
- •Зробити загальний огляд давньоукраїнської драматургії.
- •1.Визначте засоби творення комічного в повісті г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»
- •2. Розкрити роль митця й мистецтва в житті суспільства за поемою Лесі Українки «Давня казка».
- •1.Розкрити тематичне багатство й жанрове розмаїття українського фольклору.
- •2. Визначити жанр та особливості сюжету твору Марка Вовчка «Максим Гримач»
- •1. Охарактеризувати Біблію як пам’ятку духовності й літератури, розказати про її переклади українською мовою.
- •2. Прочитати напам’ять та проаналізувати поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну!»
- •1.Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їх провідні мотиви
- •2.Визначити жанрову своєрідність та ідейно-тематичну спрямованість роману Івана Багряного «Тигролови»
- •Охарактеризуйте ліричні твори Григорія Сковороди
- •2.Розказати про Тараса Шевченка –художника
- •1.Визначити жанрові особливості поеми і.Котляревського «Енеїда»
- •1.Проаналізуйте роль пісень у п’єсі і.Котляревського «Наталка Полтавка»
- •2. Розкрийте біблійні мотиви поезії т.Шевченка «Ісаія. Глава 35»
- •1. 1.Пояснити особливості художнього відображення у Новому Заповіті морально-етичного вчення Ісуса Христа.
- •2.Дати характеристику Прометею як символу нескореності народу, який виборює незалежність, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка.
- •1. 1.Назвати і прокоментувати афоризми Григорія Сковороди.
- •2. Розкрити трагічну долю жінки-матері у творчості Тараса Шевченка.
- •1.Розкажіть про весілля як оригінальну словесно-музичну драму. Назвіть основних її учасників
- •2.Визначте основні сюжетні лінії поеми т.Шевченка «Гайдамаки»
- •Розкажіть про пісенну творчість Марусі Чурай
- •Прочитайте напам’ять і проаналізуйте поезію т.Шевченка «Мені однаково…». Висловіть власні міркування щодо цього тексту
- •Визначте причини появи в українській літературі 17-18ст. Полемічних творів, назвіть її основні риси.
- •Охарактеризуйтесь образ Енея за однойменною поемою і.Котляревського
- •Розкажіть про творчість письменників рідного краю
- •1. Визначити моральні цінності й людські почуття в родинно-побутовій пісенності українського народу.
- •2.Розкрити основні мотиви послання Тараса Шевченка «і мертвим, і живим, і ненародженим…»
- •1.Назвіть художні особливості оповідання «Про Прохора –чорноризця»
- •2.З’ясуйте проблематику поеми Лесі Українки «Давня казка»
- •Розкрийте значення алегоричних образів байок г.Сковороди
- •2. 2.Охарактеризувати «Чорну раду» Пантелеймона Куліша як перший історичний роман українській літературі (своєрідність жанру, композиції та сюжету)
- •1. Визначити наскрізну ідею «Слова про Ігорів похід». Прокоментувати основні мотиви у творі.
- •Прочитати напам’ять і проаналізувати поезію т.Шевченка «Садок вишневий коло хати»
- •1. Розказати про життєвий шлях і філософські погляди Григорія Сковороди.
- •2. . Охарактеризувати історичні постаті в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
- •1. Охарактеризувати «Слово про Ігорів похід» як зразок героїчного епосу українського народу( історична основа, ідейно-художні особливості).
- •2. Охарактеризувати творчість Тараса Шевченка періоду «Трьох літ» - найвищого вияву поетичного таланту митця.
- •1.Визначте, яку роль в історії, культурі та духовності українського народу відіграв Києво-Печерський патерик
- •2. Охарактеризуйте творчість поетів-романтиків. Прочитати напам’ять одну з поезій.
- •Визначте основні риси українських соціально-побутових пісень
- •2. Розкрийте ідейно-тематичну спрямованість твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»
1.Проаналізуйте роль пісень у п’єсі і.Котляревського «Наталка Полтавка»
У 1819 році Іван Котляревський написав твір, який драматург Іван Карпенко-Карий назвав «праматір’ю українського театру». Саме цим твором починається становлення української драматургії. За жанром це соціально-побутова драма, глибоко національна характерами і естетичною формою. У творі поєдналися ознаки сентименталізму та просвітницького реалізму. Сам автор, Іван Котляревський, так визначив жанр твору: «Опера малоросійська у двох діях». А це передбачає багато музики і пісень. До пісень одразу була написана музика. Усього в тексті Котляревський занумерував 19 пісень. Це арії, дуети, соло, тріо, хор – як фольклорного походження, так і літературного. Музику до «Наталки Полтавки»писало чимало композиторів. Але у 1890 році Микола Лисенко поклав на музику весь твір і створив шедевр світового мистецтва, класичний зразок українського оперного репертуару – оперу «Наталка Полтавка».
Як вже відзначали, у творі сам автор занумерував 19 пісень, коли порахувати – їх 22, літературознавчі джерела називають цифру 20. За своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями серед цих пісень виділяємо: ліричні («Віють вітри, віють буйні…», «Сонце низенько, вечір близенько», «Чого вода каламутна»), історичні («Гомін, гомін…. по діброві…»), бурлацькі («Та йшов козак з Дону…»), жартівливі («Дід рудий, баба руда…», «Ой під вишнею, під черешнею…»), сатиричні («Всякому городу нрав і права…»). Ці пісні в тканину п’єси введено не випадково. Вони органічним елементом її композиції. Кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб. Так, наприклад, жартівливо-гумористична пісня «Ой під вишнею, під черешнею…» дуже пасує до ситуації, що склалася, коли підстаркуватий пан возний залицяється до молодої, вродливої Наталки. Пісня влучно висміює невдаху-залицяльника. А пісні «Віють вітри, віють буйні…», «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», «Ой мати, мати! Серце не вважає…» передають сум і тугу Наталки, розлученої з коханим. Сатирична ж пісня «Всякому городу нрав і права…» - це художньо-образне виявлення «філософії» возного – крутія, хабарника, пана, філософії, що виправдовує соціальну нерівність, виправдовує несправедливість, кругову поруку, хабарництво і брехню. Патріотичні мотиви звучать у піснях «Ворскло, річка невеличка», «Гомін, гомін… по діброві». А в уста бурлаки-наймита Петра автор вкладає народну пісню «Та йшов козак з Дону…», закінчення якої створив за своїм уподобанням.
Слід відзначити, що, як встановили дослідники, пісні в «Наталці Полтавці» щодо їх походження поділяються на 4 групи:
1ю Написані самим Котляревським в дусі народнопісенної творчості. Це «Віють вітри, віють буйні», «Ой мати, мати…», «Ой я дівчина Полтавка», «Видно шляхи полтавськії», «Чого вода каламутна….»»Де згода в сімействі»»Підеш, Петре, до тієї…», «Чи я тобі, дочко, не добра желаю…»»Начинаймо веселиться…»
2. Іван Котляревський обробив народні пісні, створив нові варіанти їх у відповідності до змісту своєї п’єси. Це пісні «Сонце низенько, вечір близенько», «Вітер віє горою…», «Ворскло, річка невеличка».
3. Котляревський переробив літературні пісні 17-18 століть відповідно до характеру дійових осіб. Це пісні «Всякому городу нрав і права…» Г.Сковороди, «От юних літ…», «Ой доля людськая – доля єсть сліпая…».
4. Майже без змін введено в п’єсу народні пісні «Ой під вишнею, під черешнею…»,»Гомін, гомін по діброві…», «Та йшов козак з Дону…», «У сусіда хата біла…», «Дід рудий, баба руда…»
Так у далеких 20-х роках 19 століття «Наталка Полтавка» пішла зі своїми піснями по всій Україні». Популяризації «Наталки Полтавки» на Україні в пізніші часи сприяла чудова музика Миколи Лисенка, створена на основі народних мелодій.