1. Визначте основні риси українських соціально-побутових пісень

У соціально-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями та обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально- капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності ці пісні дають широку правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виділяється його волелюбність, ненависть до насильства та експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.

Виділяють такі жанри соціально-побутових пісень:

Козацькі – виникли у 15-16 століттях з появою козацтва і увібрали в себе інформацію боротьбу з нападникками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство. Найпоширеніша тематика козацьких пісень – прощання козака з рідними, ностальгія за рідною домівкою, небезпека і смерть, які постійно загрожують козакові.

Це пісні «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою, «Їхав козак містом»

У козацьких піснях використанот символи калини, явора, могили.

Чумацькі пісні –за тематикою й поетикою близькі до козацьких. Чумакування в Україні виникло в 15ст. То й дата їх виникнення – 15-16ст. Найпоширеніші теми – від’їзд у дорогу, приготування до довгої подорожі, прощання з родиною, пригоди, небезпеки в дорозі, щасливе повернення. Це пісні «Ой у степу криниченька», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Ой у полі криниченька», «Ой не стелися, хрещатий барвінку».

Солдатські та рекрутські пісні – це сумні пісні, які супроводжували відхід хлопців до війська ( за Петра 1 – служба довічна, пізніше скорочена – до 25 років), голосіння. Це пісні «Ой понад морем, понад Дунаєм», «Била мене мати…», «Бідна моя головонька», «А в неділю рано»

Кріпацькі пісні –вираження негативного ставлення селян до тяжкої кріпацької долі, умов підневільного життя, відсутність романтичних рис, персоніфікація сил природи, гіперболізація. Це пісні «Бодай пану в дворі страшно», «Гой кувала зозулечка», «Із-за гори вітер віє», «На панщину ходжу, ходжу», «Наступає чорна хмара».

Бурлацькі і наймитські , заробітчанські – це пісні, які з’явилися після скасування кріпацтва, коли люди змушенні були шукати заробітків. Основні мотиви таких пісень – тяжка праця, поневіряння на чужині, мізерність тимчасових заробітків, нарікання на злу долю.Це пісні «Віють вітри все буйнії», «Горе, горе тим сиротам», «Забіліли сніги», «Нема горя так нікому», «Ой у лузі при березі», «Ой на морі синьому»

Стрілецькі пісні – це пісні 20 століття, які відображають настрої тих передових, національно свідомих українців, які стали членами українських стрілецьких загонів, виступали на незалежність України. Це пісні пафосні, часто маршові. «Ой у лузі червона калина» , «Січ іде»,

У суспільно - побутових піснях особливо виразно виявляються волелюбність українського народу, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад, незалежну Україну.

2. Розкрийте ідейно-тематичну спрямованість твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»

Микола Васильович Гоголь – класик світової культури. Твори Гоголя, хоча писані російською мовою, але по-справжньому українські – за темою, за духом, за змістом, за суттю, за стилем. І одним із таких творів, які свого часу відкрили Росії неповторні принади української етнографії і фольклору, був твір Миколи Васильовича Гоголя «Ніч проти Івана Купала». Саме в цю загадкову і містичну ніч відбуваються події у творі. Оповідач – дотепний Хома Григорович. Його мова неповторна, пересипана дотепами й афоризмами, метафорами.Вона заворожує слухача. Відчувається у творі зацікавлення автора українською історією, адже перекази старших людей доповнені легендами ( про запорожців, ляхів, молодецькі діла Підкови, Півторакожуха і Сагайдачного). Історія, розказана у творі – казкова і водночас традиційна для українського фольклору. У ній переплелося кілька сюжетів з казок, легенд, фантастичних переказів. Коротко переказати зміст твору.

Тут є розповідь про закоханого в заможну дівчину бідного парубка, про пошук скарбів, нечисту силу, продаж душі дияволові за скарби, убивство невинної дитини. І все це завдяки великому талантові Гоголя майстерно сплетено в чудернацький вузол оповіді. Цікавою в інтерпретації Гоголя є образ «нечистої сили» - образ Басаврюка – «диявол у людській подобі», «бісівський чоловік».. Він цілком відповідає тим морально-етичним засадам, які склалися в українському суспільстві: зв’язок з нечистою силою був для релігійних українців символом гріхопадіння, злочину. Гоголівський чорт, як і всякий інший нечистий, призначений виконувати головну свою місію – сіяти зло і підштовхувати людей на грішні вчинки. В той же час світ українського села змальований Гоголем надзвичайно колоритно. На портретних характеристиках героїв, почуттях закоханих також позначився романтичний характер оповіді.

У творі Гоголь звернувся до українського народу, як до літературного героя, причому героя позитивного. У «Вечорі проти Івана Купала» Микола Васильович зосередився на таких проблемах: втручання демонічних сил в людське життя; безпорадність людини перед власною долею; вразливість людини; марнославство як причина нещасть. Щоправда, все це письменник «підсолоджує» іскрометним гумором, крізь який проступає вдумливий філософ, якому далеко не байдужа доля його персонажів. Автор прагне порушити філософську проблему вибору між добром і злом. Ця проблема постала і перед головним героєм твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петром Безрідним.

Отже, Гоголь написав повчальний твір про згубну силу золота на людину і показав її зв’язок із нечистою силою як метафору злодіяння..

Автор засуджує відступництво від Божих заповідей та утверджує думку, що немає такому виправдання – що не було б причиною гріхопадіння: кохання чи потреба в грошах.

Провідна думка оповідання – дотримання Божого і людського заповіту: збереження чистоти в душі й остереження гріха. У творі утверджується думка, що зло в усіх його проявах знайде своє покарання, а найвинахідливіший злочинець не уникне відповідальності ( образ Вакули)