§ 4. Охорона спадкового майна

У новому ЦК істотну увагу приділено охороні спадкового майна. Але необхідно враховувати, що заходи до охорони спадкового майна можуть вживатись:

— нотаріусом, за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідні 'органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна (ст. 1283 ЦК України);

— виконавцем заповіту, коли спадкування здійснюється за заповітом або одночасно і за законом, і за заповітом;

— іншою особою, призначеною спадкоємцями за законом, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом.

Крім того, такі заходи щодо майна, яке знаходиться за кордоном і належить громадянам України, або в інтересах спадкоємців—громадян України, можуть вживатись консулами України.

Метою вжиття заходів до охорони спадкового майна є його збереження до прийняття спадщини спадкоємцями. Виходячи з інтересів, які переслідуються при охороні спадкового майна, можна встановити тих осіб, які вправі ініціювати вжиття заходів до його охорони, а саме: спадкоємці, відказоодержувачі та кредитори. При цьому важко погодитись з тим положенням, що ініціатива щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна може виходити від нотаріуса або органів місцевого самоврядування. Тут автором пропонується розуміти, 'що вжиття таких заходів має починатись з отримання певної інформації: про смерть особи; належність такій

620

Глава 72

особі майна, яке потребує охорони. В цьому випадку нотаріус та інші особи будуть зобов'язані вжити заходів до охорони такого майна.

Діяльність нотаріусів зі вжиття заходів до охорони спадкового майна регламентована Законом України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 18 червня 1994 р. Діяльність консульських установ України за кордоном регламентована Консульським статутом, дво- і багатосторонніми міжнародними договорами. Основними процесуальними діями нотаріуса при вжитті заходів до охорони спадкового майна є його опис, призначення його хранителя, видача грошових сум із спадкового майна, повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини.

Заходи, які може вживати виконавець заповіту, не конкретизовані в законі, а тому можна вважати, що він також може вживати дії стосовно опису майна, розшуку і повідомлення спадкоємців, укладення угод про збереження майна, видачі грошових сум із спадкового майна.

Уявляється також, що дії щодо управління спадщиною також можуть бути віднесені до заходів щодо охорони майна. Так, необхідне управління майном, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій. Зокрема, догляду потребують належні спадкодавцю домашні тварини, але їм, водночас, потрібна й охорона.

Охорона ж спадкового майна має тривати не до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, а до прийняття спадщини одним або всіма спадкоємцями; якщо спадщина не буде прийнята спадкоємцями — до вирішення справи про визнання її відумерлою та її передачі державним фінансовим органам.

Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а розмір такого відшкодування має визначатись на підставі укладеного договору на управління спадщиною. На підставі такого договору визначаються також права та обов'язки охоронця спадщини.