- •Лекція 50-51. Встановлення радянського домінування в східноєвропейських державах. Встановлення комуністичних режимів «народної демократії». Рев. Овд (2 год.)
- •Встановлення радянського домінування в східній Європі.
- •Інтеграційні утворення центральної Європи.
- •3. Країни нової Демократії
- •4. Революції кінця 80 — початку 90-х рр. Їхній характер, спільні риси та особливості.
4. Революції кінця 80 — початку 90-х рр. Їхній характер, спільні риси та особливості.
Назріваюча протягом довгого часу криза наприкінці 80-х рр. охопила всі країни Центральної та Південно-Східної Європи. Вона проявилася в економічній, політичній, ідеологічній; моральній сферах.
Політичне банкрутство керівництва правлячих партій, невправність адміністративно-командних методів управління і небажання більшості населення жити в умовах тоталітарного режиму — все це зумовило виникнення своєрідної революційної ситуації в цих країнах. У різних державах вона складалась і розвивалася неоднаково.
Могутнім каталізатором революційних процесів у регіоні став національний фактор. Його виявлення були дуже відмінні у різних країнах і залежали від національних традицій, характеру політичного режиму, що передував тоталітарному, рівня розвитку національно-визвольного руху проти нацизму в роки другої світової війни, обставин приходу до влади комуністичних партій. Особливо великий вплив справляли національні проблеми на розвиток подій у Югославії, Чехо-Словаччині, Румунії, Болгарії.
Кардинально вплинули на перебіг історичних подій у регіоні перебудовні процеси в СРСР після приходу до влади 1985 р. М. Горбачова. Новий генеральний секретар ЦК КПРС здогадувався, що Радянський Союз уже не може всіх повчати, як їм жити далі. Відносини СРСР з іншими соціалістичними країнами тепер будувалися на принципах реального рівноправ'я, невтручання у внутрішні справи інших країн, взаємовигідних економічних відносин.
Події 1989—1991 рр. за своїм характером були революційними, оскільки кардинально змінювали характер суспільно-політичних і соціально-економічних відносин у регіоні.
Форми й методи демократичних революцій були різними - від "ніжної", або "оксамитової", революції в Чехо-Словаччині до кривавих зіткнень у Румунії, що призвели до численних жертв.
Революції розгорталися майже одночасно. Це пояснювалося, по-перше, зрілістю передумов і високим ступенем соціальної напруженості в усіх цих країнах і, по-друге, розумінням того, що СРСР не втручатиметься у справи своїх західних сусідів: не надаватиме підтримки консервативним силам, які намагалися загальмувати демократичний процес.
