Інтерпретація значень коефіцієнта βi

βi	Зміна ціни акції	Інтерпретація
2	Така сама, як на ринку	Ризик удвічі вищий, порівняно з ринковим
1	Теж	Ризик рівний ринковому
0,5	Теж	Ризик дорівнює половині ринкового
0	Не корелюється	З ринковим ризиком
–0,5	Протилежне ринковому	Ризик дорівнює половині ринкового
–2	Теж	Ризик удвічі вищий, порівняно з ринковим

У країнах з розвинутою ринковою економікою інвесторам немає потреби розраховувати величину β_i самостійно. Її значення регулярно друкуються для акцій багатьох компаній, що дає змогу оцінити, наскільки очікуване зростання курсу компенсує ризикованість вкладень у такий вид цінних паперів.

На сучасному етапі розвитку ринку цінних паперів в Україні використання класичних показників ризику ускладнюється його непрозорістю та неліквідністю. Отже, отримані значення можуть бути недостовірними. У зв’язку з цим аналіз ризику часто здійснюється за допомогою експертних оцінок, коли котирування акцій достовірно відображають економічну ситуацію на поточний момент.

13.5. Аналіз процентного ризику банку

Одним з основних джерел ризику для будь-якого фінансового інструменту є ризик зміни ринкових процентних ставок, або процентний ризик — імовірність фінансових втрат у зв’язку зі зміною ставок процента на ринку протягом певного часу. Оскільки динаміку процентних ставок складно прогнозувати і їм властива мінливість, процентний ризик значно зростає і перетворюється на головне джерело банківського ризику взагалі. Ризик — невід’єм­на складова людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з кількох можливих варіантів і немає впевненості, що воно найефективніше.

Можна приймати рішення та запроваджувати дії, спрямовані на зменшення ризику, але позбутися його неможливо. Більшість ситуацій, яким притаманний ризик, є дуже важко прогнозованими та контрольованими, тому усунути ризик повністю майже неможливо. Це є причиною того, що навіть ідеальні з першого погляду рішення призводять до збитків.

Водночас процентний ризик слід розглядати як невід’ємний елемент процесу існування банку на ринку. Фактично, якщо основною метою функціонування банку є максимізація прибутку, цей прибуток є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися, що отримання більш-менш значних прибутків не пов’язано з серйозним ризиком.

В ідеальному випадку, коли всі банківські активи за строками точно відповідають зобов’язанням, за рахунок яких вони профінансовані, проблема впливу процентних ставок практично відсут­ня. Отже, найбільш привабливою для банку є ситуація, коли короткострокові активи фінансуються за рахунок короткострокових зобов’язань, а довгострокові, відповідно, — за рахунок довгострокових зобов’язань. На практиці досягти такого становища не­можливо, через це банк постійно має контролювати рівень ризику й управляти ним.

Процентний ризик для банку виступає як особливий об’єкт аналізу й управління, оскільки чистий процентний дохід банку (отже, і прибуток банку) залежить саме від ефективності управління ризиком. Далі на основі вітчизняного та іноземного досвіду розглянемо проблеми визначення процентного ризику, методи його аналізу та шляхи мінімізації.

У зарубіжній практиці стратегія управління процентним ризиком становить важливе завдання спеціальних банківських комітетів, основна мета яких — захистити прибуток банку від негатив­ного впливу різких коливань процентної ставки.

Важливою складовою стратегії ризику є розроблення заходів щодо зниження або запобігання ризику. Загалом, для заходів для мінімізації ризику вживається термін хеджування.

Cеред способів зниження процентного ризику слід окремо виділити натуральне хеджування (аналіз Duratіon), методику GAP-менеджменту, а також методи структурного балансування операції з деривативами (штучне хеджування). Окремо зупинимося на методиці GAP-менеджменту.

Так, GAP-менеджмент використовують для оцінювання ризику на короткострокових інтервалах — до 2—5 років. Ця методика концентрує увагу на управлінні чистим доходом у вигляді процен­тів у короткостроковій перспективі і спрямована на стабілізацію або оптимізацію чистого доходу банку.

У процесі аналізу активів та зобов’язань для встановлення контролю над рівнем процентного ризику необхідно всі активи і пасиви банку розділити на чутливі до змін процентної ставки та нечутливі до таких змін.

Актив чи пасив слід оцінити як чутливий до зміни процентної ставки за таких умов:

• дата перегляду плаваючої процентної ставки належить до чітко визначеного часового інтервалу;

• строк погашення настає в цьому інтервалі;

• термін проміжної або часткової виплати основної суми належить до чітко визначеного часового інтервалу;

• протягом визначеного часового інтервалу прогнозується зміна базової процентної ставки (нею може бути, наприклад, облікова ставка центрального банку), яка береться за основу ціно- утворення активів чи зобов’язань.

Відповідно до нечутливих активів та зобов’язань відносять такі видатки та доходи, які не залежать від зміни ринкових процентних ставок протягом визначеного часового інтервалу.

Терміном GAP визначають різницю (розрив) між величиною чутливих активів (ЧА) та величиною чутливих зобов’язань (ЧЗ) у грошовому виразі: GAP = ЧА – ЧЗ.

Якщо чутливих до змін процентних ставок активів за кожний період більше пасивів відповідної якості, банк буде мати позитив­ний GAP.

У випадку, коли розмір чутливих до змін пасивів перевищить розмір активів з відповідними характеристиками, банк матиме від’ємний GAP.

На практиці аналіз і оцінювання процентного ризику в межах GAP-менеджменту здійснюються за таким алгоритмом:

• баланс банку поділяється на процентну і непроцентну частину. У першу частину потрапляють усі активи, за якими нараховуються проценти, і всі пасиви, за якими нараховуються (і сплачуються) проценти. При розрахунках використовують тільки процентну частину балансу;

• групування процентних активів і пасивів за строками переоцінки чи погашення, а також за певними часовими інтервалами (доцільно виділити періоди до 1 міс.; 1—3 міс.; 3—6 міс.; 6 міс. — 1 рік; більше одного року);

• розрахунок GAP на різних інтервалах; обчислення показника GAP (як різниці чутливих активів та величини чутливих зобов’я­зань), коефіцієнта GAP (як відношення чутливих активів до чутливих зобов’язань), індексу процентного ризику.

За результатами розрахунків готується звіт про чутливість банку до зміни процентних ставок. Проведемо розрахунки процентного ризику за наведеним алгоритмом для комерційного банку, який має такі показники балансу (табл. 13.16).

Показники GAP нескладно розрахувати, якщо відомі характеристики фінансових інструментів, які формують статті активів і зобов’язань.

Загалом, якщо активи, чутливі до зміни процентних ставок, перевищують чутливі зобов’язання, GAP має додатне значення, у противному разі (тобто якщо чутливі зобов’язання перевищують чутливі активи) — GAP має від’ємне значення.

У ситуації, коли чутливі активи дорівнюють чутливим зобо­в’язанням, маємо нульовий GAP. У цьому випадку маржа банку буде стабільною і не залежатиме від змін процентних ставок на ринку. Відповідно, процентний ризик буде мінімальним, але разом з тим підвищити прибуток внаслідок сприятливих коливань ринкового процента стає також неможливим. Отже, як додатний GAP, так і від’ємний GAP дають банку більший потенціал для зростання маржі порівняно з нульовим GAP.

З іншого боку, за умови, коли процес прогнозування процентної ставки ускладнений або взагалі неможливий, банку варто використати стратегію нульового GAP, відповідно знизивши й процентний ризик.

У випадку, що розглядається нами для конкретного комерційного банку згідно з даними його балансу на першому етапі визначаємо величину дисбалансу (розриву) активів і зобов’язань:

GAP = Чутливі активи  Чутливі зобов’язання.

Наприклад, для часового інтервалу 1—3 міс. за цією формулою GAP = 7367 тис. грн – 6398 тис. грн = 969.

Результати аналогічних розрахунків за іншими часовими інтервалами наведені в табл. 13.17.

Результати аналізу засвідчують, що на всіх часових інтервалах, крім інтервалу до 1 міс., GAP має додатні значення. Як висновок, зазначимо, що за умови зростання процентних ставок на ринку зростатиме й процентна маржа банку, оскільки доходи за банківськими активами будуть зростати швидше, ніж витрати. Чистий дохід банку також зростатиме. У противному разі, коли ринковий процент падатиме, чиста процентна маржа банку впаде, й банк втратить певну частину процентного доходу.

Т аблиця 13.16

РОЗРАХУНОК ПРОЦЕНТНОГО РИЗИКУ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ СТАНОМ НА 1.01.2002 р., тис. грн

Стаття балансу	Строки повернення						Усього
	до запитання	до 1 місяця	1—3 місяці	3—6 місяців	6—12 місяців	понад 1 рік
1. Грошові кошти	1471							1471
2. Коррахунок у НБУ	4042							4042
3. Державні цінні папери								0
4. Цінні папери на продаж	838							838
5. Кошти в банках України	17 067							17 067
6. Кошти в іноземних банках	66 341							66 341
7. Кредити юридичних осіб	155	439	4845	8147	3388	15 996		32 969
8. Кредити фізичних осіб		109	177	3	3187	51		3527
9. Дебіторська заборгованість		557	508	1034	3044			5142
10. Цінні папери на інвестиції		1838	1838					3676
11. Основні засоби						15 369		15 369
12. Інші активи		15			1	1835		1851
Усього активів	89 914	2957	7367	9184	9620	33 251		152 293
1. Заборгованість перед НБУ								0
2. Заборгованість перед бюджетом								0
3. Заборгованість перед банками України	2							2
4. Заборгованість перед іноземними банками	88	6781						67 869
5. Заборгованість перед юридичними особами	6629	3540	992			6		11 167
6. Заборгованість перед фізичними особами	1495	2747	2150	1197	6714	9		14 312
7. Цінні папери власного боргу	1046	609	96	194	436			2381
8. Кредиторська заборгованість	7685	2 694	1838		38	571		12 826
9. Інші пасиви	84	19	1322					1425
Усього зобов’язань	17 029	77 390	6 398	1391	7194	580		109 982
GAP	72 885	–74 433	969	7793	2426	32 671		42 311
Коефіцієнт GAP (чутливі активи / чут­ливі зобов’язання)	5,3	0	1,2	6,6	1,3	57,3		не менше 1
Кумулятивний GAP	5,3	5,3	6,5	13,1	14,4	71,7		72,7

Професіоналами банківської справи у випадку, коли аналіз доводить, що GAP — позитивний, пропонується кілька варіантів заходів:

• не робити нічого, очікуючи зростання ринкового проценту;

• збільшити обсяг пасивів з перемінними ставками;

• придбати цінні папери з фіксованими ставками або збільшити обсяги кредитування.

За негативного GAP рекомендуються такі заходи:

• не робити нічого в очікуванні падіння процентних ставок;

• додатково залучити пасиви зі змінними ставками;

• не робити вкладень у цінні папери з фіксованими ставками або з фіксованим купонним доходом, зменшити частку таких цінних паперів у портфелі активів.

Головна ідея GAP-менеджменту полягає в тому, що розмір та вид GAP мають бути адекватними змінам процентних ставок:

— якщо значення GAP додатне, зі зростанням процентних ставок маржа зростатиме, і навпаки, у разі зниження процентних ставок маржа зменшуватиметься;

— якщо значення GAP від’ємне, зі зростанням процентних ставок маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням — збільшуватиметься.

На другому етапі аналізу необхідно проаналізувати співвідношення чутливих активів і зобов’язань як на певний момент часу (статичний аналіз), так і врахувати певний часовий інтервал (динамічний аналіз). Для цього в кожному з виділених нами інтервалів зіставимо чутливі активи і чутливі зобов’язання і обчислимо коефіцієнт GAP:

Коефіцієнт GAP = Чутливі активи / Чутливі зобов’язання.

Так, для інтервалу 1—3 міс. отримаємо:

7367 тис. грн / 6398 тис. грн = 1,2.

По всіх інших часових інтервалах, окрім інтервалу до 1 місяця, також маємо значення коефіцієнта GAP, що перевищує 1, і це означає, що GAP додатний. На інтервалі до 1 місяця знову, як і при розрахунку GAP, отримаємо від’ємне значення GAP.

Кумулятивний GAP вираховується як алгебраїчна сума GAP у кожному з періодів. Іншими словами, він являє собою різницю між загальним обсягом чутливих активів і зобов’язань, які протягом часового інтервалу можуть бути переоцінені.

Так, кумулятивний GAP для інтервалу до 1 міс. = 0 + 5,3 = 5,3;

для інтервалу 1—3 міс. = 1,2 + 5,3 = 6,5;

для інтервалу 3—6 міс. = 6,6 + 6,5 = 13,1;

для інтервалу 6—12 міс. = 1,3 + 13,1 = 14,4;

для інтервалу більше року = 57,3 + 14,4 = 71,4.

Відношення кумулятивного GAP у кожному періоді до розміру працюючих активів дає змогу розрахувати індекс процентного ризику у відсотках:

Індекс процентного ризику = Кумулятивний GAP / / Працюючі активи × 100.

Індекс процентного ризику показує, яка частина активів (якщо GAP > 0) чи пасивів (якщо GAP < 0) наражається на ризик зміни процентної ставки, може змінити свою вартість і вплинути на розмір банківського прибутку. За рахунок установлення граничного значення індексу процентного ризику банк може обмежити рівень процентного ризику до прийнятних розмірів.

Розглянемо для прикладу таку ситуацію. За періодами переоцінювання згруповані активи та зобов’язання банку, при цьому встановлений граничний розмір рівня процентного ризику 8 %. Спробуємо з’ясувати, як зміниться прибуток банку, якщо процентні ставки протягом трьох місяців знизяться на 4 % (табл. 13.17).

Таблиця 13.17