Тема: Архітектура та принцип роботи комп’ютерної мережі. Локальні мережі.

Мета: Розпочати вивчення принципів роботи комп’ютерних мереж, їх призначення, можливості, класифікацію.

Тип. Лекція

Технічні засоби: Персональний комп’ютер.

Міжпредметні зв’язки. Математика, фізика, українська мова за професійним спрямуванням

Хід заняття.

Організаційна частина: перевірка присутніх, мотивація, актуалізація, перевірка готовності групи до заняття, проведення заняття.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань.

1. Що база даних?

2. Які об’єкти може містити файл бази даних?

3. Як створити реляційну таблицю?

4. Як перетворити таблицю у форму?

5. Як створити таблицю в режимі конструктора?

ІІІ. Оголошення теми та мети заняття.

План

1. Визначення і призначення комп’ютерних мереж.

2. Класифікація комп’ютерних мереж.

3. Апаратні засоби.

4. Мережі на основі персональних комп’ютерів.

5. Однорангова комп’ютерна мережа.

6. Комп’ютерна мережа з виділеним сервером.

7. Переваги роботи в локальній комп’ютерній мережі.

1. Визначення і призначення комп’ютерних мереж.

У наш час найважливішим застосуванням комп’ютерів стає створення мереж, що забезпечують єдиний інформаційний простір для багатьох користувачів. Особливо наочно цей процес простежується на прикладі всесвітньої комп’ютерної мережі Internet.

Комп’ютерна мережа – сукупність взаємозв’язаних(через канали передачі даних)комп’ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Абонентні мережі – об’єкти, що генерують або споживають інформацію в мережі. Абонентами мережі можуть бути окремі комп’ютери, комп’ютерні комплекси, термінали та ін. Будь-який абонент підключається до станції.

Станція – це апаратура, яка виконує функції, пов’язані з передаванням і прийманням інформації.

Сукупність абонента та станції називають абонентською системою. Враховуючи особливості реалізації абонентських систем на основі ПК, останні також часто називають станціями.

Якщо подати мережу у вигляді графа, то станції будуть знаходитися у вузлах мережі.

Для організації взаємодії абонентів потрібне фізичне передавальне середовище – лінії зв’язку або простір, в якому поширюються електричні сигнали, й апаратура передачі даних. На основі фізичного передавального середовища будується комунікаційна мережа, що забезпечує передачу інформації між абонентськими системами.

Такий підхід дає можливість розглядати будь-яку комп’ютерну мережу як сукупність абонентських систем і комунікаційної мережі.

Об’єднання комп’ютерів у мережу дає змогу спільно використати диски великої ємності, принтери, основну пам’ять, мати спільні програмні засоби і дані. Глобальні мережі надають можливість використати апаратні ресурси віддалених комп’ютерів. Ці мережі , охоплюючи мільйони людей, повністю змінили процес поширення і сприйняття інформації, зробили обмін нею через електронну пошту найпоширенішою послугою мережі, а основним ресурсом – інформацію.

Основним призначенням комп’ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі. За допомогою комп’ютерних мереж ці проблеми вирішуються незалежно від територіального розташування користувачів. У епоху загальної інформатизації великі обсяги інформації зберігаються, обробляються і передаються в локальних та глобальних комп’ютерних мережах. У локальних мережах створюються спільні бази даних для роботи користувачів. У глобальних мережах здійснюється формування єдиного наукового, економічного, соціального і культурного інформаційного простору.

Існує безліч проблем, для вирішення яких потрібні централізовані дані, доступ до баз даних, передача даних на відстань та їх централізоване оброблення. З цим стикаються банківські та інші фінансові структури, системи соціального забезпечення, податкові служби, дистанційне комп’ютерне навчання, системи резервування авіаквитків, дистанційна медична діагностика, виборчі системи та ін. У всіх цих випадках необхідно, щоб у комп’ютерній мережі здійснювалися збирання, збереження і доступ до даних, гарантувався захист від спотворення та несанкціонованого доступу.