державної власності триває процес удосконалення механізм Ціноутворення, ЯКИЙ МИЄ бути адекватний змісту здійснюваних реформ. Однак певністю можна передбачити, що домінуючими будуть методи вільного ціноуті рення.
Звичайно, у Цивільному кодексі неможливо врегулювати усі відносини у еф рі ціноутворення, оскільки вони здебільшого не є цивільно-правовими. Тому у н вому ЦК України сформульовано загальні принципові правила визначення ції в договорі купівлі-продажу, адекватні суспільству з ринковою економікою.
Так, згідно зі ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановле: у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що Е значається відповідно до ст. 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахун дії, які відповідно до договору, законодавства або вимог, що звичайно ставля' ся, необхідні для здійснення платежу. У свою чергу ст. 632 ЦК передбачає, І ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встанов^ них законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюють або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами м цевого самоврядування. Зміна ціни в договорі після його виконання не доп; кається.
Отже, за чинним законодавством сторони у договорі купівлі-продажу, : займаються підприємницькою діяльністю, мають право вільно визначати ці предмета угоди, а в передбачених законом випадках повинні керуватися держ ними фіксованими чи регульованими цінами. Абсолютно вільно визначають ц громадяни, які укладають разові угоди купівлі-продажу, зокрема на речої ринках.
Особливий порядок визначення цін передбачений для зовнішньоекономічь угод. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності І здійсненні експортно-імпортних операцій (у тому числі купівлі-продажу) пови враховувати так звані індикативні ціни, які встановлюються з метою збільї ти надходження валютних коштів, зменшити валютні витрати на закупівлю варів за імпортом, запобігти демпінгу.
Залежно від організаційно-правової форми торгівлі ціни на товари (про,в цію) можуть бути оптовими або роздрібними. У роздрібній торговельній ме
Купівля-продаж
19
І
жі їх фіксують у прейскурантах, цінниках тощо. Придбання продукції на підставі державного замовлення здійснюється за закупівельними цінами. Національний банк України визначає закупівельні ціни також на дорогоцінні метали.
Звичайно у договорі купівлі-продажу, крім предмета та ціни, сторони можуть встановлювати й інші умови, зокрема порядок розрахунків, доставки товару, строки виконання договору.
Договір купівлі-продажу, як і будь-яка інша цивільно-правова угода, має певну форму. У ЦК УРСР та у ЦК України немає статті, яка б безпосередньо визначала форму для усіх різновидів договору купівлі-продажу. Однак ці кодекси та інші законодавчі акти містять норми, в яких обумовлюється особливий порядок оформлення окремих договорів купівлі-продажу. Якщо спеціальними правовими нормами не встановлена форма того чи іншого різновиду договору купівлі-продажу, то слід керуватися загальними правилами цивільного законодавства про форму угод. Тобто договір купівлі-продажу може укладатися в усній чи письмовій (звичайній або нотаріальній) формі, а також шляхом здійснення так званих кон-клюдентних дій.
У законодавстві радянського періоду було передбачено порівняно небагато випадків, коли потрібно спеціальне оформлення договірних відносин купівлі-продажу. Зокрема, за ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку має бути нотаріально посвідчений, якщо хоч би однією із сторін є громадянин. Правила цієї статті стосуються також договору купівлі-продажу квартир. Такий договір підлягає державній реєстрації. Реєстрація договору купівлі-продажу жилого будинку, яку безпосередньо здійснювало бюро технічної інвентаризації, мала переважно адміністративно-правове значення, а її відсутність не призводила до недійсності нотаріально посвідченої угоди купівлі-продажу. Ці дії вчиняються відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 2002 р.1
Новий ЦК України містить лаконічну норму про форму договору купівлі-продажу. Так, відповідно до його ст. 657 договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Тому для вирішення питання про форму договорів купівлі-продажу необхідно звертатися також до аналізу спеціальних законодавчих та нормативно-правових актів.
Як відомо, об'єктами права власності громадян з недавнього часу можуть бути також квартири. Так, ще Постановою Ради Міністрів СРСР "Про продаж громадянам в особисту власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду" від 2 грудня 1988 р. було вперше за період існування СРСР дозволено громадянам набувати за договором купівлі-продажу в особисту власність квартири у будинках державного і громадського фонду. На такі договори Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради "Про затвердження Положення про продаж громадянам в особисту власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт" від 19 травня 1989 р.(втратила чинність) було поширено правило про їх нотаріальне посвідчення.
Про систему органів державної реєстрації див. § 7 даної глави.
20
Глава З',
ЧАі
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житловоп фонду" від 19 червня 1992 р. одержання громадянами державного житла в по рядку приватизації, безоплатно чи з оплатою, оформляється свідоцтвом про пра во власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і ні потребує нотаріального посвідчення (п. 5 ст. 8). З юридичної точки зору прива тизація державного житлового фонду на користь громадян являє собою угод; про відчуження квартир (будинків), кімнат та господарських споруд і приміщень що прилягають до них, у власність громадян. Така угода навіть у разі безоплат ної передачі житла у визначених законом межах має ознаки договору купівлі продажу, оскільки особливим засобом платежу тут є приватизаційний папі] (житловий чек), який має свою відповідну вартість (статті 3 і 4). І врешті, не мс же бути будь-яких сумнівів щодо належності таких угод до договорів купівлі-прс дажу у разі приватизації громадянами надлишків загальної площі квартир (б> динків) за кошти. Це підтверджується також п. 8 ст. 8 вищезгаданого закону, якому записано, що "вартість послуг органів приватизації по оформленню док> ментів на право власності на квартири (будинки) оплачується покупцями за дер жавними розцінками".
Визнання передачі громадянам у власність державного житла в порядку пр^ ватизації договором купівлі-продажу чи іншою угодою означає, що на приватизг иійн^ ^гоку мають поширюватися правила цивільного права про визнання уго недійсними, про роз\рвання договорів тошо, ша не завжди враховують державі та судові органи. Так, за протестом прокурора Ватутінського району м. Києв розпорядженням державної адміністрації Ватутінського району було скасован приватизацію квартири громадянина К. та визнано недійсним свідоцтво про пр; во власності на неї у зв'язку з тим, що її приватизація була здійснена начебі невідомою особою без згоди громадянина К., який проживав у цій квартирі ? наймач. Ватутінський районний суд своїм рішенням від 15 жовтня 1997 р. зазн чені дії державної адміністрації визнав правомірними1. З таким рішенням суду І можна погодитися, адже державна адміністрація фактично привласнила со функції судового органу.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про власність" кожному наймачеві жило приміщення в будинку державного чи громадського фонду та членам його сіп було надано право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шл хом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством. НезважаІ чи на застосування в законі терміна "викуп", фактично законодавець мав на ув зі придбання такого житла на умовах договору купівлі-продажу, для якої потрібне відповідне нотаріальне посвідчення. Нині у зв'язку зі здійсненням в У раїні приватизації державного та громадського житлового фонду викуп втраті своє первісне значення.
За законами України "Про приватизацію державного майна" і "Про приваї зацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договори купів продажу державного майна підлягають нотаріальному посвідченню з наступні реєстрацією відповідною місцевою радою.
Форма договору купівлі-продажу земельних ділянок визначається Земельт кодексом України. Так, відповідно до ст. 132 ЗК України угоди про перехід пра:
Архів Ватутінського районного суду м. Києва. — 1997. — Справа № 2—22.
Купівля-продаж
21
власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально по-свідчуються. У цій же статті передбачено умови, які обов'язково мають містити такі угоди, а також підстави державної реєстрації земельної ділянки.
Слід враховувати, що окремими актами законодавства або продавцем можуть бути передбачені особливі умови та порядок оформлення деяких різновидів договору купівлі-продажу (на біржах, аукціонах, ярмарках, виставках, у зовнішньоекономічній діяльності тощо) або для деяких видів майна (автомобілів, акцій, валюти тощо).
Так, оформлення зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 21 вересня 2001 р.1.
Недодержання форм договору купівлі-продажу та інших вимог до його оформлення тягне за собою наслідки, визначені загальними правилами цивільного права, якщо інше не передбачено спеціальним законом.