1.4. Концептуальні основи бухгалтерського обліку.

Для інформаційного забезпечення управління підприємством, установою чи організацією побудова бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності мають здійснюватися з дотриманням концептуальних основ, до яких належать:

1) вимоги до якісних характеристик інформації, яку подають у фінансових звітах;

2) умовності, принципи й обмеження, що їх застосовують у бухгалтерському обліку та звітності.

Суттєвими ознаками облікової інформації є:

зрозумілість (інформація має бути зрозумілою для користувачів);

доцільність (інформація повинна бути корисною при прийнятті управлінських рішень);

суттєвість (інформація є суттєвою, коли вона може вплинути на прийняття управлінських рішень);

достовірність (інформація повинна достовірно характеризувати певні факти, явища і процеси);

суть форми (інформація повинна відображати суть економічного явища);

нейтральність (інформація не повинна залежати як від внутрішніх, так і зовнішніх впливів);

обачливість (інформація за наявності частки, невизначеності подається обачливо);

повнота (інформація має повністю характеризувати явища);

порівняльність (інформація має бути зіставленою як в часі, так і в просторі);

своєчасність (інформація повинна надходити до користувачів у встановлені терміни);

економічна доцільність (дохід від використання інформації має бути більший від затрат на її збирання, оброблення, зберігання і подання).

Принципи бухгалтерського обліку – це правила якими слід керуватися, вимірюючи, оцінюючи та реєструючи господарські операції, а також показуючи їх результати у фінансовій звітності. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність повинні ґрунтуватися на таких основних принципах:

1) принцип обачності (консерватизму)– застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

2) принцип повного висвітлення, відповідно до якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що його приймають на її основі;

3) принцип автономності – кожне підприємство розглядають як юридичну особу (самостійну господарську одиницю), відокремлену від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності;

4) принцип послідовності, згідно з яким облікова політика на підприємстві (методи оцінювання активів, нарахування амортизації, зношування МШП тощо) має бути постійна протягом тривалого періоду часу. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

5) принцип неперервності – оцінку активів та зобов’язань підприємства здійснюють виходячи з припущення, що підприємство продовжує свою діяльність необмежений час і не буде ліквідоване;

6) принцип нарахування та відповідності доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи цього періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

7) принцип переважання сутності над формою, згідно з яким операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

8) принцип історичної (фактичної) собівартості, відповідно до якого в бухгалтерському обліку активи відображають за фактичними витратами на їх виробництво або придбання (за собівартістю), а не за ринковими цінами;

9) принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає узагальнення облікової інформації в єдиній грошовій одиниці;

10) принцип періодичності (облікового періоду) відповідно до якого діяльність підприємства для складання фінансової звітності поділяють на окремі періоди (рік, квартал, місяць тощо).

Згідно з міжнародними стандартами в концептуальних основах бухгалтерського обліку поряд із принципами виділяють умовності, обмеження і процедури обліку: (див. рис. 1.2.).