МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання комплексного практичного індивідуального завдання з дисципліни

„Управління бізнесом”

для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

напряму підготовки 6. 030601 „Менеджмент ”

(професійне спрямування „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ”)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

менеджменту

Протокол № 1 від

31 серпня 2011р.

Тернопіль 2012

Обаранчук О. Б. , Камінський Б.А. Методичні рекомендації для виконання комплексного практичного індивідуального завдання студентів денної форми навчання „Розробка бізнес-плану підприємства” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” напряму підготовки 6. 030601 „Менеджмент”, (фахове спрямування –„Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”) — Тернопіль: ТНЕУ,“Економічна думка”, 2012. — 16 с.

Укладачі:

Обаранчук О. Б. викладач кафедри менеджменту

 

Камінський Б.А. к.е.н., доцент кафедри менеджменту

Рецензенти:

Тибінь А.М., к.е.н., доцент кафедри менеджменту

декан факультету міжнародного

бізнесу та менеджменту

Гуцал І.С д.е.н., професор кафедри фінансів суб’єктів

господарювання та страхування

декан факультету фінансів

.

Відповідальний за випуск:

Брич В.Я. д.е.н., професор

завідувач кафедри менеджменту

Методичні рекомендації розглянуто і рекомендовано до друку науково-методичною радою факультету міжнародного бізнесу та менеджменту ТНЕУ (протокол №2 від 31.10.2011р.)

Методичні рекомендації дозволяють студентам освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямом підготовки «Менеджмент» (фахове спрямування – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності») ознайомитись з основними вимогами до оформлення комплексного практичного індивідуального завдання з дисципліни «Управління бізнесом», технологією його виконання, методикою наукової творчості, порядком захисту.

ВСТУП

В умовах ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Досвід роботи підприємств свідчить, що в умовах швидких змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, планування роботи суб'єктів бізнесу набуває все більшого значення. Успіх будь-якої справи, в тому числі і виходу підприємства з новим продуктом чи послугою на ринок, неможливий без повного і чіткого уявлення про перспективи підприємницької справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій, а саме це отримання відповідей на питання: як почати свою справу; як ефективно організувати виробництво і просування товару на ринок; коли будуть отримані перші прибутки; як зменшити ризик, як вижити і перемогти в конкурентній боротьбі тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання і складається бізнес-план.

1. Бізнес-план: структура, зміст, стиль написання

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації і охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації Ідеї, оцінюються сильні І слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових та матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції.

1) зовнішню ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) - опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект

має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямки його застосування:

1) як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для їх досягнення. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних із спільним для них бізнесом;

2) як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд завдань, основними серед яких є такі: обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку

підприємства; розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед

обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал тощо; V визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів

концентрації фінансових ресурсів; підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Кожне завдання плану може бути розв'язане лише у взаємозв'язку з іншими.

Зміст та структура бізнес-плану залежить від впливу низки об'єктивних чинників.

На зміст та структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше Інвестицій він потребує, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою у всіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, у структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки.

Перший блок - це опис ключових, найважливіших та найзначущих аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець.

У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

Обов'язковими складовими бізнес-плану тут мають бути: маркетинг-план;

виробничий план;

організаційний план.

Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, за допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінки привабливості конкретного підприємницького проекту.

Фінансові показники визначають певні кінцеві результати роботи суб'єктів бізнесу, які залежать від ринкових, виробничих, організаційних та інших аспектів даного бізнесу. До основних фінансових показників можна віднести:

фінансові потреби для створення бізнесу;

обсяги передбачуваного продажу товарів або послуг (в грошових одиницях);

розміри прибутків або збитків; рух готівки тощо.

Загалом до бізнес-плану можуть бути включені наступні розділи

1.Резюме.

2. Галузь, підприємство та його продукція (послуги):

2.1. Поточна ситуація І тенденції розвитку галузі.

2.2. Опис продукту (послуги) фірми.

2.3. Патенти, товарні знаки, інші права власності.

2.4. Концепція поведінки підприємства.

2.5. Інше.

3. Дослідження ринку:

3.1. Загальна характеристика ринку продукту

3.2. Цільовий ринок бізнесу,

3.3. Місцезнаходження фірми.

3.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

3.5. Інше.

4. Маркетинг-план:

4.1. Визначення цілей маркетингової діяльності.

4.2. Розробка маркетингової стратегії (вибір каналів збуту, політики ціноутворення, реклама тощо).

4.3. Розробка бюджету маркетингу,

4.4. Прогноз обсягів продажу товарів, послуг.

4.5. Інше.

5. Виробничий план:

5.1. Характеристика виробничого процесу.

5.2. Машини та устаткування.

5.3. Виробничі та невиробничі приміщення.

5.4. Сировина, матеріали, комплектуючі.

5.5. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

5.6. Інше.

6. Організаційний план:

6.1. Форма організації бізнесу.

6.2. Потреба в персоналі.

6.3. Дані про власників (партнерів, пайовиків, акціонерів) та провідний управлінський персонал.

6.4. Організаційна схема управління.

6.5. Кадрова політика та стратегія.

6.6. Інше.

7. Оцінка ризиків та страхування:

7.1. Визначення типів можливих ризиків.

7.2. Заходи щодо зменшення ризиків, вибір страхової фірми.

7.3. Інше.

8. Фінансовий план:

8.1. План доходів і витрат.

8.2. План грошових надходжень

8.3. Плановий баланс.

Ця структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. До того ж на сьогодні немає юридичних документів, які б регламентували порядок складання бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким детальним. Але тут вказані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Бізнес-план не є сталим документом, він систематично поновлюється, до нього вносяться зміни, обумовлені змінами, що відбуваються всередині підприємства, змінами на ринку, в економіці в цілому тощо.

Слід пам'ятати, що бізнес-план - це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. В бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції. операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може зацікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);

3) бізнес-план повинен ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш вразлива частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньогалузевих показників не мають достатньо підстав;

4) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів - від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас міцності бізнесу;

5) бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та лаконічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну Інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану необхідно виділяти розділи та параграфи;

6) бізнес-план мас забезпечувати охорону комерційної інформації про суб'єкт бізнесу та його діяльність. Для цього потрібно жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступним тільки тим. кому треба таку інформацію знати.

Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.