
- •13.4. Аналіз і оцінка інвестиційного ризику
- •13.4.1. Основні ризики інвестиційної діяльності
- •Характеристика ризику та доходу за видами цінних паперів або видами вкладів у сша
- •Т аблиця 13.12 розрахунок обсягу страхового резерву за облігаціями внутрішньої державної позики (овдп)
- •13.4.2. Порівняльний аналіз дохідності різних видів цінних паперів
- •13.4.3. Ризик незбалансованої ліквідності відносно доходів
- •Ризик у контексті портфеля
- •Інтерпретація значень коефіцієнта βi
- •13.5. Аналіз процентного ризику банку
- •Групування активів і пасивів банку за періодами переоцінювання
- •Спрощений бухгалтерський баланс банку на 01.01.2002 р.
- •Вплив змін процентної ставки на вартість основного капіталу банку
- •13.6. Методика аналізу дюрації
- •Аналіз дюрації цінного папера
- •Аналіз дюрації кредитно-інвестиційного портфеля банку
- •13.7. Аналіз загального розміру банківських ризиків
Спрощений бухгалтерський баланс банку на 01.01.2002 р.
|
Млн грн |
Процента ставка, % |
Строк, років |
Тривалість, років |
Активи: Усього |
100 |
|
|
0,32 |
Каса |
20 |
0 |
0 |
0 |
Державні облігації трирічні |
40 |
30 |
0,25 |
0,2 |
Державні облігації однорічні |
20 |
50 |
1 |
0,8 |
Кредити |
20 |
60 |
0,5 |
0,4 |
Пасиви: Усього |
100 |
|
|
0,875 |
Депозити до запитання |
40 |
0 |
0 |
0 |
Депозити тримісячні |
30 |
20 |
0,25 |
0,25 |
Депозити однорічні |
10 |
60 |
1 |
1,0 |
Власний капітал |
20 |
40 |
— |
3,5 |
Тривалість окремих статей, а також активів і пасивів у цілому, розраховується за формулою як середньозважена за обсягами тривалість окремих позицій:
,
де dp — тривалість портфеля;
dk — тривалість k-го інструмента;
k — частка k-го інструмента в портфелі. Так, наприклад, якщо із загального обсягу наявних у портфелі активів банку половина погашається через 55 днів (0,15 років), то тривалість портфеля цих облігацій становить:
0,15 · 0,5 + 0,25 · 0,5 = 0,2 року.
Дюрація активів у цьому випадку становить:
(0 · 20 + 0,2 · 40 + 0,8 · 20 + 0,4 · 20) / 100 = 0,32 року.
Аналогічно розраховано й дюрацію пасивів, яка дорівнює 0,875 року.
Виходячи з такого розрахунку, отримаємо розрив (GAP) тривалості активів і пасивів у розмірі 0,32 – 0,875 = –0,555 року. Отже, слід зробити висновок, що, оскільки розрив між середньозваженими строками погашення портфелів активів і пасивів від’ємний, підвищення ставок спричинить скорочення капіталу, а їх зниження — зростання капіталу.
Розглянемо два варіанти: а) зростання процентних ставок на 5 %; б) падіння процентних ставок на 5 %.
Оскільки ми знаємо величину розриву, розрахуємо зміну вартості капіталу банку при зазначених змінах рівня процентних ставок:
,
де t — часовий період.
У результаті розрахунків за цією формулою отримаємо варіанти відповідей для кожної статті активів і пасивів банку, які зведемо у табл. 13.19.
Таблиця 13.19
ВПЛИВ ЗМІН ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ НА ВАРТІСТЬ АКТИВІВ І ПАСИВІВ БАНКУ
|
Зростання процентних ставок на 5 % |
Зниження процентних ставок на 5 % |
Активи, усього |
98,91 |
101,09 |
Каса |
20,00 |
20 |
Державні облігації трирічні |
36,69 |
40,31 |
Державні облігації однорічні |
19,49 |
20,53 |
Кредити |
19,75 |
20,25 |
Пасиви, усього |
98,91 |
101,09 |
Депозити до запитання |
40,00 |
40 |
Депозити тримісячні |
29,69 |
30,31 |
Депозити однорічні |
9,69 |
10,31 |
Власний капітал |
19,53 |
20,47 |
Фінансові результати банку (за рік) для відповідних варіантів зниження та підвищення ринкового процента виглядатимуть таким чином (табл. 13.20).
Таблиця 13.20
ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ БАНКУ ЗА 2002 рік
|
Зростання процентних ставок на 5 % |
Зниження процентних ставок на 5 % |
Надходження, всього, млн грн |
34,49 |
33,51 |
Каса |
1,00 |
–1,00 |
Державні облігації трирічні |
11,91 |
12,09 |
Державні облігації однорічні |
9,73 |
10,27 |
Кредити |
11,95 |
12,15 |
Виплати, всього |
11,75 |
12,25 |
Депозити до запитання |
0,00 |
0,00 |
Депозити тримісячні |
5,94 |
6,06 |
Депозити однорічні |
5,81 |
6,19 |
Прибуток |
22,74 |
21,26 |
Власний капітал / активи, % |
19,75 |
20,25 |
Прибуток / активи, % |
23 |
21 |
Приклад, який ми розглянули, свідчить, що наявність розриву у тривалості активів і пасивів означає схильність банку до процентного ризику. Відповідно, регулювання тривалості активів і пасивів дає змогу цього ризику запобігти.
Залежно від мети, якої бажає досягти банк, може вибиратися параметр, що регулюється. Якщо вибрати, наприклад, розрив тривалості власного капіталу, то:
,
де Va — ринкова вартість активів;
da — дюрація активів;
V0 — ринкова вартість зобов’язань;
dз — дюрація зобов’язань;
Vк — ринкова вартість власного капіталу.
У нашому випадку Vк = 20, Va = 100, V0 = 80, dа = 0,32, а dз = (0 · 40 + 0,25 · 30 + 1 · 10) / 20 = 0,72.
Наприклад, структура активів була змінена у такий спосіб, щоб знизити величину дюрації власного капіталу: так, обсяг одинорічних облігацій банк знизив до 2 млн грн, тоді каса збільшилась до 38 млн грн. Нова величина розриву власного капіталу, розрахована за наведеною вище формулою, становитиме 0,01.
Вартість основного капіталу в цьому випадку практично нечутлива до зміни процентних ставок (табл. 13.21).
Таблиця 13.21