- •4.1. Охорона праці
- •4.1.1. Аналіз системи управління охороною праці (суоп) на тов
- •Розрахунок площі та об’єму приміщення, які зайняті устаткуванням
- •4.1.3.1. Аналіз психофізіологічних шкідливих виробничих факторів
- •4.1.3.2. Аналіз параметрів мікроклімату приміщення бухгалтерії
- •Оптимальні і допустимі норми температур, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні. (дсн 3.3.6.042-99)
- •Заходи поліпшення
- •Критерії вибору робочих положень
- •Оптимальна робоча поза
Розрахунок площі та об’єму приміщення, які зайняті устаткуванням
Параметри устаткування |
Стіл |
Крісло |
Шафа |
Довжина, (м) |
1,2 |
0,45 |
0,6 |
Ширина, (м) |
0,9 |
0,45 |
0,4 |
Висота, (м) |
0,725 |
0,4 |
1,8 |
Займана площа, (м2) |
1,08 |
0,2025 |
0,24 |
Займаний обсяг, (м3) |
0,783 |
0,081 |
0,432 |
Площа устаткування, яке розташоване на одному робочому місці Sуст. (м2) |
Sуст. = Sстола+ Sкрісла + ½·Sшафи Sуст. = 1,08 + 0,2025 + 0,12 = 1,4025 |
||
Обсяг, устаткування, яке розташоване на одному робочому місці Vуст. (м3) |
Vуст. = Vстола+ Vкрісла +½·Vшафи Vуст. = 0,783 + 0,081 + 0,216 = 1,08 |
||
1. Розрахуємо площу Sпр. і обсяг Vпр. приміщення:
Sпр. = а · b (м2);
Sпр.
= 4,5 * 3,0 = 13, 5
(м2);
Vпр. = а · b · h (м3);
Vпр.
= 4,5 * 3,0 * 3 = 40, 5
(м3).
2. Знайдемо максимально можливу кількість комп'ютеризованих робочих місць, яку можна розмістити в заданому приміщенні за умови, що на одне таке робоче місце повинно доводитися не менш ніж 6 м2 вільної площі та 20 м3 за обсягом, не зайнятим встаткуванням:
Nр.м. по S = S/(Sуст. + 6) (р.м.);
Nр.м. по S = 13, 5/ (1,4025 + 6) = 1,82 (р.м.);
Nр.м. по V = V/(Vуст. + 20) (р.м.);
Nр.м. по V = 40, 5/ (1,08 + 20) = 1,92 (р.м.).
З отриманих результатів приймаємо мінімальне значення, округляючи його до найближчого меншого цілого числа, яке в обох випадках дорівнює 1 р.м.. Виходячи з того,що розраховане й фактичне число робочих місць збігається, можна зробити висновок, що кількість робочих місць розташованих в приміщенні відділу продажів ТОВ «СеверДонВугілля» сплановано вірно.
4.1.3. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників
Небезпечним виробничим чинником називається такий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Шкідливим виробничим чинником називається такий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.
Чинники можуть бути класифіковані по ряду ознак (ГОСТ 12.0.003‑74). Основною ознакою є характер взаємодії з людиною. За цією ознакою чинники діляться на три групи:
активні;
пасивно-активні;
пасивні.
До активних відносяться чинники, які можуть надати дію на людину за допомогою накопиченни в них енергетичних ресурсів.
До пасивно-активної групи відносяться чинники, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є людина або устаткування.
До пасивних відносяться чинники, що виявляються опосередковано.
По можливому характеру дії на людину чинники діляться на: безпосередні (шум, вібрація, освітленість і ін.); непрямі (корозія, накип, нерівності поверхні і ін.).
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НіШВФ) за природою дії можна поділити на такі групи:
– фізичні: підвищений або понижений рівень температури, вологості, швидкості руху повітря, барометричного тиску; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку; іонізуючих, електромагнітних, лазерних, інфрачервоних, ультрафіолетових випромінювань; недостатня освітленість або нераціональне освітлення робочої зони; підвищений рівень статичної електрики тощо;
хімічні: хімічні речовини – гази, пари, аерозолі, рідини, що можуть потрапляти в організм через органи дихання, травлення, шкіру, слизові оболонки і справляти загальнотоксичну, задушливу, подразнюючу, канцерогенну, мутагенну, сенсибілізуючу дії, впливати на репродуктивну функцію людини;
біологічні: а) патогенні мікроорганізми – бактерії, віруси, грибки, простіші та ін.; б) макроорганізми;
психофізіологічні: а) фізичні (статичні й динамічні) перевантаження організму (піднімання й перенесення важких предметів; незручне положення тіла; тривалий тиск на шкіру, суглоби, кістки, м'язи); б) фізіологічні перевантаження (органів кровообігу, дихання, голосових зв'язок та ін.); в) нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів - органів зору, слуху; монотонність праці); г) гіподинамія (недостатня рухова активність); д) стан невагомості;
травмонебезпечні: рухомі машини й механізми; відкриті рухомі елементи устаткування; гострі кромки та нерівності на устаткуванні, інструменті, заготовках; конструкції, що руйнуються; підвищена температура поверхні устаткування, матеріалів; підвищена напруга в електричному колі, замкнення якого може здійснитись через тіло людини; предмети, що падають; розташування робочого місця на висоті; їдкі розчини кислот та лугів.
