
- •Зробити загальний огляд давньоукраїнської драматургії.
- •1.Визначте засоби творення комічного в повісті г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»
- •2. Розкрити роль митця й мистецтва в житті суспільства за поемою Лесі Українки «Давня казка».
- •1.Розкрити тематичне багатство й жанрове розмаїття українського фольклору.
- •2. Визначити жанр та особливості сюжету твору Марка Вовчка «Максим Гримач»
- •1. Охарактеризувати Біблію як пам’ятку духовності й літератури, розказати про її переклади українською мовою.
- •2. Прочитати напам’ять та проаналізувати поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну!»
- •1.Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їх провідні мотиви
- •2.Визначити жанрову своєрідність та ідейно-тематичну спрямованість роману Івана Багряного «Тигролови»
- •Охарактеризуйте ліричні твори Григорія Сковороди
- •2.Розказати про Тараса Шевченка –художника
- •1.Визначити жанрові особливості поеми і.Котляревського «Енеїда»
- •1.Проаналізуйте роль пісень у п’єсі і.Котляревського «Наталка Полтавка»
- •2. Розкрийте біблійні мотиви поезії т.Шевченка «Ісаія. Глава 35»
- •1. 1.Пояснити особливості художнього відображення у Новому Заповіті морально-етичного вчення Ісуса Христа.
- •2.Дати характеристику Прометею як символу нескореності народу, який виборює незалежність, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка.
- •1. 1.Назвати і прокоментувати афоризми Григорія Сковороди.
- •2. Розкрити трагічну долю жінки-матері у творчості Тараса Шевченка.
- •1.Розкажіть про весілля як оригінальну словесно-музичну драму. Назвіть основних її учасників
- •2.Визначте основні сюжетні лінії поеми т.Шевченка «Гайдамаки»
- •Розкажіть про пісенну творчість Марусі Чурай
- •Прочитайте напам’ять і проаналізуйте поезію т.Шевченка «Мені однаково…». Висловіть власні міркування щодо цього тексту
- •Визначте причини появи в українській літературі 17-18ст. Полемічних творів, назвіть її основні риси.
- •Охарактеризуйтесь образ Енея за однойменною поемою і.Котляревського
- •Розкажіть про творчість письменників рідного краю
- •1. Визначити моральні цінності й людські почуття в родинно-побутовій пісенності українського народу.
- •2.Розкрити основні мотиви послання Тараса Шевченка «і мертвим, і живим, і ненародженим…»
- •1.Назвіть художні особливості оповідання «Про Прохора –чорноризця»
- •2.З’ясуйте проблематику поеми Лесі Українки «Давня казка»
- •Розкрийте значення алегоричних образів байок г.Сковороди
- •2. 2.Охарактеризувати «Чорну раду» Пантелеймона Куліша як перший історичний роман українській літературі (своєрідність жанру, композиції та сюжету)
- •1. Визначити наскрізну ідею «Слова про Ігорів похід». Прокоментувати основні мотиви у творі.
- •Прочитати напам’ять і проаналізувати поезію т.Шевченка «Садок вишневий коло хати»
- •1. Розказати про життєвий шлях і філософські погляди Григорія Сковороди.
- •2. . Охарактеризувати історичні постаті в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
- •1. Охарактеризувати «Слово про Ігорів похід» як зразок героїчного епосу українського народу( історична основа, ідейно-художні особливості).
- •2. Охарактеризувати творчість Тараса Шевченка періоду «Трьох літ» - найвищого вияву поетичного таланту митця.
- •1.Визначте, яку роль в історії, культурі та духовності українського народу відіграв Києво-Печерський патерик
- •2. Охарактеризуйте творчість поетів-романтиків. Прочитати напам’ять одну з поезій.
- •Визначте основні риси українських соціально-побутових пісень
- •2. Розкрийте ідейно-тематичну спрямованість твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»
2. . Охарактеризувати історичні постаті в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Іван Франко назвав роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» «найліпшою історичною повістю в нашій літературі.У романі хоч автор «Чорної ради» прагнув до історичної достовірності, часто над Кулішем-істориком перемагав митець. Тому в романі багато відхилень від історичних фактів. На задум написати роман-хроніку Пантелеймона Куліша
наштовхнули козацькі літописи Грабянки і самовидця. Із глибоким знанням історії України письменник відтворив події часів Руїни, коли на Правобережній Україні гетьманував Павло Тетеря, а на Лівобережній наказним гетьманом був Яким Сомко. З ним за гетьманську булаву змагалися полковник Іван Золотаренко і запорозький кошовий Іван Брюховецький, якому вдалося спритно захопити владу на Чорній раді в Ніжині в червні 1663 року. Описуючи добу похмельниччини, П.Куліш раз по раз згадує давнє, а то й прадавнє минуле України та її славетних лицарів: Петра Корнашевича-Сагайдачного і Самійла Кішку, Тараса Трясила і Павлюка, Остряницю і Наливайка, Нечая і Морозенка, видатних діячів культури – ректора академії Петра Могилу, філософа Інокентія Гізеля, які складають немеркнучу славу України. Усі історичні постаті роману, крім Сомка, якого письменник ідеалізував, - Брюховецький, Васюта, Гвинтовка, Вуяхевич – позначені владою і користолюбством, зажерливістю і підступністю.
Так, гетьман Іван Брюховецький – це політичний авантюрист та безчесна людина, яка втратила елементарну гідність і ловить у свої сіті наївних простаків. Фальш Брюховецького розкривається навіть через деталі побуту. Він спочатку ходить у старенькій свитині, у стоптаних чоботах , з яких пальці вилазять. Коли ж стає гетьманом, ходить у голубому жупані та сап’янцях.У романі письменник показує, як Брюховецький прихиляє до себе козацьку голоту, прикидаючись ненависником панства і багатства. Остаточне викриття цього псевдо патріота – це наказ стратити Сомка. Образ Брюховецького – один із найдинамічніших у творі, адже Брюховецький змінює маски відповідно до обставин: він обманює, вдається до підступних дій, щоб перетягти запорожців під свої знамена і стати гетьманом. А після ради у Ніжині – це зрадник і лиходій. П. Куліш не приховує свого негативного ставлення до Івана Брюховецького, називає його «безбожний пройдисвіт», «ниций Іванець». Із найближчого оточення Брюховецького цікавим є образ Матвія Гвинтовки, який одружився із польською княгинею і запровадив у своєму пишному на шляхетський лад маєтку аристократичні порядки, жорстокий у відношенні до наймитів, челяді , навіть дружини.Лицемірством він здобуває ласку гетьмана, зрадою – звання ніжинського полковника.В образі Гвинтовки автор показав справжню продажницьку сутність козацької старшини. Повним антиподом до образу Брюховецького виступає в романі Яким Сомко, який виступає вболівальником за долю України. Проте цей образ у ряді аспектів розходиться із історичною дійсністю. У романі – це молода людина, справжній борець за незалежність України. У художньому осмисленні Куліша – це кришталево чиста людина. Після поразки Яким Сомко – ідеальний політичний діяч, який відмовляється від порятунку й подальшої боротьби не тільки тому, що не хоче і не може міняти своє життя на смерть друга, а ще й тому, що не бажає міжусобиць, які неминучі у новому виборюванні булави. Він гідно приймає смерть. Якима Сомка у романі зображено як продовжувача справи Богдана Хмельницького.Він бореться за міцну державну владу під орудою сильної гетьманської руки. Сомко мріє про об’єднання України, в якій інтереси старшини будуть на чільному місці, а низи будуть приборкані. Отже, у романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш , прагнучи втілити основну ідею твору, по-різному підійшов до зображення історичних діячів. Зокрема, Якима Сомка ідеалізував, а Івана Брюховецькоголо змалював у виразно негативному плані.
Білет № 21