
- •1.Класифікація інформац-х систем в залежності від організац-х рівнів управління
- •2.Функціональні та забезпечувальні підсистеми інформаційної с-ми мен-ту(ісм)
- •3.Структура економічної інформації
- •4. Методи класифікації економічної інформації
- •5. Методи кодування економічної інформації
- •6.Класифікація технологічних операцій оброблення економічної інформації
- •7.Типи технологічних процесів автоматизованого оброблення економічної інформації.
- •8.Поняття та склад автоматизованого банку даних
- •9.Електронні док-ти.
- •11. Організація оброблення інформації з використанням технології intranet
- •12. Характеристика технології оперативного аналітичного оброблення даних olap
- •13. Характеристика olap за тестом fasmi.
- •14. Сховища даних
- •15. Case-технологія створення інформаційних систем менеджменту.
- •16. Програмні агенти: характеристика та основні можливості.
- •17. Класифікація програмних агентів.
- •18. Мережі арм управлінського персоналу.
- •19. Концепція сервіс-орієнтованої архітектури інформаційних систем soa.
- •21. Електронні торгові майданчики.
- •22. Системи e-procurement
19. Концепція сервіс-орієнтованої архітектури інформаційних систем soa.
Сутність цієї концепції полягає у побудові інформаційних систем на основі об’єднання в єдиній структурі окремих сервісних одиниць, у ролі яких можуть виступати прикладні програми та їхні компоненти. Для всіх компонентів SOA використовує єдині стандарти опису та взаємодії сервісів, приховуючи індивідуальні особливості їх реалізації. Головним напрямом використання SOA є побудова систем керування бізнес-процесами BPM. SOA реалізує три рівні агрегації: агрегацію компонентів, сервісів і бізнес-процесів. Компоненти є програмами для виконання специфічних завдань, мають визначений інтерфейс і зазвичай виконують одну операцію (наприклад, перевірка рівня запасу матеріалу). Сервіс є простим групування компонентів для виконання певної задачі (наприклад, оформлення надходження матеріалу). Бізнес-процес – головний об’єкт керування в SOA й складається з компонентів і сервісів. За способом побудови інтерфейсу сервіси, використовувані в SOA, поділяють на такі типи: на основі угод; на основі повідомлень; на основі сховищ. Сервіси першого типу для визначення інтерфейсу використовують існуючі домовленості (наприклад, спеціальні мови). Другий тип – через передавання та отримання повідомлень, тобто обмежених блоків даних із заголовком, супроводжувальною інформацією тощо. Третій тип сервісів взаємодіє з іншими, використовуючи механізм посилань на між компонентні між сервісні інформаційні ресурси. Останнім часом для SOA характерна тенденція переходу від використання сервісів першого типу до сервісів другого типу, а саме – орієнтація на застосування сучасної технології створення розподілених систем на базі Web-сервісів.
20. Web-сервісна технологія інтеграції різнорідних інформаційних систем.
Ця технологія являє собою універсальну технологію зв’язування різнорідних інформаційних систем. Виділяють 4 категорії web-сервісів: consumer-oriented – сервіси, призначені для використання кінцевими користувачами (зазвичай для доступу до контенту або передавання з користувацьких робочих місць невеликих об’ємів інформації); business-oriented – сервіси, що реалізують бізнес-процеси; system oriented – сервіси, що реалізують системні функції (оцінка продуктивності, моніторинг безпеки та ін..); device-oriented – сервіси, що забезпечують доступ до пристроїв. Сучасний ринок веб-сервісів розділений на 2 частини: web services application – доступ до розподілених додатків; middleware and tools – інфраструктура, що дозволяє користувачам створювати і виконувати власні веб-додатки. Основу структури веб-сервісів становлять базові стандарти – SOAP, WSDL, UDDI, що є спільними для всіх конкуруючих груп стандартів вищих рівнів. Над ними розташовуються прошарки керування безпекою, обміном повідомленнями, керування контекстом, координації, керування транзакціями. Вищі рівні ієрархії WS-технології займають прошарки оркестровки і хореографії. Термін «оркестровка» використовується протягом останніх 6 років для позначення задач керування бізнес-процесами. Термін «хореографія» з’явився пізніше і також належить до проблематики автоматизації бізнес-процесів, але при цьому переважає аспект на інтеграцію різнорідних додатків і. зокрема, на включення до процесу дій персоналу.